МАЇТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
май «клечання, зелень, якою прикрашають хати на зелені свята»
припускається також зв’язок з назвою місяця май «травень» (Brückner 317 – 318);
розглядається як утворення від кореня *ma«хитатися, коливатися» в словах ма́яти, маха́ти (Горяев 200);
не зовсім ясне;
р. [май] «клечання», бр. [май] «зелень, якою прикрашають хати на зелені свята», п. maj «тс.», ч. máj(e) «ритуальне дерево, прикрашене квітами і стрічками», слц. máj «дерево, що ставиться перед вікном коханої», нл. maja «весняна берізка», схв. мȃј, мȁј «весняна квітка; зелень», слн. máj «ритуальне дерево, прикрашене квітами і стрічками»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
маї́ня
«клечання, зелень, якою квітчають хату на зелені свята; знаки в полі з гілок»
маї́ти
«заквітчувати зеленню»
майина́
«тс.; опудало»
майи́ти
«робити з гілок знаки в полі»
ма́йка
«букет на щойно поставленому зрубі хати; віха (знак)»
майни́й
«укритий листям»
майова́т
«гуляти»
маюва́ти
«вкриватися листям»
обма́ювати
«прикрашати зеленню»
розмай
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| май «зелень, якою прикрашають хати на зелені свята» | білоруська |
| maja «весняна берізка» | нижньолужицька |
| maj «тс.» | польська |
| май «клечання» | російська |
| мȃј | сербохорватська |
| máj «дерево, що ставиться перед вікном коханої» | словацька |
| máj «ритуальне дерево, прикрашене квітами і стрічками» | словенська |
| мȁј «весняна квітка; зелень» | українська |
| máj(e) «ритуальне дерево, прикрашене квітами і стрічками» | чеська |
| май «травень» | ? |
| ма́яти | ? |
| маха́ти | ? |
ума́ювати «прикрашати квітами, зіллям»
пор. [маї́ти] «заквітчувати зеленню», [обма́ювати] «прикрашати зеленню»;
похідні утворення від [май] «клечання, зелень, якою прикрашають хати на Зелені свята»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
умаї́ти
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| маї́ти «заквітчувати зеленню» | українська |
| обма́ювати «прикрашати зеленню» | українська |
| май «клечання, зелень, якою прикрашають хати на Зелені свята» | українська |
ма́ти «володіти; бути повинним; збиратися» (дієслово)
псл. *jьmati, *jьmamь «брати; мати», пов’язане з *jьměti «мати», *jęti, *jьmǫ «брати»;
зникнення початкового і в українській, білоруській і західнослов’янських мовах пояснюється скороченням і перерозкладом форм із запереченням: ne + + imati › nemati › ne mati;
р. заст. има́ть, [мать, ма́ти], бр. [іма́ць], ма́ю, п. вл. нл. mam, ч. mám, ст. jmám, слц. mať, mám, полаб. mom, болг. и́мам, м. има, схв. ùмати, стсл. имамь;
Фонетичні та словотвірні варіанти
мавати
майно́
ма́нок
«майно»
ма́тися
«бути, жити; [жити заможно, не знати злиднів О]»
матни́й
«заможний»
пома́тися
«пообіцяти»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| іма́ць | білоруська |
| и́мам | болгарська |
| mam | верхньолужицька |
| има | македонська |
| mam | нижньолужицька |
| mom | полабська |
| mam | польська |
| *jьmati | праслов’янська |
| има́ть | російська |
| ùмати | сербохорватська |
| mať | словацька |
| mám | словацька |
| имамь | старослов’янська |
| мать | українська |
| ма́ти | українська |
| ма́ю | українська |
| mám | чеська |
| *jьmamь «брати; мати» | ? |
| *jьměti «мати» | ? |
| *jęti | ? |
| *jьmǫ «брати» | ? |
| има́ть | ? |
| jmám | ? |
ма́яти «коливатися, розвіватися, махати, повівати (про вітер); виднітися вдалині; [мигтіти; рябіти (в очах) О; швидко їхати О]»
іє. *mā«махати»;
споріднене з лит. móti, móju «махати», лтс. mãt, mãju «тс.» і далі, можливо, з дінд. māyā «перевтілення, видіння, ілюзія», dur-māyúḥ «злий чарівник», гр. μίμος «фокусник; фокус; наслідування», μωσϑαι «прагнути; жваво рухатися»;
псл. [majati] «махати, рухати туди-сюди»;
р. [ма́ять] «гойдати» (колиску), [ма́яться] «тинятися», мая́чить «виднітися», бр. [ма́яць] «кидатися», мая́чыць «виднітися на фоні», др. маяти «махати», маати «тс.», п. majaczyć «невиразно виднітися», majak «міраж, марево», ч. mávati «махати», ч. слц. maják «маяк», вл. mawać «махати», нл. mawaś «тс.», болг. мая́к «маяк», слн. májáti «трясти, гойдати, хитати», стсл. магати «махати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ма́єво
«коливання від вітру; мерехтіння»
ма́йва
«прапор»
ма́йво
«тс.»
