ЛЕГІОН — ЕТИМОЛОГІЯ

легіо́н

через старослов’янську і грецьку мови (гр. λεγεών) запозичене в давньоруську з латинської;
лат. legiō, -ōnis «набрані люди, римське військове з’єднання» пов’язане з дієсловом lego, -ere «збираю, вибираю, набираю»;
р. болг. легио́н, бр. легіён, др. лєгєонъ «десять тисяч», п. legion, legia «легіон», ч. legion, legie, слц. légia, вл. legion, м. легио́н, легиjа, схв. легùōн, лȇгиjа, слн. légija «тс.», стсл. легеонъ «десять тисяч»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

легіоне́р
Етимологічні відповідники

Слово Мова
легіён білоруська
легио́н болгарська
legion верхньолужицька
λεγεών грецька
λεγεών грецька
λεγεών грецька
лєгєонъ «десять тисяч» давньоруська
legiō латинська
-ōnis «набрані люди, римське військове з’єднання» латинська
-ere «збираю, вибираю, набираю» латинська
lego латинська
легио́н македонська
легиjа македонська
legion «легіон» польська
legia «легіон» польська
легио́н російська
легùōн сербохорватська
лȇгиjа сербохорватська
légia словацька
légija «тс.» словенська
легеонъ «десять тисяч» старослов’янська
legion чеська
legie чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України