МЕДЕ — ЕТИМОЛОГІЯ

мед

іє. * medhu- «мед, хмільний напій»;
лит. medùs, лтс. medus, прус. meddo «тс.», двн. metu «медовий напій», дінд. mádhu «мед, медовий напій», mádhuḥ, madhuráḥ «солодкий, приємний», ав. maδu- «мед, вино», гр. μέθυ «хмільний напій», μεθύω «я п’яний», дірл. mid «медовий напій»;
псл. medb «мед», род. в. medu (давня основа на -u);
р. бр. мёд, др. медъ, п. miód, ч. слц. med, вл. měd, нл. mjod, болг. м. мед, схв. мȇд, слн. méd, стсл. медъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти

медвя́ний
меде́ць (зменш.)
меди́зна «медовий напій»
меди́ти «заправляти медом»
меді́вка «підсолоджена медом горілка (?); медвяна роса (солодка рідина, яку виділяють комахи); сорт солодких слив Ж; сорт солодких груш МСБГ»
медівни́й «медовий»
медівни́к «медовий коржик»
медівника́р «хто випікає медовики»
медівни́ця «посудина для меду; пилок з квітів»
медівце́ «мед питний» (зменш.)
медінки́ «сорт солодких яблук»
медінни́й «тс.»
медни́й «медоносний»
медни́ця «посудина для меду»
медо́ви́й
медови́к
медови́ця «медвяна роса»
медовчи́к «пасічник»
меду́лька «солодка груша»
меду́нка «тс.; ласкава жінка»
меду́ха «солодка груша»
ме́дьо «солодощі» (дит.)
ме́дя «мед; усе солодке» (дит.)
ме́дяни́й
медя́ни́к «тс.»
медяни́шний «медяний»
медя́нка «берестяний кошик для меду»
мида́рка «посуд, у якому зберігають мед»
мід «мед»
мідки́й «солодкий, як мед»
міду́нка «ласкава жінка»
су́меда «сорт солодкого яблука»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
maδu- «мед, вино» авестійська
мёд білоруська
мед болгарська
měd верхньолужицька
μέθυ «хмільний напій» грецька
metu «медовий напій» давньоверхньонімецька
mádhu «мед, медовий напій» давньоіндійська
mid «медовий напій» давньоірландська
медъ давньоруська
*medhu- «мед, хмільний напій» індоєвропейська
medus латиська
medùs литовська
мед македонська
mjod нижньолужицька
miód польська
medb «мед» праслов’янська
meddo «тс.» прусська
мёд російська
мȇд сербохорватська
med словацька
méd словенська
медъ старослов’янська
med чеська
mádhuḥ ?
madhuráḥ «солодкий, приємний» ?
μεθύω «я п’яний» ?
medu (давня основа на -u) ?
medu (давня основа на -u) ?

амети́ст

через посередництво старослов’янської і латинської мов запозичено з грецької;
гр. ἀμέϑυστος «аметист» (коштовний камінь, що, нібито, запобігає сп’янінню) складається з заперечної частки ἀ- «не-» і прикметника μέϑυστος «п’янкий», похідного від μέϑυ «вино», спорідненого з укр. мед;
є спроби пов’язати грецьку назву з фіалковим кольором червоного вина, розбавленого водою, від якого не можна сп’яніти;
р. болг. м. амети́ст, бр. аметы́ст, др. амеөустъ, амеөистъ, п. ч. слц. вл. ametyst, схв. амèтист, слн. ametíst, стсл. аметоустъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти

аматист (XVII ст.)
аметистъ
Етимологічні відповідники

Слово Мова
аметы́ст білоруська
амети́ст болгарська
ametyst верхньолужицька
ἀμέϑυστος «аметист» (коштовний камінь, що, нібито, запобігає сп’янінню) грецька
амеөустъ давньоруська
амети́ст македонська
ametyst польська
амети́ст російська
амèтист сербохорватська
ametyst словацька
ametíst словенська
мед українська
амеөистъ українська
ametyst чеська
ἀ- «не-» ?
μέϑυστος «п’янкий» ?
μέϑυ «вино» ?
аметоустъ ?

мармела́д

гр. μελίμηλον «тс.» складається з основ іменників μέλι «мед», спорідненого з псл. medъ, укр. мед, та μήλον (дор. μαλον) «яблуко», середземноморського слова невідомого походження;
порт. marmelada «мармелад» утворене від marmelo «айва; варення з айви», що походить від лат. melimēlum «солодке медове яблуко», запозиченого з грецької мови;
через посередництво французької і, можливо, іспанської мов (фр. marmelade, ісп. marmelada) запозичено з португальської;
р. бр. болг. мармела́д, п. marmolada, marmelada, ч. слц. слн. marmeláda, вл. нл. marmelada, м. мармалад, мармелад, схв. мармелáда;
Фонетичні та словотвірні варіанти

мармела́дка
Етимологічні відповідники

Слово Мова
мармела́д білоруська
мармела́д болгарська
marmelada верхньолужицька
μελίμηλον «тс.» грецька
melimēlum «солодке медове яблуко» латинська
мармалад македонська
marmelada нижньолужицька
marmolada польська
marmelada польська
marmelada «мармелад» португальська
medъ праслов’янська
мармела́д російська
мармелáда сербохорватська
marmeláda словацька
marmeláda словенська
мед українська
мармелад українська
marmeláda чеська
μέλι «мед» ?
μαλον «яблуко» ?
marmelo «айва; варення з айви» ?

