МЕДЕ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
мед
іє. * medhu- «мед, хмільний напій»;
лит. medùs, лтс. medus, прус. meddo «тс.», двн. metu «медовий напій», дінд. mádhu «мед, медовий напій», mádhuḥ, madhuráḥ «солодкий, приємний», ав. maδu- «мед, вино», гр. μέθυ «хмільний напій», μεθύω «я п’яний», дірл. mid «медовий напій»;
псл. medb «мед», род. в. medu (давня основа на -u);
р. бр. мёд, др. медъ, п. miód, ч. слц. med, вл. měd, нл. mjod, болг. м. мед, схв. мȇд, слн. méd, стсл. медъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
медвя́ний
меде́ць
(зменш.)
меди́зна
«медовий напій»
меди́ти
«заправляти медом»
меді́вка
«підсолоджена медом горілка (?); медвяна роса (солодка рідина, яку виділяють комахи); сорт солодких слив Ж; сорт солодких груш МСБГ»
медівни́й
«медовий»
медівни́к
«медовий коржик»
медівника́р
«хто випікає медовики»
медівни́ця
«посудина для меду; пилок з квітів»
медівце́
«мед питний»
(зменш.)
медінки́
«сорт солодких яблук»
медінни́й
«тс.»
медни́й
«медоносний»
медни́ця
«посудина для меду»
медо́ви́й
медови́к
медови́ця
«медвяна роса»
медовчи́к
«пасічник»
меду́лька
«солодка груша»
меду́нка
«тс.; ласкава жінка»
меду́ха
«солодка груша»
ме́дьо
«солодощі»
(дит.)
ме́дя
«мед; усе солодке»
(дит.)
ме́дяни́й
медя́ни́к
«тс.»
медяни́шний
«медяний»
медя́нка
«берестяний кошик для меду»
мида́рка
«посуд, у якому зберігають мед»
мід
«мед»
мідки́й
«солодкий, як мед»
міду́нка
«ласкава жінка»
су́меда
«сорт солодкого яблука»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| maδu- «мед, вино» | авестійська |
| мёд | білоруська |
| мед | болгарська |
| měd | верхньолужицька |
| μέθυ «хмільний напій» | грецька |
| metu «медовий напій» | давньоверхньонімецька |
| mádhu «мед, медовий напій» | давньоіндійська |
| mid «медовий напій» | давньоірландська |
| медъ | давньоруська |
| *medhu- «мед, хмільний напій» | індоєвропейська |
| medus | латиська |
| medùs | литовська |
| мед | македонська |
| mjod | нижньолужицька |
| miód | польська |
| medb «мед» | праслов’янська |
| meddo «тс.» | прусська |
| мёд | російська |
| мȇд | сербохорватська |
| med | словацька |
| méd | словенська |
| медъ | старослов’янська |
| med | чеська |
| mádhuḥ | ? |
| madhuráḥ «солодкий, приємний» | ? |
| μεθύω «я п’яний» | ? |
| medu (давня основа на -u) | ? |
| medu (давня основа на -u) | ? |
амети́ст
через посередництво старослов’янської і латинської мов запозичено з грецької;
гр. ἀμέϑυστος «аметист» (коштовний камінь, що, нібито, запобігає сп’янінню) складається з заперечної частки ἀ- «не-» і прикметника μέϑυστος «п’янкий», похідного від μέϑυ «вино», спорідненого з укр. мед;
є спроби пов’язати грецьку назву з фіалковим кольором червоного вина, розбавленого водою, від якого не можна сп’яніти;
р. болг. м. амети́ст, бр. аметы́ст, др. амеөустъ, амеөистъ, п. ч. слц. вл. ametyst, схв. амèтист, слн. ametíst, стсл. аметоустъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
аматист
(XVII ст.)
