НЕНАВИДІТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

нена́видіти

псл. nenaviděti «не любити; не хотіти бачити», утворене за допомогою префікса ne- «не» від naviděti «ревнувати; охоче дивитися», похідного від viděti «бачити»;
р. ненави́деть, бр. ненаві́дзець, др. ненавидѣти, п. nienawidzić, nienawidzieć, ч. nenávidět, слц. nenávidiet’, нл. ст. njenawistny «ненависний», болг. ненави́ждам «ненавиджу», м. ненавист «ненависть», схв. нена́видети «ненавидіти», стсл. нєнавидѣти «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

нена́видець «ненависник»
нена́видний
нена́видник «тс.»
нена́висливий «недоброзичливий»
нена́висний
нена́висник
ненави́сництво
нена́висть
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ненаві́дзець білоруська
ненави́ждам «ненавиджу» болгарська
ненавидѣти давньоруська
ненавист «ненависть» македонська
njenawistny «ненависний» нижньолужицька
nienawidzić польська
nienawidzieć польська
nenaviděti «не любити; не хотіти бачити» праслов’янська
ne- «не» праслов’янська
naviděti «ревнувати; охоче дивитися» праслов’янська
viděti «бачити» праслов’янська
ненави́деть російська
нена́видети «ненавидіти» сербохорватська
nenávidiet' словацька
нєнавидѣти «тс.» старослов’янська
nenávidět чеська

оби́да

псл. obida;
загальноприйнятої етимології не має;
найбільш вірогідним є припущення про походження від дієслова *ob-viděti «дивитися мимо»;
пор. також р. зави́да «заздрість» (при дієслові зави́довать, пов’язаному з р. ви́деть, укр. ви́діти), р. [обизо́р] «сором, ганьба» (префіксальне утворення від зреть «бачити»), лат. invidia «заздрість, недоброзичливість» (при invidēre «заздрити, бажати зла», похідному від vidēre «бачити»), р. ненави́деть, укр. нена́видіти;
менш переконливе припущення (Преобр. I 627; Младенов 365; Mikl. EW 12; Schmidt KZ 23, 339; Uhlenbeck 189; Matzenauer LF 11, 337–338; Kalima Neuphilol. Mitt. 1948, 66–67, 1949, 225–226, 1950, 38–39; ZfSlPh 21, 94–95) про спорідненість з біда́;
р. болг. оби́да, бр. [абі́да] (з р.?), др. обида, п. ст. obida, obyda, ч. слц. obida, стсл. обида;
Фонетичні та словотвірні варіанти

изобиджа́ти
изоби́дити
обиджа́ти
оби́ди́ти
оби́дливий
обидний
оби́дник
оби́дчивий
оби́дчик
обижа́ти
обі́дити
обі́дник
обі́дчик
обіжа́ти
обіжда́ти
Етимологічні відповідники

Слово Мова
абі́да (з р.?) білоруська
оби́да болгарська
обида давньоруська
invidia «заздрість, недоброзичливість» (при invidēre «заздрити, бажати зла», похідному від vidēre «бачити») латинська
obida польська
obyda польська
obida праслов’янська
зави́да «заздрість» (при дієслові зави́довать, пов’язаному з р. ви́деть, укр. ви́діти) російська
обизо́р «сором, ганьба» (префіксальне утворення від зреть «бачити») російська
ненави́деть російська
оби́да російська
obida словацька
обида старослов’янська
нена́видіти українська
obida чеська
*ob-viděti «дивитися мимо» ?
також ?
біда́ ?
obida ?
obyda ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України