НАПХОМ — ЕТИМОЛОГІЯ

пха́ти

псл. pьxati, pixati;
споріднене з лит. paisýti «оббивати ячмінь», лтс. pàisît «м’яти (льон)», лат. pinsere «товкти, розтирати, молоти», pistāre «товкти, розтирати», pistor «мельник; мукомол, що розтирає зерна вручну», гр. πτίσσω «товчу, подрібнюю», дінд. pináṣṭi «товче, подрібнює», ав. pišant- «який товче», ісл. fis «полова», двн. fesa «лушпиння на зерні», свн. vīsel «ступа»;
іє. *pis-/peis- «товкти, подрібнювати»;
р. пхать, пиха́ть «штовхати; засовувати», бр. пхаць, піха́ць «тс.», др. пихати «штовхати», пьхати «тс.; терти, смикати; прати», п. pchać, pchnąć «пхати, штовхати», popychać «тс.», ч. píchati «товкти; колоти», [pcháti] «колоти», слц. pichat’ «колоти; пихати», pchat’ «совати, пихати; пропихати», болг. пъ́хам «всовую», м. пика «пихає, штовхає; просовує; напихає», схв. о̀пах «ячна крупа; потовчений ячмінь», слн. pháti «товкти», peháti «тс.; штовхати», стсл. пьхати «штовхати, товкти»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

випи́хач «той, що виганяє, випроваджує»
ви́пханець «примусом випроваджений, висланий»
напиха́чка «пристрій для наповнення ковбаси»
напха́чки «відпихаючись веслами; без парусів, гребучи веслами» (присл.)
на́пхом
опиха́ти «очищати від лушпиння»
опіха́ти «тс.»
опха́ти «бгати (коровай)»
перепихи́цьнутися «упасти, перекинутися»
пиха́ти «товкти просо; валяти сукно»
пиха́ч «ікло»
пихи́ть (вигук на позначення штовхання)
пихи́ць «тс.»
пихону́ти «пхнути»
пихорну́ти
пі́ха́ти «штовхати Нед; товкти просо Г, Нед; дерти, товкти пшеницю на кутю Мо»
піхе́кнути «штовхнути»
піхе́тьнути
попиха́йло «попихач»
попиха́ти(ся) «штовхати, підштовхувати; деспотично поводитися»
попи́ха́ч «людина, якою помикають»
попи́хачний «який застосовується для штовхання»
пропи́ха́ч «те, що застосовується для штовхання; дитяча гра»
пхилити «тс.»
пхну́ти
успіхува́ти «очищати, обдирати зерно»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
pišant- «який товче» авестійська
пхаць білоруська
піха́ць «тс.» білоруська
пъ́хам «всовую» болгарська
πτίσσω «товчу, подрібнюю» грецька
fesa «лушпиння на зерні» давньоверхньонімецька
pináṣṭi «товче, подрібнює» давньоіндійська
пихати «штовхати» давньоруська
пьхати «тс.; терти, смикати; прати» давньоруська
*pis-/peis- «товкти, подрібнювати» індоєвропейська
fis «полова» ісландська
pinsere «товкти, розтирати, молоти» латинська
pistāre «товкти, розтирати» латинська
pistor «мельник; мукомол, що розтирає зерна вручну» латинська
pàisît «м’яти (льон)» латиська
paisýti «оббивати ячмінь» литовська
пика «пихає, штовхає; просовує; напихає» македонська
pchać «пхати, штовхати»«тс.» польська
pchnąć «пхати, штовхати»«тс.» польська
popychać «пхати, штовхати»«тс.» польська
pьxati праслов’янська
pixati праслов’янська
пхать російська
о̀пах «ячна крупа; потовчений ячмінь» сербохорватська
vīsel «ступа» середньоверхньнімецька
pichat' «колоти; пихати»«совати, пихати; пропихати» словацька
pchat' «колоти; пихати»«совати, пихати; пропихати» словацька
pháti «товкти»«тс.; штовхати» словенська
peháti «товкти»«тс.; штовхати» словенська
пьхати «штовхати, товкти» старослов’янська
пиха́ть «штовхати; засовувати» українська
píchati «товкти; колоти» чеська
pcháti «колоти» чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України