НІЧЧЮ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
ніч
зіставляється також (Ondruš Sl. Wortst. 121) з лит. niáukti «затягати хмарами, затемнювати»;
псл. *noktь «ніч»;
споріднене з лит. naktìs, лтс. nakts, прус. naktin (зн. в. одн.), дінд. nák «тс.», náktīḥ (зн. в. мн.) «ночі», náktam «уночі», гр.νύξ «ніч», νύκτωρ «уночі», лат. nox «ніч», алб. nat, гот. nahts, двн. naht, нвн. Nacht, дангл. neaht, niht, англ. night, дісл. nātt, ntt «тс.», дірл. in-nocht «цієї ночі», кімр. he-noid «тс.», peu-noeth «кожної ночі», тох. А n(a)ktim «проти ночі», В nekciye «увечері», хет. nekut «вечір»;
іє. *neku̯-t-, *noku̯-t- «ніч»;
р. др. ночь, бр. ноч, п. ч. слц. нл. noc, вл. nóc, полаб. nüc, болг. нощ, м. ноќ, схв. но̑ћ, слн. nóč, стсл. ношть;
Фонетичні та словотвірні варіанти
вночі
зно́чі
«звечора»
нашни́ци
«тс.»
ні́цька
(у виразі [ніч ні́цьку] «всю ніч»)
нічини
«сутінки»
нічитися
«темніти»
ні́чка
«біс, що набирає вигляду жінки; кажан»
нічкува́ти
«ночувати Ж; працювати вночі МСБГ»
ні́чма
«уночі»
нічни́й
нічни́к
«джерело світла, що засвічується на ніч; той, хто діє вночі; [нічний сторож Ж; нічний горщик Куз; (зоол.) жаба джерелянка, Bombina (Bombinator igneus Rösel.) ВеНЗн]»
нічники
«нічні метелики»
ні́чни́ці
«безсоння СУМ; [нічні метелики Ж; вудочки, що ставляться на ніч ВеЗн; дівчата, що по смерті з’являються чоловікaм Ко, Шух]»
ні́чни́ця
«(ент.) совка, Noctua L. СУМ; [сова, Strix; складна вудочка, яка ставиться на ніч Ж; один із злих духів (за віруванням гуцулів)]»
нічняни́й
«нічний»
ні́ччю
ночини
«сутінки»
ночі́вля́
ночі́вок
«нічліг»
ночі́ти
ночни́к
«місяць; біс; нічний сторож біля табуна»
ночни́ці
«безсоння»
но́чни́ця
«кажан; казковий сліпий птах, якого водить мала пташка Г; сова Ж; нечиста сила, яка вночі винищує пташенят у гніздах і яєчка; людина, що не спить уночі; квіти, що розпускаються вночі ЛексПол»
ночува́ка
«коханка; блудна жінка ЛЧерк; нічліжник Куз»
ночува́льник
«нічліжник»
ночува́ти
ношни́ці
ношні́ца
«рогатий жук, Lucanus cervus L.»
(ент.)(активний і вночі)
но́щиця
«сова»
по́вночі
«темно, поночі»
позазночі
«позавчора»
позані́чний
«позавчорашній»
позаснічний
«тс.»
поза́сно́чи
«минулої ночі; позавчора»
по́ничі
«нічні квіти (маріоли)»
поноче́нький
«темний»
по́ночі
поночі́ти
«темніти ввечері»
при́поноч
«на світанку, в присмерку»
сні́чний
«учорашній, з учорашнього вечора»
сні́шний
«тс.»
сно́чи
«учора ввечері»
сно́чі
«тс.»
