ЛЯГАВИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ

ляга́вий «який відшукує дичину нюхом» (про породу мисливських собак)

запозичено з польської мови, можливо, через посередництво російської;
п. lеgawy (заст.) «який любить вилежуватися, лінивий, сонний», legawy (pies) «лягавий», legawiec «тс.», каш. [legawi] «лінивий», як і ч. lehavý (pes) «собака, який охоче лягає», lehavé obilí «полеглий хліб», є прикметниковим похідним від дієслова псл. *lěgati «лягати»;
вживання прикметника щодо собак, можливо, є семантичною калькою фр. chien couchant букв. «лежачий собака» (назва стосується мисливських собак, яких привчають лягати, коли вони помічаІоіь дичину);
зміна -е- -я- в російському слові пояснюється впливом форми лягу (Преобр. I 442), на українському грунті вона підтримується парадигмами теперішнього і майбутнього часу (лягає, ляже);
р. лега́вий, (заст.) ляга́вый;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
legawi «лінивий» кашубський
lеgawy «який любить вилежуватися, лінивий, сонний» (заст.) польська
legawy (pies) «лягавий» польська
legawiec «тс.» польська
*lěgati «лягати» праслов’янська
лягу російська
лега́вий російська
ляга́вый (заст.) російська
лягає українська
ляже українська
chien couchant французька
lehavý (pes) «собака, який охоче лягає» чеська
lehavé obilí «полеглий хліб» чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України