МИША — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
ми́ша «Mus L.» (зоол.)
реконструюється також (Трубачев ZfSl З, 676) іє. *mūs «сірий»;
далі зіставляється з дінд. muṣṇati «краде, грабує» або з гр. μύσος «бруд», σμυός «страшний, бридкий»;
псл. myšь;
споріднене з дінд. múḥ «миша, пацюк», гр. μũς «миша», двн. дангл. mūs, англ. mouse, нвн. Maus, лат. mūs, алб. mῑ «тс.»;
іє. *mūs;
р. др. мышь, бр. мыш, п. mysz, mysza, ч. слц. вл. нл. myš, полаб. måis, болг. ми́шка, схв. мȕш, слн. mìš, стсл. мышь;
Фонетичні та словотвірні варіанти
мися́
мися́тко
миш
«тс.»
миша́к
«кінь сірої масті; (мн.) мишачий послід»
миша́стий
«схожий на мишу; мишиного кольору, попелястий»
миша́тенький
«малорослий, з дрібними рисами обличчя»
миша́тий
«тс.»
миша́тина
«м’ясо миші Ж; мишачий послід»
ми́ша́чий
ми́шачка
«мишачий послід»
мишва́ (зб.) «миші»
мишеня́
ми́шечка
«тс.»
миши́н
«мишачий»
миши́ні
ми́шій
«тс.»
ми́шкати
«полювати на мишей (про лисиць); рознюхувати»
мишкува́ти
«тс.»
мишова́тий
«мишоподібний»
мишо́винє
«залишки їжі від мишей; солома, хлібні злаки, погризені мишами»
мишя́тко
«мишеня»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| mῑ «тс.» | албанська |
| mouse | англійська |
| мыш | білоруська |
| ми́шка | болгарська |
| myš | верхньолужицька |
| μύσος «бруд» | грецька |
| μũς «миша» | грецька |
| mūs | давньоанглійська |
| mūs | давньоверхньонімецька |
| muṣṇati «краде, грабує» | давньоіндійська |
| múḥ «миша, пацюк» | давньоіндійська |
| мышь | давньоруська |
| *mūs «сірий» | індоєвропейська |
| *mūs | індоєвропейська |
| mūs | латинська |
| myš | нижньолужицька |
| Maus | нововерхньонімецька |
| måis | полабська |
| mysz | польська |
| mysza | польська |
| myšь | праслов’янська |
| мышь | російська |
| мȕш | сербохорватська |
| myš | словацька |
| mìš | словенська |
| мышь | старослов’янська |
| myš | чеська |
| σμυός «страшний, бридкий» | ? |
мише́й «кропивник, Troglodytes» (орн.)
компонент -вій неясний;
назва зумовлена тим, що кропивник розміром близький до польової миші, дуже рухливий, живе в заростях чагарників і бур’яну, купах дров і хмизу;
похідне утворення від ми́ша;
Фонетичні та словотвірні варіанти
мишачо́к
ми́шка
мишові́й
мишові́йка
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| вій | ? |
| ми́ша | ? |
мись «ведмідь»
виводиться як пестлива форма від псл. měšnka «ведмідь», яке вважається утвореним від medъvědь «тс.»;
зазнало вторинного зближення з особовою назвою Миха́йло;
р. ми́ша, ми́шка, мишу́к «тс.», п. miś «ведмедик»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
мишу́к
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| miś «ведмедик» | польська |
| měšnka «ведмідь» | праслов’янська |
| ми́ша | російська |
| ми́шка | українська |
| мишу́к «тс.» | українська |
| medъvědь «тс.» | ? |
| Миха́йло | ? |
Миха́йло (чоловіче ім’я)
гр. Μιχαήλ походить від гебр. Mῑkhāḗl (Мῑxāēl), букв. «хто як бог», що складається з гебр. Mῑkhāh, скороченої форми від Mrkhãyah «тс.», і el «бог»;
через церковнослов’янське посередництво запозичено в давньоруську мову з грецької;
р. болг. Михаи́л, бр. Міхаі́л, др. Михаилъ, п. вл. Michał, ч. Michael, Michal, слц. нл. Michal, вл. Michałk, схв. Михаи́ло, слн. Mihael, стсл. Михаилъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
Miхаи́лъ
