МИШКА — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
ми́шка «судорога»
псл. myšьca, myšica «м’яз, біцепс», пов’язане з myšь «миша» (м’яз на руці, рухаючись, нагадує мишу);
споріднене з гр. μυς «м’яз; миша», двн. mūs «тс.», лат. musculos «м’яз», mus «миша»;
іє. *mūs «м’яз; миша»;
р. мы́шка «пахва», мы́шца «м’яз», бр. мы́шца «тс.», др. мышьца «частина руки від плеча до ліктя, пахва», п. заст. myszka (якийсь м’яз), вл. myška «м’яз», болг. м. ми́шка «пахва», ми́шница, схв. мȕшка «тс.», м́ишица «м’яз», слн. míšica «тс.», стсл. мышьца «пахва, плечова частина руки», мышица «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
миши́стий
«м’язистий»
ми́шиця
«м’яз»
ми́шця
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
мы́шца «тс.» | білоруська |
ми́шка «пахва» | болгарська |
myška «м’яз» | верхньолужицька |
μυς «м’яз; миша» | грецька |
mūs «тс.» | давньоверхньонімецька |
мышьца «частина руки від плеча до ліктя, пахва» | давньоруська |
*mūs «м’яз; миша» | індоєвропейська |
musculos «м’яз» | латинська |
ми́шка «пахва» | македонська |
myszka (якийсь м’яз) | польська |
myšьca | праслов’янська |
мȕшка «тс.» | сербохорватська |
míšica «тс.» | словенська |
мышьца «пахва, плечова частина руки» | старослов’янська |
мы́шца «м’яз» | українська |
ми́шница | українська |
м́ишица «м’яз» | українська |
мышица «тс.» | українська |
myšica «м’яз, біцепс» | ? |
myšь «миша» (м’яз на руці, рухаючись, нагадує мишу) | ? |
mus «миша» | ? |
мы́шка «пахва» | ? |
myszka (якийсь м’яз) | ? |
марти́шка «невелика мавпа з породи макак, Cercopithecus» (зоол.)
пов’язане з чоловічим ім’ям Марти́н;
як назва мавпи з’явилося, очевидно, під впливом нвн. Martin, поширеної клички мавпи;
пор. також снн. Marten «мавпа», снідерл. Martijn «тс.»;
до перенесення власних імен людей на тварин пор. рос. ми́шка «ведмідь», рум. martín «тс.»;
р. бр. марты́шка «тс.»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
марты́шка «тс.» | білоруська |
Martin | нововерхньонімецька |
ми́шка «ведмідь» | російська |
марты́шка «тс.» | російська |
martín «тс.» | румунська |
Marten «мавпа» | середньонижньонімецька |
Martijn «тс.» | середньонідерландська |
Марти́н | ? |
також | ? |
ми́шка «ведмідь» | ? |
мись «ведмідь»
зазнало вторинного зближення з особовою назвою Миха́йло;
виводиться як пестлива форма від псл. měšnka «ведмідь», яке вважається утвореним від medъvědь «тс.»;
р. ми́ша, ми́шка, мишу́к «тс.», п. miś «ведмедик»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
мишу́к
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
miś «ведмедик» | польська |
měšnka «ведмідь» | праслов’янська |
ми́ша | російська |
ми́шка | українська |
мишу́к «тс.» | українська |
Миха́йло | ? |
medъvědь «тс.» | ? |
ми́ша «Mus L.» (зоол.)
реконструюється також (Трубачев ZfSl З, 676) іє. *mūs «сірий»;
далі зіставляється з дінд. muṣṇati «краде, грабує» або з гр. μύσος «бруд», σμυός «страшний, бридкий»;
іє. *mūs;
споріднене з дінд. múḥ «миша, пацюк», гр. μũς «миша», двн. дангл. mūs, англ. mouse, нвн. Maus, лат. mūs, алб. mῑ «тс.»;
псл. myšь;
р. др. мышь, бр. мыш, п. mysz, mysza, ч. слц. вл. нл. myš, полаб. måis, болг. ми́шка, схв. мȕш, слн. mìš, стсл. мышь;
Фонетичні та словотвірні варіанти
мися́
мися́тко
миш
«тс.»
