ОБЕРТАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

псл. *ob^ьr̥tati, *obortiti, з давніших форм *ob-v^ьr̥tati, *ob-vortiti, утворених з префікса ob- і основ дієслова *v^ьr̥těti «вертіти», *vortiti «обертати», у яких початкове v основи злилося з b префікса;

р. оберну́ть, бр. аберну́ць, др. обертывати, обертѣти, п. obracać, obrócić, ч. obraceti, слц. obracat’, болг. обрѣ́щам, м. обрне, схв. о̀бртати, обра́тити, слн. obráčati, стсл. обратити;

очевидно, пов’язане з оберта́ти «повертати»;

семантичний характер зв’язку неясний;

очевидно, похідне утворення від оберта́ти;

назва може бути мотивована здатністю рослини повертати суцвіття за сонцем;

пор. [обе́ртель] «рослина, що повертається за сонцем»;

первісно означало «скибка, що утворюється в результаті обертання ножа навколо всієї хлібини»;

очевидно, похідне від оберта́ти;

р. [оберётка, о́бертень] «тс.»;

запозичення з російської мови;

р. обра́т, очевидно, пов’язане з прислівником обра́тно «назад» як назва частини молока, що повертається назад із сепаратора після відокремлення вершків;

р. обра́тно пов’язане з обра́тный «зворотний», яке зводиться до стсл. обратити «повернути», спорідненого з укр. оберта́ти (див.);

не зовсім ясне;

мабуть, результат спрощення і де- формації первісного *sъ-kolo-obъ-v^ьr̥tati, складного слова, утвореного з префікса sъ- (укр. с-), іменника kolo (укр. ко́ло), префікса obъ- (укр. об-), дієслова *v^ьr̥tati (*v^ьr̥těti), укр. верті́ти, оберта́ти;

іншим відбиттям цього видозміненого дієслова є, очевидно, укр. шкере́бе́рть (мабуть, сюди ж р. кувырко́м);

менш імовірне виведення основи слова *v^ьr̥t-ati від *trb-ati, що нібито зазнало метатези (Machek ESJČ 264);

р. [скоперди́н] «назва гри (подібної до шкоперти)», п. [szkopyrtnąć się] «перевернутися», [kopyrtać] «крутити, перевертати, кидати», [kopyrtać się] «крутитися, перевертатися, кидатися», ч. kobrtati se «перекидатися, перевертатися», [škobrtat se], слц. kobŕtat’ sa «тс.», схв. [ковр̀љати] «котити, перекидати, перекочувати»;