уні́ч
уночі
уно́чішній
«нічний»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| natё | албанська |
| night | англійська |
| ноч | білоруська |
| нощ | болгарська |
| nóc | верхньолужицька |
| nahts | готська |
| νύξ «ніч» | грецька |
| νύκτωρ «уночі» | грецька |
| neaht | давньоанглійська |
| niht | давньоанглійська |
| naht | давньоверхньонімецька |
| nák «тс.» | давньоіндійська |
| náktīḥ «ночі» | давньоіндійська |
| náktam «уночі» | давньоіндійська |
| in-nocht «цієї ночі» | давньоірландська |
| nātt | давньоісландська |
| nǭtt «тс.» | давньоісландська |
| ночь | давньоруська |
| *nekν-t- | індоєвропейська |
| *nokν-t- «ніч» | індоєвропейська |
| he-noid «тс.» | кімрська |
| peu-noeth «кожної ночі» | кімрська |
| nox «ніч» | латинська |
| nakts | латиська |
| niáukti «затягати хмарами, затемнювати» | литовська |
| naktìs | литовська |
| ноќ | македонська |
| noc | нижньолужицька |
| Nacht | нововерхньонімецька |
| nüc | полабська |
| noc | польська |
| *noktь «ніч» | праслов’янська |
| naktin (зн. в. одн.) | прусська |
| ночь | російська |
| но̑ћ | сербохорватська |
| noc | словацька |
| nóč | словенська |
| ношть | старослов’янська |
| n(a)ktim «проти ночі» | тохарська А |
| nekciye «увечері» | тохарська В |
| nekut «вечір» | хетська |
| noc | чеська |
нахтка́слик «нічний столик, тумбочка»
запозичення з німецької мови;
нвн. [Nachtkastel] «нічний туалетний столик» складається з Nacht «ніч», спорідненого з лит. naktìs, псл. *noktь «тс.», укр. ніч, і [Kastel] (Kasten) «ящик, скриня», спорідненого з гот. kas «посудина», дісл. kẹr (з *kaz) «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
нахка́слик
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| kas «посудина» | готська |
| kẹr «тс.» (з *kaz) | давньоісландська |
| naktìs | литовська |
| Nachtkastel «нічний туалетний столик» | нововерхньонімецька |
| *noktь «тс.» | праслов’янська |
| ніч | українська |
| Nacht «ніч» | ? |
| Kastel «ящик, скриня» | ? |
нич «нічого; ніщо»
псл. ničь «ніщо», утворене із заперечної частки ni «ні» і питально-неозначеного займенника čь «що»;
др. ничь «ніщо», ниче, слц. nič «тс.», полаб. nic, слн. nìč, стсл. ничь «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
за́нич
«мати за ніщо, не поважати»
на́нич
«у ніщо»
наніні́ч
«тс.»
ніч
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ничь «ніщо» | давньоруська |
| ниче | давньоруська |
| nic | полабська |
| ničь «ніщо» | праслов’янська |
| ni «ні» | праслов’янська |
| čь «що» | праслов’янська |
| nič «тс.» | словацька |
| nìč | словенська |
| ничь «тс.» | старослов’янська |
ни́чка «казкова істота, що пряде вночі»
можливо, пов’язане з ніч, ні́чка;
неясне;
п. [nуczka] «тс.» (з укр. ?);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| nуczka «тс.» (з укр. ?) | польська |
| ніч | українська |
| ні́чка | українська |
нічви́д «(зоол.) кажан, Vespertilio; (орн.) дрімлюга, Caprimulgus europaeus L. Ж; сова; людина, що волочиться ночами О»
складне утворення з основ ніч і ви́діти (букв. «той, що бачить уночі»; пор. [нічнови́дний] «який бачить уночі» Ж, п. nocowidz «той, що краще ба-чить у темряві, ніж при світлі»);
Фонетичні та словотвірні варіанти
мечве́док
«кажан»
мечви́д
мичви́д
«тс.»
нечві́т
«тс.»
ничвiть
«кажан; сова; людина, що волочиться ночами»
ничви́д
«кажан»
нічви́док
«кажан; дрімлюга»
нічві́т
нічнови́д
«дрімлюга»
ночви́д
«кажан; дрімлюга»
ночови́д
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| nocowidz | польська |
| ніч (букв. «той, що бачить уночі»; пор. [нічнови́дний] «який бачить уночі» Ж, п. nocowidz «той, що краще ба-чить у темряві, ніж при світлі») | українська |
| ви́діти (букв. «той, що бачить уночі»; пор. [нічнови́дний] «який бачить уночі» Ж, п. nocowidz «той, що краще ба-чить у темряві, ніж при світлі») | українська |
нічви́дний «непривабливий, негарний»
очевидно, складне утворення з [ніч] «ніщо, нічого» і ви́діти;
Фонетичні та словотвірні варіанти
нечви́дний
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ніч «ніщо, нічого» | українська |
| ви́діти | українська |
нічлі́г «зупинка на ніч; пасіння худоби вночі; місце для сну і відпочинку вночі»
складне утворення з основ ніч (ст. ночь) і лежа́ти;
можливо, калька нім. Nachtlager «нічліг» (SW III 400; Holub–Kop. 246);
викликає сумнів спроба пояснити др. ночьлѣгъ як результат видозміни наслѣгъ «нічліг» (від сълѣгати) під впливом ночевати (Шмелев ЭИРЯ ІІІ 80–82);
р. ночле́г, бр. начле́г, др. ночьлегъ, ночьлѣгъ, п. nocleg, [nocnig], ч. nocleh, слц. nocl’ah, вл. nóclěhwo;
Фонетичні та словотвірні варіанти
нічліга́нт
«нічліжанин; людина, прислана на нічліг»
нічліги́
«пасіння худоби вночі»
нічлігува́ти
нічліжа́ни́н
нічлі́жити
нічлі́жка
нічлі́жний
нічлі́жник
нічлі́жня
«нічліжка»
нічляга́н
«нічліжанин»
нічніг
«нічліг»
ночлі́г
«нічліг»
ночлі́ги
«пасіння худоби вночі; обряд смаження сала у чернігівському весільному ритуалі»
ночлігува́ти
ночліжа́н
«той, хто ночує; ночувальник»
ночліжа́нин
«нічліжанин»
ночлі́жник
«нічліжник; нічний пастух коней Корз»
ночляже́ник
«нічліжник»
поночлежник
«тс.»
