НАРИТНИКИ — ЕТИМОЛОГІЯ
нари́тник «шлея, шорка (частина збруї, що лежить вздовж боків коня, охоплюючи його і ззаду)»
давнє утворення з прийменника на і застарілого іменника [рить] «зад»;
пор. ч. nařitník «підлабузник», утворене від ч. řit’ «зад»;
пов’язується також (Непокупный 48–49) з лит. ríetas «стегно»;
бр. [нары́тнікі];
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| нары́тнікі | білоруська |
| ríetas «стегно» | литовська |
| nařitník «підлабузник» | чеська |
| řit' «зад» | чеська |
| на «зад» | ? |
| рить «зад» | ? |
| nařitník «підлабузник» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України