МАНІЖИТИСЯ — ЕТИМОЛОГІЯ

мані́житися «поводитися манірно; панькатися»

новотвір східнослов’янських мов, який у російській мові пов’язується з іт. maneggiare «поводитися з чимсь, уміти користуватися», похідним від maneggio «манеж», спорідненого з фр. manège «тс.» (Фасмер II 568);
можна припустити також контамінацію дієслів мані́ритися та ні́житися;
р. мане́житься «голубитися, ніжитися; бундючитися», бр. мане́жыцца «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

мане́житися «тс.»
розмані́житися «занадто голубитися»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
мане́жыцца «тс.» білоруська
maneggiare «поводитися з чимсь, уміти користуватися» італійська
мане́житься «голубитися, ніжитися; бундючитися» російська
manège «тс.» французька
maneggio «манеж» ?
мані́ритися ?
ні́житися ?

мані́жити «бити»

пов’язане з мане́жити «об’їжджати (коней), муштрувати», іронічно зближеним з семантично протилежним мані́житися «панькатися»;
р. мане́жить «мучити, томити», бр. мане́жыць «тс.»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
мане́жыць «тс.» білоруська
мане́жить «мучити, томити» російська
мане́жити «об’їжджати (коней), муштрувати» ?
мані́житися «панькатися» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України