«кто ж як б(ог)ъ, аб(о) покора, аб(о) убозств б(о)жее ... , або ударяючій б(ог)ъ»
(1627)
Мись
Мисько
Миха́в
Михаилъ
(1407)
Миха́й
Михайли́на
(жіноче ім’я)
Михайло
(1368)
Миха́лко
Михалъ
(1391)
Миха́ль
Миха́льо
Миха́нь
Миха́сь
Ми́хлик
Ми́ша
Мишко́
Місько́
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| Міхаі́л | білоруська |
| Михаи́л | болгарська |
| Michał | верхньолужицька |
| Michałk | верхньолужицька |
| Mῑkhāḗl | гебрайська |
| Mῑkhāh | гебрайська |
| Μιχαήλ | грецька |
| Михаилъ | давньоруська |
| Michal | нижньолужицька |
| Michał | польська |
| Михаи́л | російська |
| Михаи́ло | сербохорватська |
| Michal | словацька |
| Mihael | словенська |
| Михаилъ | старослов’янська |
| Michael | чеська |
| Mrkhãyah «тс.» | ? |
| el «бог» | ? |
миші́й «Setaria Р. В.» (бот.)
результат видозміни звукової форми [муші́й, муши́й] «тс.», зближеної з ми́ша;
р. мыше́й, бр. мяшэ́й, [мяжэй] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
мишей
миши́й
«тс.»
миши́йка
«мишій зелений, Setaria viridis (L.) P. B.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| мяшэ́й | білоруська |
| мяжэй «тс.» | українська |
| муші́й «тс.» | ? |
| муши́й «тс.» | ? |
| ми́ша | ? |
| мыше́й | ? |
мишолу́пок «кажан, Vespertilio»
неясне складне утворення, першим компонентом якого є основа ми́ша (пор. летюча миша «тс.»);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ми́ша (пор. летюча миша «тс.»). | ? |
мишу́рко «землерийка, Sorех araneus» (зоол.)
назва зумовлена зовнішньою схожістю землерийок і мишей;
пов’язане з ми́ша;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ми́ша | ? |
миш'я́к «арсен, тверда отруйна речовина» (хім.)
похідне утворення від ми́ша;
назва зумовлена тим, що миш’яком отруюють мишей, або, можливо, тим, що речовина має блискучосірий («мишиний») колір;
припускається також (Брандт РФВ 23, 86) існування незасвідченого *мужьяк як кальки гр. ἀρσενικόν «миш’як», що помилково пов’язувалося з ἄρσην «мужній»;
р. мышья́к, бр. мыш’я́к, слн. míšnica «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
миш'яко́вистий
миша́к
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| мыш'я́к | білоруська |
| ἀρσενικόν «миш’як» | грецька |
| мышья́к | російська |
| míšnica «тс.» | словенська |
| ми́ша | ? |
| *мужьяк | ? |
| ἄρσην «мужній» | ? |
му́скул «м’яз»
назву тварини було перенесено на м’яз (первісно – біцепс) за зовнішньою подібністю (форма, рухливість);
лат. musculus «мишеня; мускул» є зменшеною формою іменника mūs «миша», спорідненого з дінд. muḥ, гр. μũs, двн. дангл. mūs, псл. myšь «тс.», укр. ми́ша;
запозичення з латинської мови;
р. бр. болг. м. му́скул, п. muskuł, ч. слц. muskul, вл. muskl, нл. muskel, схв. мускул, слн. muskulatúra;
Фонетичні та словотвірні варіанти
мускулату́ра
мускули́стий
му́скульний
мускуля́стий
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| му́скул | білоруська |
| му́скул | болгарська |
| muskl | верхньолужицька |
| μũs | грецька |
| mūs | давньоанглійська |
| mūs | давньоверхньонімецька |
| muḥ | давньоіндійська |
| musculus «мишеня; мускул» | латинська |
| му́скул | македонська |
| muskel | нижньолужицька |
| muskuł | польська |
| myšь «тс.» | праслов’янська |
| му́скул | російська |
| м | сербохорватська |
| muskul | словацька |
| muskulatúra | словенська |
| ми́ша | українська |
