ЛЬОДОВІ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
лід «замерзла вода»
можливо, пов’язане з ірл. ladg «сніг». – Критенко Вступ 517;
споріднене з лит. [ledùsl «лід», lẽdas «тс.», ledaĩ (мн.) «град», лтс. lędus «лід», прус. ladis (‹*ledas) «тс.»;
псл. ledъ «замерзла вода; [мороз; град]»;
р. бр. лёд, др. ледъ, п. вл. lód, ч. полаб. led, слц. l’ad, нл. lod, ст. led, болг. лед, м. лед «лід, мороз», схв. лȇд «лід; град», слн. léd, стсл. лєдъ «лід; холод, мороз»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
за́леда
«льодова кора»
заледені́лий
лед
«грудка кам’яної солі»
ледене́ць
«прозора тверда цукерка»
ледени́стий
ледени́ти
«пронизувати холодом; холодити, морозити»
ледені́ти
«перетворюватися в лід або покриватися льодом; ціпеніти»
леди́на
«донний лід»
леди́стий
«льодяний; покритий льодом»«льодяний, морозний»
леди́ца
«грудка кам’яної солі»
леди́ця
«ожеледиця»
ле́дище
«льодяне поле; глетчер»
леді́вка
«ожеледиця, льодяні бурульки на деревах; кам’яна (кристалізована) сіль»
ледівня́
«погріб з льодом, у якому зберігають продукти»
ледни́к
ледни́ця
«тс.»
ледоваті́ти
«тс.»
ледо́ве́ць
«глетчер; гострий гвіздок для підковування коня на зиму»
ледови́й
«з льоду»
ледо́виско
«льодяне поле; глетчер»
ледови́ця
ледо́вище
«тс.»
ледо́вня
«льох з льодом; холодна кімната»
ледяни́й
«тс.»
ледя́нка
«ожеледиця; льодяні бурульки на деревах; кам’яна (кристалізована) сіль»
лідни́ця
«погріб з льодом»
лодо́к
«фігура з льоду, на якій спускаються з гори або катаються, як на санках»
льод
«лід»
льоди́на
«крижина; шматок, брила льоду»
льоди́стий
«з великою кількістю льоду; дуже холодний»
льоди́ця
«ожеледь Mo; льодохід; куски поламаного льоду при його скресанні»
льоді́вка
«ожеледиця; льодяні бурульки на деревах; кам’яна кристалізована сіль»
льодни́ця
«погріб з льодом»
льодова́тий
«льодяний, морозний»
льодови́й
льодови́к
«скупчення великих мас льоду; глетчер»
льодови́тий
«льодистий»
льодови́ця
«ожеледь»
льодо́вник
«погріб з льодом»
льодо́вня
«тс.»
льодо́к
«напій з медом і спиртом, який п’ють охолодженим»
льодяни́й
льодяни́к
«прозора тверда цукерка»
обледені́лий
оле́диця
«ожеледь»
підлі́дний
підльо́дний
підльодо́вий
підльодовико́вий
поле́диця
«ожеледиця; дощ з крупою Нед; ожеледь, сніг на дереві ВеУг»
поледі́вка
«ожеледиця»
поледо́виця
«тс.»
