ЛЕБЕДИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
ле́беда «біла коза»
пов’язане з ле́бідь;
найменування зумовлене мастю тварини;
пор. схв. лȁбӯд (назва білого коня; [назви білих тварин]), букв. «лебідь»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| лȁбӯд (назва білого коня; [назви білих тварин]) | сербохорватська |
| ле́бідь | українська |
лебеді́ти «говорити неясно, неправильно вимовляючи слова, лепетати (про дітей); настирливо або слізно просити, жалібно молити; співати, наспівувати (звичайно жалібні мелодії)»
очевидно, результат видозміни слова [лебоні́ти] «тс.» або [ля́бдати] «базікати», зумовленої впливом слів лебе́дик (пестливе звертання до чоловіка), [лебе́дочко] «тс.», які часто вживаються при наполегливих слізних проханнях, при голосінні за небіжчиком;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| лебоні́ти «тс.» | українська |
| ля́бдати «базікати» | українська |
| лебе́дик (пестливе звертання до чоловіка) | українська |
| лебе́дочко «тс.» | українська |
лабу́дати «з труднощами, потроху збирати, знаходити (Me); економити, збирати, складати МСБГ; будувати якнебудь МСБГ; сяк-так вести до ладу О»
не зовсім ясне;
пов’язується з лебеді́ти «настирливо просити, жалібно молити; невиразно говорити», п. labiedzić «нарікати; лебедіти» (Sławski IV 401– 402);
можливо, споріднене з дінд. lábhate «бере, хапає»;
думка про запозичення з польської мови (Онышкевич Исслед. п. яз. 243) необґрунтована;
п. [łabudać] «з труднощами збирати», [łabudać się] «важко поратися», [wyłabudać się] «вибратися», слц. (сх.) [labudac] «з труднощами добувати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ви́лабудати
«з труднощами знайти»
ви́лабудатися
«з труднощами вибратися»
злабу́дати
«сяк-так довести до ладу Ж; збудувати як-небудь МСБГ»
налабу́дати
«з труднощами трохи назбирати»
(Ме)
розлабу́дати
«сяк-так довести до ладу; роздобути»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| lábhate «бере, хапає» | давньоіндійська |
| labiedzić «нарікати; лебедіти» | польська |
| łabudać «з труднощами збирати» | польська |
| łabudać się «важко поратися» | польська |
| wyłabudać się «вибратися» | польська |
| labudac «з труднощами добувати» (сх.) | словацька |
| лебеді́ти «настирливо просити, жалібно молити; невиразно говорити» | українська |
лебі́дка «материнка звичайна, Origanum vulgare L.» (бот.)
пов’язане з лобода́, [лебеда];
назва зумовлена, очевидно, схожістю в забарвленні листя обох рослин, зверху темнішого, а спіднизу світлішого (Попов 82);
р. [лебе́дка], бр. [лябёдка], п. lebiodka, [lebiódka], ч. lebedka, заст. červená lebeda, нл. lebedka, łobedka «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
лебюдка
«тс.»
(з п.)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| лябёдка | білоруська |
| lebedka «тс.» | нижньолужицька |
| łobedka «тс.» | нижньолужицька |
| lebiodka | польська |
| лебе́дка | російська |
| lebiódka | російська |
| лобода́ | українська |
| лебеда | українська |
| lebedka | чеська |
| červená lebeda (заст.) | чеська |
ле́бідь «Cygnus Bechst. » (орн.)
думка про германське походження цього слова (Mikkola Balt. u. slav. 40) є помилковою;
назва птаха зумовлена білим кольором його пір’я;
іє. *albho- «білий»;
споріднене з двн. albiӡ «лебідь», elbiӡ, дангл. ielfetu, дісл. ǫlptr (мн. elptr i alptir) «тс.», лат. albus «білий», гр. ’αλφός «білий лишай»;
псл. *olbǫdь / elbędь I elbedь «лебідь»;
р. ле́бедь, бр. ле́бедзь, др. лебедь, п. łabędź, [łabądź, łabęt], ст. łabęć, каш. [labądz], ч. слц. labuť, болг. ле́бед, м. лебед, лабед, схв. лȁбȳд, слн. labód, labúd, стсл. лєбєдь;
Фонетичні та словотвірні варіанти
лебеденя́
«пташа лебедя»
лебеде́ць
«лебідь»
лебе́дий
«лебединий»
лебе́дик
(пестливе звертання до чоловіка)
лебеди́н
«лебідь»
(фольк.)