| muskul | чеська |
| mūs «миша» | ? |
му́скус «пахуча речовина рослинного або тваринного походження»
думка про запозичення перс. mušk з давньоіндійської мови (CIC2 565; Фасмер III 16; Преобр. І 571; Walde–Hofm. II 134; Frisk II 260) недостатньо обґрунтована;
лат. muscus походить від гр. μόσχοs, яке зводиться до перс. mušk «мускус», спорідненого з дінд. muṣkáḥ «сім’яне яєчко» (› «рідина з сумки мускусної тварини»), пов’язаним a muḥ «миша», що відповідає лат. mūs «тс.», укр. ми́ша;
р.-цсл. мъскγсъ мьскγсъ;
запозичення з латинської мови;
р. бр. болг. му́скус, ч. mošus, слц. muskus, móšus, м. миск, схв. мускус, мо́шус, слн. móšek;
Фонетичні та словотвірні варіанти
му́скусний
му́скусовий
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| му́скус | білоруська |
| му́скус | болгарська |
| μόσχοs | грецька |
| muṣkáḥ «сім’яне яєчко» (› «рідина з сумки мускусної тварини») | давньоіндійська |
| muscus | латинська |
| mūs «тс.» | латинська |
| миск | македонська |
| mušk | перська |
| mušk «мускус» | перська |
| му́скус | російська |
| мъскγсъ | русько-церковнослов’янська |
| мускус | сербохорватська |
| muskus | словацька |
| móšus | словацька |
| móšek | словенська |
| ми́ша | українська |
| мо́шус | українська |
| mošus | чеська |
| muḥ «миша» | ? |
муші́й «мишій, Setaria Р. В. Ж, (Me); тимофіївка Mak» (бот.)
етимологічно неясне;
очевидно, зближення з му́ха є лише вторинним, як і пізніше зближення з ми́ша в укр. миші́й, р. мыше́й;
ч. [mušec] «плоскуха, Echinochloa P. В.», схв. мухар «мишій», мувap «тс.», слн. múšec «мишій; канаркова трава, Phalaris», [mȗsič] «мишій; просо, Panisum L.», [mȗhec] «Panicum crus galli», [mȗhič, mȗhvič] «ТС.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
муши́й
«мишій Ж; тимофіївка Mak»
мушиця
«гребінник звичайний, Суnоsurus cristatus L.»
муші́йка
«мишій»
(Me)
му́шіль
«тс.»
му́шка
«тимофіївка Ж, Mak; китник луговий, Alopecurus pratensis L. Mak; гребінник звичайний Mak»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| мыше́й | російська |
| м «мишій» | сербохорватська |
| múšec «мишій; канаркова трава, Phalaris» | словенська |
| миші́й | українська |
| м «тс.» | українська |
| mȗsič «мишій; просо, Panisum L.» | українська |
| mȗhec «Panicum crus galli» | українська |
| mȗhič «ТС.» | українська |
| mȗhvič «ТС.» | українська |
| mušec «плоскуха, Echinochloa P. В.» | чеська |
| му́ха | ? |
| ми́ша | ? |
смух «хутро новонародженого ягняти; хутро вівці; шерсть»
очевидно, запозичення з польської мови;
п. smuch, smuszek виводиться від нвн. Schma-sche «шкурка ягняти», етимологічно неясного;
пов’язання з миша (Потебня К ист. зв. ІІІ 85) недостатньо обґрунтоване;
р. сму́шка, [смух], бр. сму́шак, вл. smóška;
Фонетичні та словотвірні варіанти
муше́вий
«смушевий»
о(б)сму́шити
«коротко постригти»
смуха́тий
«покритий шерстю»
смуш
«вичинений смух»
смуше́вий
сму́шити
«стригти»
смушка́р
«кушнір, що вичиняє смушки та шиє вироби з них»
смушко́вий
сму́шок
«смух; [покриття на небіжчика Нед]»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сму́шак | білоруська |
| smóška | верхньолужицька |
| Schma-sche «шкурка ягняти» | нововерхньонімецька |
| smuch | польська |
| сму́шка | російська |
| смух | українська |
| миша | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України