поночлі́жник
«пастух, який нічлігує»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| начле́г | білоруська |
| nóclěhwo | верхньолужицька |
| ночьлѣгъ «нічліг» (від сълѣгати) | давньоруська |
| наслѣгъ «нічліг» (від сълѣгати) | давньоруська |
| сълѣгати | давньоруська |
| ночьлегъ | давньоруська |
| ночьлѣгъ | давньоруська |
| Nachtlager «нічліг» | німецька |
| nocleg | польська |
| nocnig | польська |
| ночле́г | російська |
| nocl'ah | словацька |
| ніч (ст. ночь) | українська |
| ночевати | українська |
| nocleh | чеська |
ноктю́рн «музичний твір наспівного, мрійливого характеру»
запозичення з французької мови;
фр. nocturne «нічний; ноктюрн» (із сполучення chanson nocturne «нічна пісня») походить від лат. nocturnus «нічний», утвореного від nox (род. в. noctis) «ніч», спорідненого з дінд. nák, гр. νύξ лит. naktìs, псл. *noktь «тс.», укр. ніч;
р. ноктю́рн, бр. накцю́рн, п. nokturn, ч. слц. nokturno, вл. nokturna, болг. ноктю́рно, м. нокту́рно, схв. ноктỳрно, нòкту̀рно, слн. noktúrno;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| накцю́рн | білоруська |
| ноктю́рно | болгарська |
| nokturna | верхньолужицька |
| νύξ | грецька |
| nák | давньоіндійська |
| nocturnus «нічний» | латинська |
| noctis «ніч» | латинська |
| nox | латинська |
| naktìs | литовська |
| нокту́рно | македонська |
| nokturn | польська |
| *noktь «тс.» | праслов’янська |
| ноктю́рн | російська |
| ноктỳрно | сербохорватська |
| нòктӯрно | сербохорватська |
| nokturno | словацька |
| noktúrno | словенська |
| ніч | українська |
| nocturne «нічний; ноктюрн» (із сполучення chanson nocturne «нічна пісня») | французька |
| nokturno | чеська |
но́щно (у виразі денно і н.)
цсл. (деньно и) ноштьно, стсл. ноштьно пов’язане з прикметником ноштьнъ «нічний», похідним від ношть «ніч», якому відповідає укр. ніч (див.);
запозичення з церковнослов’янської мови;
р. но́щно (денно и н.);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| но́щно (денно и н.) | російська |
| ноштьно «нічний» | старослов’янська |
| ношть «ніч» | старослов’янська |
| ноштьнъ | старослов’янська |
| ніч | українська |
| (деньно и) ноштьно | церковнослов’янська |
ощи́ця «нічний метелик; міль»
очевидно, давніше [*ношиця] «нічний метелик», пов’язане з ніч (див.);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| *ношиця «нічний метелик» | ? |
| ніч | ? |
пі́вніч (сторона світу)
результат перенесення назви середини ночі на сторону світу за аналогією до назви пі́вдень «середина дня» і «сторона світу, протилежна півночі»;
назва утворена з основ пів «половина» і ніч;
р. заст. по́лночь «північ (сторона світу)», бр. по́ўнач, п. północ, ч. заст. půlnoc, слц. заст. polnoc, вл. połnóc, нл. połnoc, слн. pólnoč «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
північа́нин
«мешканець півночі»
півні́чний
полночь
(1627)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| по́ўнач | білоруська |
| połnóc | верхньолужицька |
| połnoc | нижньолужицька |
| północ | польська |
| по́лночь «північ (сторона світу)» (заст.) | російська |
| polnoc (заст.) | словацька |
| pólnoč «тс.» | словенська |
| пі́вдень «середина дня» | українська |
| пів «половина» | українська |
| ніч | українська |
| půlnoc (заст.) | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України