миша́к
«кінь сірої масті; (мн.) мишачий послід»
миша́стий
«схожий на мишу; мишиного кольору, попелястий»
миша́тенький
«малорослий, з дрібними рисами обличчя»
миша́тий
«тс.»
миша́тина
«м’ясо миші Ж; мишачий послід»
ми́ша́чий
ми́шачка
«мишачий послід»
мишва́ (зб.) «миші»
мишеня́
ми́шечка
«тс.»
миши́н
«мишачий»
миши́ні
ми́шій
«тс.»
ми́шкати
«полювати на мишей (про лисиць); рознюхувати»
мишкува́ти
«тс.»
мишова́тий
«мишоподібний»
мишо́винє
«залишки їжі від мишей; солома, хлібні злаки, погризені мишами»
мишя́тко
«мишеня»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
mῑ «тс.» | албанська |
mouse | англійська |
мыш | білоруська |
ми́шка | болгарська |
myš | верхньолужицька |
μύσος «бруд» | грецька |
μũς «миша» | грецька |
mūs | давньоанглійська |
mūs | давньоверхньонімецька |
muṣṇati «краде, грабує» | давньоіндійська |
múḥ «миша, пацюк» | давньоіндійська |
мышь | давньоруська |
*mūs «сірий» | індоєвропейська |
*mūs | індоєвропейська |
mūs | латинська |
myš | нижньолужицька |
Maus | нововерхньонімецька |
måis | полабська |
mysz | польська |
mysza | польська |
myšь | праслов’янська |
мышь | російська |
мȕш | сербохорватська |
myš | словацька |
mìš | словенська |
мышь | старослов’янська |
myš | чеська |
σμυός «страшний, бридкий» | ? |
мише́й «кропивник, Troglodytes» (орн.)
похідне утворення від ми́ша;
назва зумовлена тим, що кропивник розміром близький до польової миші, дуже рухливий, живе в заростях чагарників і бур’яну, купах дров і хмизу;
компонент -вій неясний;
Фонетичні та словотвірні варіанти
мишачо́к
ми́шка
мишові́й
мишові́йка
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ми́ша | ? |
вій | ? |
хупи́шка (епітет миші в казці: ми́шка-хупи́шка)
очевидно, утворення від ху́па́вий за допомогою суфікса -ишк(а) як рима до ми́шка;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ху́па́вий | ? |
-ишк(а) | ? |
ми́шка | ? |
Миха́йло (чоловіче ім’я)
через церковнослов’янське посередництво запозичено в давньоруську мову з грецької;
гр. Μιχαήλ походить від гебр. Mῑkhāḗl (Мῑxāēl), букв. «хто як бог», що складається з гебр. Mῑkhāh, скороченої форми від Mrkhãyah «тс.», і el «бог»;
р. болг. Михаи́л, бр. Міхаі́л, др. Михаилъ, п. вл. Michał, ч. Michael, Michal, слц. нл. Michal, вл. Michałk, схв. Михаи́ло, слн. Mihael, стсл. Михаилъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
Miхаи́лъ
«кто ж як б(ог)ъ, аб(о) покора, аб(о) убозств б(о)жее ... , або ударяючій б(ог)ъ»
(1627)
Мись
Мисько
Миха́в
Михаилъ
(1407)
Миха́й
Михайли́на
(жіноче ім’я)
Михайло
(1368)
Миха́лко
Михалъ
(1391)
Миха́ль
Миха́льо
Миха́нь
Миха́сь
Ми́хлик
Ми́ша
Мишко́
Місько́
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
Міхаі́л | білоруська |
Михаи́л | болгарська |
Michał | верхньолужицька |
Michałk | верхньолужицька |
Mῑkhāḗl | гебрайська |
Mῑkhāh | гебрайська |
Μιχαήλ | грецька |
Михаилъ | давньоруська |
Michal | нижньолужицька |
Michał | польська |
Михаи́л | російська |
Михаи́ло | сербохорватська |
Michal | словацька |
Mihael | словенська |
Михаилъ | старослов’янська |
Michael | чеська |
Mrkhãyah «тс.» | ? |
el «бог» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України