МАНІЖИТИСЯ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

МАНІ́ЖИТИСЯ жуся, жишся, недок., розм.

Поводитися манірно; маніритися. Приклади

[Захарко:] Та то Домаха, може, з болісті? Хвора людина – треба вибачити! .. [Василь:] Дуже вже вона маніжиться! (М. Кропивницький)
Гнат бере стакан в руки і так маніжиться, ніби тієї горілки зроду і не куштував: хмуриться, кривиться, одвертається. (Григорій Тютюнник)
Міхрімах не схожа була на свою матір. Та одразу збагнула науку молодого стайничого, а ця маніжилася й дурила голову новоспеченому візиру. (П. Загребельний)
– Ну чого, Іване, маніжишся, ти ж не дівка. – Я не маніжуся... Я такий є. (Ю. Мушкетик)

Те саме, що вередува́ти. Приклади

– Зінько злегка застогнав. – Не маніжся! Не маленький! – гарикнув на його [нього] лікар. (Б. Грінченко)
Він на сей раз нічого мені, тільки так застогнав болісно. Я не витерпів: – І чого б я ото маніживсь, – кажу. (А. Тесленко)
– Я ліпше вам заспіваю іншої, – не став Тарас маніжитись. – Підпомагайте! (Василь Шевчук)
Посилають за моїми бабою. А баба маніжаться: і ніколи їм, і роботи по горло, і не хочеться їм.... (Г. Тарасюк)

з ким і без дод. Те саме, що па́нькатися. Приклади

– Ну, тоді давай уже говорить так говорить по-справжньому, к чортовій мамі, чого маніжиться! (І. Багряний)
– Та що там ви зо мною маніжитесь?.. Під три чорти!... (Б. Антоненко-Давидович)
Кат із нею [дівчиною], посадовить її на санки, тільки не біля себе, а на самім задку, – з їхнім братом не дуже треба маніжитися, а то ціни собі не складуть. (М. Стельмах)
– А щодо Селім-бея, то була б у нього найменша змога – не став би з нами маніжитись. (Б. Левін)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.