МУЛЯТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
му́ляти «терти, тиснути (про взуття, одяг); мучити, турбувати, [кліпати (очима)]»
неясне, пов’язувалося з двн. muljan (mullen) «розтирати, дробити», свн. müllen «тс.», нвн. Müll «сміття» (Matzenauer 258; Uhlenbeck AfSlPh 15, 489);
зіставлялося з слн. múl(ast) «безрогий; безбородий» (Petersson BSl. Wortst. 58), з лит. mulvyti «мучити, давити» (Mikl. EW 204; Кіparsky GLG 49);
р. [му́лить] «муляти; заважати, турбувати (про порошинку в oцi)», бр. му́ляць «муляти», схв. муљати «давити, м’яти (виноград); кліпати (очима)», мỳљати «тс.», можливо, також слн. múliti «зривати; терти»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
му́лити
«тс.»
мульки́й
«який муляє»
уму́литися
«втертися, врізатися»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| му́ляць «муляти» | білоруська |
| muljan «розтирати, дробити» (mullen) | давньоверхньонімецька |
| mulvyti «мучити, давити» | литовська |
| Müll «сміття» | нововерхньонімецька |
| му́лить «муляти; заважати, турбувати (про порошинку в oцi)» | російська |
| м «давити, м’яти (виноград); кліпати (очима)» | сербохорватська |
| müllen «тс.» | середньоверхньнімецька |
| múl(ast) «безрогий; безбородий» | словенська |
| мỳљати «тс.» | українська |
| можливо | українська |
| також слн. múliti «зривати; терти» | українська |
ми́лиця «костур, дерев’яна нога; [чепіга в плузі Л]»
неясне;
для р. мы́лица припускається запозичення з фінно-угорських мов (ест. mõхla «кормове весло», карел. mela, фін. mela «тс.»);
зіставляється також з [мульга́] «рукоятка весла», [му́лявка] «тс.», що зближується з му́ляти;
р. [мы́лица] «ручка весла» (Даль), бр. мыліца «милиця», п. [mulica] «ручка рала»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ме́лничка
милі́н
«ручка в жорнах»
ми́лниця
«ручка на кінці весла»
мильо́н
«тс.»
мі́лиця
«чепіга в плузі»
муни́чка
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| мыліца «милиця» | білоруська |
| mulica «ручка рала» | польська |
| мы́лица (ест. mõхla «кормове весло», карел. mela, фін. mela «тс.») | російська |
| мы́лица «ручка весла» (Даль) | російська |
| мульга́ «рукоятка весла» | ? |
| му́лявка «тс.» | ? |
| му́ляти | ? |
му́литися «виявляти нерішучість, вагатиея; [м’ятися, переминатися]»
не зовсім ясне;
можливо, пов’язане з [мо́нятися] «повільно і невміло щось робити» або з му́ляти «давити, тиснути» (пор.)-;
р. [му́литься] «вагатися, проявляти нерішучість; мучитися, битися (над чимсь)»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ми́литися
«ТС.»
мулятися
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| му́литься «вагатися, проявляти нерішучість; мучитися, битися (над чимсь)» | російська |
| мо́нятися «повільно і невміло щось робити» | ? |
| му́ляти «давити, тиснути» (пор.) | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України