медя «назва вівці»

похідні утворення від мед;
назви зумовлені жовтуватим забарвленням вовни вівці;
Фонетичні та словотвірні варіанти

медьоша
ми́дя «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
мед ?

медя́ни́ця «листоблішка, Psylla Geoffroy» (ент.)

назва зумовлена тим, що листоблішки виділяють густий солодкий сік – т. зв. медяну росу;
похідне утворення від мед;
р. медяница, бр. медзяні́ца;
Фонетичні та словотвірні варіанти

медя́нка «медяниця яблунева, Psylla mali Scham.»
мідни́ця «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
медзяні́ца білоруська
медяница російська
мед ?

мідь

псл. mědь;
загальноприйнятої етимології не має;
пов’язується з назвою країни Мідії (ір. Māda, rp. Μηδία) (Абаев Езиков. изсл. Младенов 321 –323), з цсл. смѣдь «темний» (Bern. II 46), з дісл. smiðr «коваль, ремісник», двн. smῑda «метал», гр. σμίλη «ніж для вирізування» (Преобр. І 577–578; Brückner 332; Holub–Kop. 219; Младенов 292–293; Skok II 436);
р. медь, бр. медзь, др. мѣдь, п. miedź, ч. měd’, слц. med’, вл. mjedz’ «руда», нл. měź «мідь, бронза, латунь», болг. мед, схв. mjȅd, мȅд, слн. méd «латунь, жовта мідь», стсл. мѣдь;
Фонетичні та словотвірні варіанти

змідніти «набрати металічного смаку від міді»
медь «мідь»
ми́дниця «умивальник»«мідний колчедан»
мі́день «мідний казан, горщик; [мідний самовар]» (заст.)
мі́ди́стий «схожий на мідь; який містить мідь»
мідний
мі́дни́к «ремісник, що займається мідними виробами»
мідни́цтво «мідноливарне виробництво»
мі́дницький
мі́дни́ця «мідний таз для умивання; умивальник Ж; гроші»
мі́дня́к «мідний казан, горщик, самовар; мідний колчедан, мідна руда Ж; мідна монета Ж, Пі»
мідя́к «мідна монета»
мі́дя́ни́й «мідний Г, Ж; мідяно-червоний; який містить мідь Ж»
мідяни́стий «який містить мідь; кольору міді»
мідя́нка «зелений наліт на окисленій міді; [зелена фарба]»
мідя́р «мідник»
мідя́рня «майстерня мідних виробів; молот для сплющування міді; мідний молот Ж»
мідя́рство «ремесло мідника»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
медзь білоруська
мед болгарська
mjedz' «руда» верхньолужицька
σμίλη «ніж для вирізування» грецька
smῑda «метал» давньоверхньонімецька
smiðr «коваль, ремісник» давньоісландська
мѣдь давньоруська
měź «мідь, бронза, латунь» нижньолужицька
miedź польська
mědь праслов’янська
медь російська
mjȅd сербохорватська
med' словацька
méd «латунь, жовта мідь» словенська
мѣдь старослов’янська
мȅд українська
смѣдь «темний» церковнослов’янська
měd' чеська

між (прийменник)

псл. *medji, *medjū, місц. в. одн. і дв. іменника *medja «межа»;
р. меж, между, бр. між, др. межю, межу, п. między, [mezy], ч. mezi, слц. medzi, вл. mjez, miezy, нл. mjaz, mjazy, болг. между́, м. меѓу, схв. [мед], мèђу, слн. mèj, стсл. мεждоу;
Фонетичні та словотвірні варіанти

Г
з-по́між
зме́дже «з-поміж»
змеж
зме́жи
зміж «тс.»
ме́джи
ме́джо «тс.»
меж
ме́же
ме́жи́
по́меж «серед, між»
поме́же
поме́жи́ «тс.»
помі́ж «серед, між; [повз]»
по́між «біля, коло; підряд, цілком»
проме́ж
проме́жи
про́мі́ж
промі́ждо «проміж»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
між білоруська
между́ болгарська
mjez верхньолужицька
miezy верхньолужицька
межю давньоруська
меѓу македонська
mjaz нижньолужицька
mjazy нижньолужицька
między польська
*medji праслов’янська
меж російська
мед сербохорватська
medzi словацька
mèj словенська
мεждоу старослов’янська
между українська
межу українська
mezy українська
мèђу українська
mezi чеська
*medjū ?
і ?
і ?
і ?
*medja «межа» ?

мі́льдью «хвороба виноградної лози» (бот.)

запозичення з англійської мови;
англ. mildew «тс.» походить від дангл. meledēaw, mildēaw «медяна роса, падь; нектар», що складається з слів mele, mil «мед», спорідненого з лат. mel «мед», псл. medъ, укр. мед, і dēaw «роса», що зіставляється з дінд. dhavati «біжить, сочиться», гр. ϑέεɩν «бігти»;
р. ми́льдью, бр. мі́льд’ю, болг. ми́лдю «тс.»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
mildew «тс.» англійська
мі́льд'ю білоруська
ми́лдю «тс.» болгарська
ϑέεɩν «бігти» грецька
meledēaw давньоанглійська
dhavati «біжить, сочиться» давньоіндійська
mel «мед» латинська
medъ праслов’янська
ми́льдью російська
мед українська
mildēaw «медяна роса, падь; нектар» ?
mil «мед» ?
dēaw «роса» ?

уме́дити «майстерно випекти, додавши до тіста потрібних спецій Чаб; (перен., ірон.) погано приготувати Г»

похідне утворення від мед;
початковим значенням слова, очевидно, було «підсолодити медом» (Г IV 336);
Етимологічні відповідники

Слово Мова
мед українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України