МОДА — ЕТИМОЛОГІЯ
мо́да
через посередництво німецької мови (нім. Móde) запозичено з французької;
фр. mode походить від лат. modus «міра; правило; манера», пов’язаного з meditārῑ «міркувати»;
р. бр. болг. м. схв. мо́да, п. вл. нл. moda, ч. слц. слн. móda;
Фонетичні та словотвірні варіанти
модеру́нок
«костюм, убрання»
моди́стка
«майстриня, що шиє плаття, білизну»
(заст.)
мо́дник
модни́цтво
мо́дни́ця
мо́дничати
модня́р
«модник»
модня́рка
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| мо́да | білоруська |
| мо́да | болгарська |
| moda | верхньолужицька |
| modus «міра; правило; манера» | латинська |
| мо́да | македонська |
| moda | нижньолужицька |
| moda | польська |
| мо́да | російська |
| мо́да | сербохорватська |
| móda | словацька |
| móda | словенська |
| mode | французька |
| móda | чеська |
| meditārῑ «міркувати» | ? |
мо́да «дрюк, по якому викочують колоди на віз і под.»
неясне;
можливо, результат видозміни запозиченого молд. [мо́лдэ] «корито»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| мо́лдэ «корито» | молдавська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України