ЛИШ — ЕТИМОЛОГІЯ

леш «але, тільки»

результат контамінації [ле (лем)] «тільки» і лиш (лише́) «тс.» (див.);
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ле «тільки» (лем)] українська
лиш «тс.» (лише́) українська
лише́ українська
лем українська

лиша́к (назва українця в горах в Угорщині)

похідне утворення від лиш;
зумовлене вживанням слова лиш, очевидно, сприйманим як відмінна ознака в порівнянні з лемками, які вживають у цьому значенні слово лем;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
лиш українська
лиш українська
лем українська

лише́ «тільки; ну бо»

псл. liše, початково порівняльний ступінь середнього роду від liхъ у значенні «зайвий»;
форма лише́нь, очевидно, виникла з давнішого *лише не і пізніше зазнала переосмислення;
р. лишь, [ли́ше́нь] «ледь, тільки що», др. лише «більше, крім, лише», схв. лȗшē «крім»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

лиш
лише́нь «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
лише «більше, крім, лише» давньоруська
liše праслов’янська
liхъ праслов’янська
лишь російська
ли́ше́нь «ледь, тільки що» російська
лȗшē «крім» сербохорватська
лише́нь українська
*лише не українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України