аметистъ
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| аметы́ст | білоруська |
| амети́ст | болгарська |
| ametyst | верхньолужицька |
| ἀμέϑυστος «аметист» (коштовний камінь, що, нібито, запобігає сп’янінню) | грецька |
| амеөустъ | давньоруська |
| амети́ст | македонська |
| ametyst | польська |
| амети́ст | російська |
| амèтист | сербохорватська |
| ametyst | словацька |
| ametíst | словенська |
| мед | українська |
| амеөистъ | українська |
| ametyst | чеська |
| ἀ- «не-» | ? |
| μέϑυστος «п’янкий» | ? |
| μέϑυ «вино» | ? |
| аметоустъ | ? |
мармела́д
гр. μελίμηλον «тс.» складається з основ іменників μέλι «мед», спорідненого з псл. medъ, укр. мед, та μήλον (дор. μαλον) «яблуко», середземноморського слова невідомого походження;
порт. marmelada «мармелад» утворене від marmelo «айва; варення з айви», що походить від лат. melimēlum «солодке медове яблуко», запозиченого з грецької мови;
через посередництво французької і, можливо, іспанської мов (фр. marmelade, ісп. marmelada) запозичено з португальської;
р. бр. болг. мармела́д, п. marmolada, marmelada, ч. слц. слн. marmeláda, вл. нл. marmelada, м. мармалад, мармелад, схв. мармелáда;
Фонетичні та словотвірні варіанти
мармела́дка
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| мармела́д | білоруська |
| мармела́д | болгарська |
| marmelada | верхньолужицька |
| μελίμηλον «тс.» | грецька |
| melimēlum «солодке медове яблуко» | латинська |
| мармалад | македонська |
| marmelada | нижньолужицька |
| marmolada | польська |
| marmelada | польська |
| marmelada «мармелад» | португальська |
| medъ | праслов’янська |
| мармела́д | російська |
| мармелáда | сербохорватська |
| marmeláda | словацька |
| marmeláda | словенська |
| мед | українська |
| мармелад | українська |
| marmeláda | чеська |
| μέλι «мед» | ? |
| μαλον «яблуко» | ? |
| marmelo «айва; варення з айви» | ? |
медя «назва вівці»
похідні утворення від мед;
назви зумовлені жовтуватим забарвленням вовни вівці;
Фонетичні та словотвірні варіанти
медьоша
ми́дя
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| мед | ? |
медя́ни́ця «листоблішка, Psylla Geoffroy» (ент.)
назва зумовлена тим, що листоблішки виділяють густий солодкий сік – т. зв. медяну росу;
похідне утворення від мед;
р. медяница, бр. медзяні́ца;
Фонетичні та словотвірні варіанти
медя́нка
«медяниця яблунева, Psylla mali Scham.»
мідни́ця
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| медзяні́ца | білоруська |
| медяница | російська |
| мед | ? |
мідь
псл. mědь;
загальноприйнятої етимології не має;
пов’язується з назвою країни Мідії (ір. Māda, rp. Μηδία) (Абаев Езиков. изсл. Младенов 321 –323), з цсл. смѣдь «темний» (Bern. II 46), з дісл. smiðr «коваль, ремісник», двн. smῑda «метал», гр. σμίλη «ніж для вирізування» (Преобр. І 577–578; Brückner 332; Holub–Kop. 219; Младенов 292–293; Skok II 436);
р. медь, бр. медзь, др. мѣдь, п. miedź, ч. měd’, слц. med’, вл. mjedz’ «руда», нл. měź «мідь, бронза, латунь», болг. мед, схв. mjȅd, мȅд, слн. méd «латунь, жовта мідь», стсл. мѣдь;
Фонетичні та словотвірні варіанти
змідніти
«набрати металічного смаку від міді»
медь
«мідь»
ми́дниця
«умивальник»«мідний колчедан»
мі́день
«мідний казан, горщик; [мідний самовар]»
(заст.)
