МАЛИНА — ЕТИМОЛОГІЯ

мали́на «Rubus idaeus L.» (бот.)

псл. malina;
загальновизнаної етимології не має;
зіставляється з лит. melynas «синій», melsvas «синюватий», лтс. melns «чорний; брудний», прус. mīlinan (зн. в. одн.) «пляма», melne «синя пляма», гр. μέλας «чорний», гот. mēIjan «писати», свн. mal «пляма», нвн. malen «малювати», дінд. malináḥ «брудний; чорний», málaḥ, málam «бруд» (іє. *mōl/mel- «чорний, синій, пляма»);
пов’язується також з лат. mōrum «шовковиця, ожина», гр. μόρον «шовковиця» (Machek ESJČ 349; Jm. rostl. 101; Holub – Lyer 300; Holub – Kop. 214), з псл. malъ «малий», укр. [маль] «молодняк овець», гр. μήλον «вівця, коза» (Булаховський Вибр. пр. III 360 – 361; Loewenthal ZfSlPh 7, 408; РВrВ 54, 477);
р. болг. мали́на, бр. малі́ны, п. ч. слц. нл. malina, вл. malena, полаб. molaină, м. малина, схв. мàлина, слн. malína, стсл. малина;
Фонетичні та словотвірні варіанти

мали́нич «зарості малини»
малинівка «малинова наливка»
мали́нник «тс.; [малиновий мед, квас; сироп з малини МСБГ]»
мали́новий «червоний, кольору малини»
мали́новка «сорт яблук, що мають запах малини»
малиня́к «малинова наливка; сироп з малини МСБГ»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
малі́ны білоруська
мали́на болгарська
malena верхньолужицька
mēIjan «писати» готська
μέλας «чорний» грецька
μόρον «шовковиця» грецька
μήλον «вівця, коза» грецька
malináḥ «брудний; чорний» давньоіндійська
mōrum «шовковиця, ожина» латинська
melns «чорний; брудний» латиська
melynas «синій» литовська
малина македонська
malina нижньолужицька
malen «малювати» нововерхньонімецька
molaină полабська
malina польська
malina праслов’янська
malъ «малий» праслов’янська
mīlinan «пляма» (зн. в. одн.) прусська
мали́на російська
мàлина сербохорватська
mal «пляма» середньоверхньнімецька
malina словацька
malína словенська
малина старослов’янська
маль «молодняк овець» українська
malina чеська
melsvas «синюватий» ?
melne «синя пляма» ?
málaḥ ?
málam «бруд» (іє. *mōl/mel- «чорний, синій, пляма») ?

мали́но́вий (у виразі м. дзвін «дзвін приємного, м’якого тембру»)

пізніше зазнало зближення з мали́на за ознакою приємності;
первісне значення «властивий дзвіночкам, що їх вішають на шию вівцям»;
пов’язане з мали́й, [маль] «молодняк овець»;
р. мали́новый, бр. малі́навы «тс.»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
малі́навы «тс.» білоруська
мали́новый російська
мали́на ?
значення «властивий дзвіночкам, що їх вішають на шию вівцям» ?
мали́й ?
маль «молодняк овець» ?

малюва́ти

запозичено з німецької мови (можливо, через посередництво польської);
нвн. malen «малювати» походить від свн. mālen «позначувати; креслити, фарбувати, малювати», двн. mālōn (mālēn) «малювати, креслити», спорідненого з гот. mēla «письмо», mēljan «писати, креслити», дісл. mæla «малювати», псл. malina, укр. малина;
р. малева́тьукр.), бр. малява́ць, п. malować, ч. malowati, слц. mal’owat’, вл. molować, нл. molowaś, полаб. moľă «малює», схв. мáлати, слн. málati;
Фонетичні та словотвірні варіанти

Імальо́ванець «фігурант» (театр.)
малеване (1627)
ма́лево «малюнок»
малівни́й «мальовничий»
мальваньча «спідниця з фарбованого полотна»
мальо́ваний
мальовани́к «ремісник, що фарбував полотно для спідниць»
мальо́ванка «спідниця з розмальованого полотна; [полотно, розмальоване кустарним способом О; барвиста хустка Ж; пензель; малюнок Пі]»
мальови́дло «губна помада»
мальови́ло «малюнок, картина»
мальо́вка «розфарбовування»
мальовни́й
мальовни́цтво «малярство»
мальовни́чий
малюва́льний
малюва́льник
малюва́ння
малювать (1731)
малю́нок
Етимологічні відповідники

Слово Мова
малява́ць білоруська
molować верхньолужицька
mēla «письмо» готська
mālōn «малювати, креслити» (mālēn) давньоверхньонімецька
mæla «малювати» давньоісландська
molowaś нижньолужицька
malen «малювати» нововерхньонімецька
moľă «малює» полабська
malować польська
malina праслов’янська
малева́тьукр.) російська
мáлати сербохорватська
mālen «позначувати; креслити, фарбувати, малювати» середньоверхньнімецька
mal'owat' словацька
málati словенська
малина українська
malowati чеська
mēljan «писати, креслити» ?

шупиця «шипшина, Rosa canina L.» (бот.)

не зовсім ясне;
можливо, утворення, що виникло в результаті трансформації та деетимологізації первісної назви шипши́на;
до назв рослин на -иця пор. суни́ця, щири́ця, души́ця, на -инакали́на, мали́на, журавли́на і т. ін;
р. [шупли́на] «шипшина»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

шупли́на «тс.» (бот.)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
шупли́на «шипшина» російська
шипши́на українська
суни́ця українська
щири́ця українська
души́ця українська
кали́на українська
мали́на українська
журавли́на українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України