ЛИШ — ЕТИМОЛОГІЯ
леш «але, тільки»
результат контамінації [ле (лем)] «тільки» і лиш (лише́) «тс.» (див.);
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ле «тільки» (лем)] | українська |
лиш «тс.» (лише́) | українська |
лише́ | українська |
лем | українська |
лиша́к (назва українця в горах в Угорщині)
похідне утворення від лиш;
зумовлене вживанням слова лиш, очевидно, сприйманим як відмінна ознака в порівнянні з лемками, які вживають у цьому значенні слово лем;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
лиш | українська |
лиш | українська |
лем | українська |
лише́ «тільки; ну бо»
псл. liše, початково порівняльний ступінь середнього роду від liхъ у значенні «зайвий»;
форма лише́нь, очевидно, виникла з давнішого *лише не і пізніше зазнала переосмислення;
р. лишь, [ли́ше́нь] «ледь, тільки що», др. лише «більше, крім, лише», схв. лȗшē «крім»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
лиш
лише́нь
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
лише «більше, крім, лише» | давньоруська |
liše | праслов’янська |
liхъ | праслов’янська |
лишь | російська |
ли́ше́нь «ледь, тільки що» | російська |
лȗшē «крім» | сербохорватська |
лише́нь | українська |
*лише не | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України