мі́ди́стий
«схожий на мідь; який містить мідь»
мідний
мі́дни́к
«ремісник, що займається мідними виробами»
мідни́цтво
«мідноливарне виробництво»
мі́дницький
мі́дни́ця
«мідний таз для умивання; умивальник Ж; гроші»
мі́дня́к
«мідний казан, горщик, самовар; мідний колчедан, мідна руда Ж; мідна монета Ж, Пі»
мідя́к
«мідна монета»
мі́дя́ни́й
«мідний Г, Ж; мідяно-червоний; який містить мідь Ж»
мідяни́стий
«який містить мідь; кольору міді»
мідя́нка
«зелений наліт на окисленій міді; [зелена фарба]»
мідя́р
«мідник»
мідя́рня
«майстерня мідних виробів; молот для сплющування міді; мідний молот Ж»
мідя́рство
«ремесло мідника»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| медзь | білоруська |
| мед | болгарська |
| mjedz' «руда» | верхньолужицька |
| σμίλη «ніж для вирізування» | грецька |
| smῑda «метал» | давньоверхньонімецька |
| smiðr «коваль, ремісник» | давньоісландська |
| мѣдь | давньоруська |
| měź «мідь, бронза, латунь» | нижньолужицька |
| miedź | польська |
| mědь | праслов’янська |
| медь | російська |
| mjȅd | сербохорватська |
| med' | словацька |
| méd «латунь, жовта мідь» | словенська |
| мѣдь | старослов’янська |
| мȅд | українська |
| смѣдь «темний» | церковнослов’янська |
| měd' | чеська |
між (прийменник)
псл. *medji, *medjū, місц. в. одн. і дв. іменника *medja «межа»;
р. меж, между, бр. між, др. межю, межу, п. między, [mezy], ч. mezi, слц. medzi, вл. mjez, miezy, нл. mjaz, mjazy, болг. между́, м. меѓу, схв. [мед], мèђу, слн. mèj, стсл. мεждоу;
Фонетичні та словотвірні варіанти
Г
з-по́між
зме́дже
«з-поміж»
змеж
зме́жи
зміж
«тс.»
ме́джи
ме́джо
«тс.»
меж
ме́же
ме́жи́
по́меж
«серед, між»
поме́же
поме́жи́ «тс.»
помі́ж
«серед, між; [повз]»
по́між
«біля, коло; підряд, цілком»
проме́ж
проме́жи
про́мі́ж
промі́ждо
«проміж»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| між | білоруська |
| между́ | болгарська |
| mjez | верхньолужицька |
| miezy | верхньолужицька |
| межю | давньоруська |
| меѓу | македонська |
| mjaz | нижньолужицька |
| mjazy | нижньолужицька |
| między | польська |
| *medji | праслов’янська |
| меж | російська |
| мед | сербохорватська |
| medzi | словацька |
| mèj | словенська |
| мεждоу | старослов’янська |
| между | українська |
| межу | українська |
| mezy | українська |
| мèђу | українська |
| mezi | чеська |
| *medjū | ? |
| і | ? |
| і | ? |
| і | ? |
| *medja «межа» | ? |
мі́льдью «хвороба виноградної лози» (бот.)
запозичення з англійської мови;
англ. mildew «тс.» походить від дангл. meledēaw, mildēaw «медяна роса, падь; нектар», що складається з слів mele, mil «мед», спорідненого з лат. mel «мед», псл. medъ, укр. мед, і dēaw «роса», що зіставляється з дінд. dhavati «біжить, сочиться», гр. ϑέεɩν «бігти»;
р. ми́льдью, бр. мі́льд’ю, болг. ми́лдю «тс.»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| mildew «тс.» | англійська |
| мі́льд'ю | білоруська |
| ми́лдю «тс.» | болгарська |
| ϑέεɩν «бігти» | грецька |
| meledēaw | давньоанглійська |
| dhavati «біжить, сочиться» | давньоіндійська |
| mel «мед» | латинська |
| medъ | праслов’янська |
| ми́льдью | російська |
| мед | українська |
| mildēaw «медяна роса, падь; нектар» | ? |
| mil «мед» | ? |
| dēaw «роса» | ? |
уме́дити «майстерно випекти, додавши до тіста потрібних спецій Чаб; (перен., ірон.) погано приготувати Г»
похідне утворення від мед;
початковим значенням слова, очевидно, було «підсолодити медом» (Г IV 336);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| мед | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України