ЛІПШЕ — ЕТИМОЛОГІЯ

лі́пший «кращий»

псл. *lěрjь, форма вищого ступеня від lěръ «гарний, красивий; добрий, відповідний, належний», пов’язаного з lěpiti, lipnǫti «ліпити, липнути»;
первісне значення – «який прилягає, липне, пристає, підходить, відповідає»;
пор. аналогічний розвиток семантики споріднених лит. lipnùs «липкий» – «милий, лагідний, ввічливий», лтс. laĩpns «доступний, ласкавий, ввічливий, милий»;
для псл. lěръ припускалося також вихідне значення «жир, жирний» (Meringer WuS 5, 149);
зіставляється з лат. lepōs «краса, чарівність», lepіdus «милий, приємний, гарний» (Machek ESJČ 327; Holub – Lyer 285);
р. [ле́пый] «гарний, красивий, прекрасний», бр. ле́пшы «кращий», п. lepszy «тс.», ч. слц. lepý «красивий», lepší «кращий», вл. lepy «гарний; спритний». lěpši «кращий», нл. lěpy «гарний, добрий, зграбний, спритний», lěpšy «кращий», полаб. lepsĕ «краще», болг. [леп] «красивий, добрий», м. [леп] «гарний, красивий», схв. лȇп, лȕjеп «красивий, гарний; відповідний», љȅпшӣ «кращий, красивий», слн. lép «гарний, красивий; приємний, добрий», lépši кращий, красивіший, приємніший», стсл. лѣпъ «гарний, відповідний, належний»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ліпний «прекрасний, чудовий»
ліпо́та́ «краса»
ліпш
лі́пшати
лі́пше
полі́пшення
полі́пшувати
полі́пшувач
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ле́пшы «кращий» білоруська
леп «красивий, добрий» болгарська
lepy «гарний; спритний»«кращий» верхньолужицька
lěpši верхньолужицька
lepōs «краса, чарівність» латинська
lepіdus «милий, приємний, гарний» латинська
laĩpns «доступний, ласкавий, ввічливий, милий» латиська
lipnùs «липкий» литовська
леп «гарний, красивий» македонська
lěpy «гарний, добрий, зграбний, спритний»«кращий» нижньолужицька
lěpšy «гарний, добрий, зграбний, спритний»«кращий» нижньолужицька
lepsĕ «краще» полабська
lepszy «тс.» польська
*lěрjь праслов’янська
lěръ «гарний, красивий; добрий, відповідний, належний» праслов’янська
lipnǫti «ліпити, липнути» праслов’янська
lěpiti праслов’янська
lěpiti праслов’янська
lěръ «жир, жирний» праслов’янська
ле́пый «гарний, красивий, прекрасний» російська
лȇп сербохорватська
лȕjеп «красивий, гарний; відповідний» сербохорватська
љȅпшӣ «кращий, красивий» сербохорватська
lepý «красивий»«кращий» словацька
lepší «красивий»«кращий» словацька
lép «гарний, красивий; приємний, добрий» словенська
lépši «гарний, красивий; приємний, добрий» словенська
лѣпъ «гарний, відповідний, належний» старослов’янська
lepý «красивий»«кращий» чеська
lepší «красивий»«кращий» чеська

нелі́па «невихована, гидка жінка, нехлюя»

похідне утворення від незасвідченого *ліпий (жін. р. *ліпа) «гарний», пов’язаного з лі́пший;
пор. р. [ле́пый] «гарний, красивий», ч. слц. lepý «красивий» та ін;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ле́пый «гарний, красивий» російська
lepý «красивий» словацька
*ліпий «гарний» (жін. р. *ліпа) українська
лі́пший українська
lepý «красивий» чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України