МАКІВКА — ЕТИМОЛОГІЯ

ма́кови́ця «вершина, верх; баня»

похідні утворення від мак;
первісне значення – «макова голівка», на інші предмети назву перенесено за схожістю їх круглої верхівки з голівкою маку;
р. [ма́ковица] «баня церкви, будівлі; потилиця», [ма́ковига] «маківка церкви», маку́шка «маківка голови», бр. ма́каўка «баня церкви; верх, вершина», маку́шка «верх; маківка», др. маковица «баня, верх», ч. makovice «невелика баня на вежі»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ма́ківка «вершина гори»
маківни́ця «дзвіниця»
макуша́к
маку́шка «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ма́каўка «баня церкви; верх, вершина» білоруська
маковица «баня, верх» давньоруська
ма́ковица «баня церкви, будівлі; потилиця» російська
ма́ковига «маківка церкви» українська
маку́шка «маківка голови» українська
маку́шка «верх; маківка» українська
makovice «невелика баня на вежі» чеська
мак ?

ма́ковка «глечики жовті, Nuphar luteum L.» (бот.)

похідне утворення від мак;
назва глечиків мотивується подібністю форми квітів до коробочки з плодами маку, а латаття і рябчика – подібністю квітів цих рослин до квітки маку;
р. [мако́вка] «водяна лілія», [мако́вки водяные] «глечики жовті», бр. [ма́каўка] «лілея»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

маківки «латаття біле, Nymphaea alba L.; рябчик великий, Fritillaria meleagris L.»
ма́куш «латаття біле»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ма́каўка «лілея» білоруська
мако́вка «водяна лілія» російська
мако́вки «глечики жовті» українська
мак ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України