МИРО — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
ми́ро «запашна олія, що вживається при християнських церковних обрядах»
гр. μύρον «миро, мастило, запашна олія» пов’язується з σμύρις «наждак», яке зіставляється з двн. smero «свиняче сало», гот. smaírþr «жир, мастило», дангл. smeoru «ТС.», дірл. smi(u)r «кістковий мозок»;
р. болг. м. схв. ми́ро, бр. мі́ра, др. миро, мѵро, стсл. ми́ро, мѵро – запозичення з грецької мови;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ми́рниця
«чаша для мира»
мирува́ти
«мазати миром»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| мі́ра | білоруська |
| ми́ро | болгарська |
| миро | давньоруська |
| ми́ро | македонська |
| ми́ро | російська |
| ми́ро | сербохорватська |
| ми́ро | старослов’янська |
| мѵро | українська |
| мѵро | українська |
ми́рра «ароматична смола; тропічне дерево, з якого її добувають»
запозичення з грецької мови;
гр. μύρρα «мирра, бальзамове дерево» є словом семітського походження (пор. арам. mūrā, гебр. mōr, ар. murr «тс.»);
п. myrra, mirra, ч. слц. myrha, вл. myra, болг. ми́ра, схв. мȕра, слн. míra, стсл. мѵра, мира;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ми́ра | болгарська |
| myra | верхньолужицька |
| μύρρα «мирра, бальзамове дерево» | грецька |
| myrra | польська |
| mirra | польська |
| мȕра | сербохорватська |
| myrha | словацька |
| míra | словенська |
| мѵра | старослов’янська |
| мира | українська |
| myrha | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України