НИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ

споріднене з лит. nõvyti «мучити», лтс. nāve «смерть», прус. nowis «тулуб», гот. naus «труп, мрець», nawis «мертвий», ірл. núna «голод»;

псл. nyti «хиріти, нидіти», пов’язане з navь «мрець; смерть»;

р. ныть, бр. ныць, др. ныти «сумувати», п. [nyć] «сохнути, марніти, худнути з туги, журби», ч. nýti «нудитися», слц. nyt’ «тс.», стсл. оуныти «бути бездіяльним, млявим»;

споріднені з лит. nýtis «реміза (у ткацькому верстаті)», лтс. nīts «частина ткацького верстата»;

псл. *nitъ (мн. *nity), *nitjenici, *nitjenъky, пов’язані з nitь, укр. ни́тка;

р. [ни́ты] «пристрій у ткацькому верстаті, за допомогою якого піднімаються нитки основи», [нит, ни́та, ни́тченки, ни́тяницы, ни́ченицы, ни́ченки], бр. ніт, п. [nit, nica, nicenica], nicienica, nicielnica, [niczelnica, nicionka], слц. nitel’nicа, болг. ни́щи, ни́щелки, схв. нȕти, [nićаnice], слн. [niti], ničálnice «тс.»;

запозичення з словацької мови;

слц. zunovať «набриднути» утворене від unúvat’, unovať «турбувати», що є фактитивною формою від nyt’ «знемагати», спорідненою з укр. ни́ти;

пор. р. [зныде́ть] «відчувати ниючий біль»;

пов’язане з ни́ти;

назва зумовлена, очевидно, тим, що ця рослина прикріпляється до ґрунту тонкими (ниткоподібними) коренями, у т. ч. й придатковими;

похідне утворення від нить, ни́тка;

споріднене з лит. nýtis «реміза (у ткацькому верстаті)», лтс. nīts «частина ткацького верстата», дінд. niví- «пов’язка на стегнах, фартух», nīvī- «тс.», з чергуванням голосних: гр. νέω «пряду», νήϑω «тс.», νημα «нитка, пряжа», лат. neo, nēre «прясти, ткати», nēmen «пряжа», nētus «тс.», двн. nājan «шити», nāan, nāwan «тс.», гот. nēþla «голка», дірл. snāthe «нитка», лтс. snāt «слабо скручувати», snāte «полотняне покривало», дінд. snā́yati «закутує, одягає»;

псл. nitь;

іє. *(s)nē-, *(s)nō-, *(s)nei-, *sneu- «зв’язувати, зсукувати, шити, прясти»;

р. нить, ни́тка, бр. ніць, ні́тка, др. нить, нитъка, п. вл. nić, nitka, ч. nit, nitka, слц. nit’, nitka, нл. niś, nitka, полаб. nait, болг. ни́та, ни́шка, м. нишка, [нитка], схв. нȕт, слн. nìt, nítka, стсл. нить;

псл. novь «молодик, новий місяць», утворене від прикметника novъ «новий» у виразі novъ měsęcь «новий місяць»;

пор. др. новъ (новыи) мѣсяць, п. ст. now miesiąc, ч. ст. nov měsiec «тс.»;

др. новь, п. nów, ч. слц. nov «тс.»;

у російській мові пов’язується також (Петровский 167) з чоловічим ім’ям Нил;

очевидно, результат скорочення імен Неоні́ла, Леоні́ла;

р. Ни́ла, бр. Ні́ла;

похідне утворення від ни́ти «виражати незадоволення» (з давнім розширенням кореня, пор. ви́ти – завива́ти і под.);

р. уныва́ть «сумувати, впадати у відчай; блякнути, замирати (про природу)», уны́ть «тс.», уны́лый, бр. [уны́ць] «засохнути, висохнути, втратити життєві сили; пережити, перетривожитися; перен. пройти (про час)», др. оуныти «засумувати», ч. unylý «сумний», болг. уни́вам «сумувати», стсл. оуныти «тс.»;

слц. unúvat’ «утруднювати, турбувати» пов’язане з navit’ sa, якому відповідає ч. заст. naviti «усмертити, морити, загубити», únava «втома», що споріднене зі слц. nýti, укр. ни́ти;

запозичення зі словацької мови;