майна́чити
«тс.»
майнува́ти
«мчати»
майну́ти
мая́к
«башта з джерелом світла; (заст.) сторожова вежа; [дерево, залишене при вирубуванні лісу; горб на відкритому місці Ч]»
мая́ка
«сторожова вежа»
маяки́
«нескошені стеблини»
ма́ятися
«майоріти; коливатися; тинятися; [битися (про серце)]»
мая́тний
«помітний, видний, цінний»
ма́ятник
мая́чи́ти
«виднітися вдалині; мерехтіти»
мая́чний
«видний, помітний»
розмай
«розвага»
розмайка
«марнотратство»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ма́яць «кидатися» | білоруська |
| мая́к «маяк» | болгарська |
| mawać «махати» | верхньолужицька |
| μίμος «фокусник; фокус; наслідування» | грецька |
| māyā «перевтілення, видіння, ілюзія» | давньоіндійська |
| маяти «махати» | давньоруська |
| *mā «махати» | індоєвропейська |
| mãt | латиська |
| móti | литовська |
| mawaś «тс.» | нижньолужицька |
| majaczyć «невиразно виднітися»«міраж, марево» | польська |
| majak «невиразно виднітися»«міраж, марево» | польська |
| majati «махати, рухати туди-сюди» | праслов’янська |
| ма́ять «гойдати» (колиску) | російська |
| maják «маяк» | словацька |
| májáti «трясти, гойдати, хитати» | словенська |
| магати «махати» | старослов’янська |
| ма́яться «тинятися» | українська |
| мая́чить «виднітися» | українська |
| мая́чыць «виднітися на фоні» | українська |
| маати «тс.» | українська |
| mávati «махати» | чеська |
| maják «маяк» | чеська |
| móju «махати» | ? |
| mãju «тс.» | ? |
| dur-māyúḥ «злий чарівник» | ? |
| μωσϑαι «прагнути; жваво рухатися» | ? |
моле́кула «найменша частка речовини, що володіє всіма її хімічними властивостями»
запозичення з французької мови;
фр. molecule походить від нлат. mōlēcula «дрібка», зменш. від лат. mōlēs «вага, маса; зусилля», спорідненого з гр. μωλος «напруження, зусилля; боротьба; дамба», гот. af-mauiþs «втомлений», двн. muoan «турбувати, обтяжувати», можливо, також р. ма́ять «втомлювати»;
р. моле́кула, бр. моле́кула, п. molekuła, ч. слц. molekula, вл. molekul, болг. молеку́ла, м. молеку́л, схв. молèкул(а), слн. molèkula;
Фонетичні та словотвірні варіанти
молекуля́рний
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| моле́кула | білоруська |
| молеку́ла | болгарська |
| molekul | верхньолужицька |
| af-mauiþs «втомлений» | готська |
| μωλος «напруження, зусилля; боротьба; дамба» | грецька |
| muoan «турбувати, обтяжувати» | давньоверхньонімецька |
| mōlēs «вага, маса; зусилля» | латинська |
| молеку́л | македонська |
| mōlēcula «дрібка» | новолатинська |
| molekuła | польська |
| ма́ять «втомлювати» | російська |
| моле́кула | російська |
| молèкул (а) | сербохорватська |
| molekula | словацька |
| molèkula | словенська |
| molecule | французька |
| molekula | чеська |
| від | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України