при́лідок
«тонкий лід»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| лёд | білоруська |
| лед | болгарська |
| lód | верхньолужицька |
| ледъ | давньоруська |
| ladg | ірландська |
| lędus «лід» | латиська |
| ledùsl «лід» | литовська |
| lẽdas «тс.» | литовська |
| ledaĩ | литовська |
| лед «лід, мороз» | македонська |
| lod | нижньолужицька |
| led (ст.) | нижньолужицька |
| led | полабська |
| lód | польська |
| ledъ «замерзла вода; [мороз; град]» | праслов’янська |
| ladis «тс.» (‹*ledas) | прусська |
| *ledas | прусська |
| лёд | російська |
| лȇд «лід; град» | сербохорватська |
| l'ad | словацька |
| léd | словенська |
| лєдъ «лід; холод, мороз» | старослов’янська |
| led | чеська |
ожльо́ди «лід, який намерз на гілках»
очевидно, результат видозміни форми о́желедь (ожеле́да), зближеної з п. [żłód] (род. в. [żłodu]) «ожеледь» і укр. лід (льо́ду);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| żłód і «ожеледь» (род. в. [żłodu]) | польська |
| лід (льо́ду) | українська |
| о́желедь (ожеле́да) | ? |
оле́диця «ожеледь»
очевидно, результат видозміни форми ожеле́диця під впливом лід;
Фонетичні та словотвірні варіанти
огле́диця
огля́диця
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ожеле́диця | ? |
| лід | ? |
леп «липкий бруд; [земляний віск; клей Ж]»
псл. lěръ, *lьръ «клей; все, що липне», іменники від дієслова *lьpěti «прилипати, липнути»;
в українській мові з нерегулярною вокалізацією псл. ь у відкритому складі (лепу, лепом і т. д.), як у [лену] (льону) з псл. Іьnu, лоба з псл. lъba;
пор. закономірне ч. ст. lep – lpu (‹ *lьръ) при lep – lepa (‹ lěръ);
варіант псл. lьръ відбивається і в р.-цсл. лепъ;
збереження е в відкритому складі могло бути підтримане в даному разі впливом польської мови, в якій е походить з псл. ě;
звукова форма [ліп] може бути зведена як до псл. lěръ (якщо і зберігається і в відкритому складі), так і до псл. lьръ (як лід з lьdъ), якщо у відкритому складі з’являється е;
п. ч. lep «клей, липучка для лову комах, птахів», слц. lep «клей», вл. lěp, нл. liр, [lěp] «тс.», схв. лȇп «клей; все, що клеїть; [розчин вапна, звичайно змішаний з глиною, яким мажуть]», слн. lép «клей», р.-цсл. лепъ, «клей; пластир; все, що клеїть»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ле́павча
«брудна дитина»
лепова́тиця
«глинистий клейкий ґрунт»
лип'я́р
«робітник, що вибирає земляний віск із глини»
ліп
«клеп»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| lěp | верхньолужицька |
| liр | нижньолужицька |
| lěp «тс.» | нижньолужицька |
| е | польська |
| lep «клей, липучка для лову комах, птахів» | польська |
| lěръ | праслов’янська |
| *lьръ «клей; все, що липне» | праслов’янська |
| *lьpěti «прилипати, липнути» | праслов’янська |
| ь (лепу, лепом і т. д.) | праслов’янська |
| lьnu | праслов’янська |
| lъba | праслов’янська |
| *lьръ | праслов’янська |
| lěръ | праслов’янська |
| lьръ | праслов’янська |
| ě | праслов’янська |
| lěръ (якщо і зберігається і в відкритому складі) | праслов’янська |
| lьръ (як лід з Іьdъ) | праслов’янська |
| lьdъ | праслов’янська |
| е | праслов’янська |
| лепъ | русько-церковнослов’янська |
| лепъ «клей; пластир; все, що клеїть» | русько-церковнослов’янська |
| лȇп «клей; все, що клеїть; [розчин вапна, звичайно змішаний з глиною, яким мажуть]» | сербохорватська |
| lep «клей» | словацька |
| lép «клей» | словенська |
| лену (льону) | українська |
| лоба | українська |
| лепом | українська |
| льону | українська |
| лепу | українська |
| ліп | українська |
| лід | українська |
| lep (‹ *Іьръ)(‹ Іěръ) (ст.) | чеська |
| lpu (‹ *Іьръ)(‹ Іěръ) (ст.) | чеська |
| lep (ст.) | чеська |
| lepa (ст.) | чеська |
| lep «клей, липучка для лову комах, птахів» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України