лебе́ди́н
«тс.»
лебеди́на
«лебідка, лебедиця; [лебедяче м’ясо]»
(фольк.)
лебеди́ний
лебеди́ха
лебеди́ця
лебедій
«лебідь»
лебе́дій
лебе́дка
«лебідка, лебедиця»
лебе́до
«тс.?»
ле́бедь
«лебідь»
лебедя́
«пташа лебедя»
лебе́дя
«тс.»
лебе́дя́чий
ле́бет
ле́беть
лебодь
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ле́бедзь | білоруська |
| ле́бед | болгарська |
| 'αλφός «білий лишай» | грецька |
| ielfetu | давньоанглійська |
| albiӡ «лебідь» | давньоверхньонімецька |
| elbiӡ | давньоверхньонімецька |
| ǫlptr «тс.» (мн. elptr i alptir) | давньоісландська |
| elptr | давньоісландська |
| alptir | давньоісландська |
| лебедь | давньоруська |
| *albho- «білий» | індоєвропейська |
| labądz | кашубський |
| albus «білий» | латинська |
| лебед | македонська |
| лабед | македонська |
| łabędź | польська |
| łabądź | польська |
| łabęt | польська |
| łabęć (ст.) | польська |
| *olbǫdь «лебідь» | праслов’янська |
| *elbędь | праслов’янська |
| *elbedь | праслов’янська |
| *elbędь | праслов’янська |
| *elbedь | праслов’янська |
| ле́бедь | російська |
| лȁбȳд | сербохорватська |
| labuť | словацька |
| labód | словенська |
| labúd | словенська |
| лєбєдь | старослов’янська |
| labuť | чеська |
лобода́ «Chenopodium L.; [лутига, Atriplex L.; шпінат городній, Spinаcea oleracea L. Mak]» (бот.)
семантичну паралель становить лит. bаlánda «лобода», пов’язaне з лит. bálti «біліти», báltas «білий»;
менш вірогідним є припущення про спорідненість псл. *elboda і лит. balánda «лобода», нвн. Melde «лутига; лобода; Atriplex; «Chenopodium», гр. βλίĩον «тс.» (Machek ESJČ 323; Jm. rostl. 83; LP II 149; ZfSlPh 19, 66–67; Mikkola Balt. u. Slav. 46; Mikl. EW 428);
пропонувалася також праформа *olboda (Bern. I 698), імовірності якої суперечить матеріал південнослов’янських мов, де замість початкового ло- було б ла-;
відзначався збіг з тур. labada «щавель, Rumех alpinus» (Радлов IIІ 739), тат. алабота «лобода» та ін. (Дмитриев 561; Жаримбетов РР 1976/3, 102–105);
назва рослини зумовлена зовнішнім виглядом листя, ніби притрушеного білим пилком (особливо у лободи білої, Chenopodium album L.; пор. іншу її назву [мучи́нець] Ж);
іє. *albho «білий»;
споріднене з лат. albus «білий, блідий, світлий», гр. ἀλφός «білий висип на тілі», укр. ле́бідь;
псл. *elboda, звідки lebeda i loboda;
р. лебеда́ «лутига; лобода», [лобода́, лобуда́] «тс.», бр. лебяда́ «лобода», лябе́днік «лутига», др. лебеда́, лобода́, п. lebioda «лобода», łoboda «лутига», ч. lebeda «лутига; [лобода]», слц. loboda «лутига», [lebeda], вл. пл. łoboda, болг. ло́бода, [łobuda, łobda, łabda], м. лобода, схв. лобòда, [лобуда, лобода], ели. lebéda, loboda «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
лебеда
«лутига; лобода»
лобі́дка
«лутига садова. Atriplex hortensis L.»
лободи́на
«стеблина лободи»
лободи́ця
«лобода»
лободо́вий
лободо́ві
лободя́ний
лободя́ник
«хліб з лободою»
(заст.)
лободя́нка
«страва з лободи»
(заст.)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| лебяда́ «лобода» | білоруська |
| лябе́днік «лутига» | білоруська |
| ло́бода | болгарська |
| łoboda | верхньолужицька |
| βλίĩον «тс.» | грецька |
| ἀλφός «білий висип на тілі» | грецька |
| лебеда́ | давньоруська |
| лобода́ | давньоруська |
| *albho «білий» | індоєвропейська |
| albus «білий, блідий, світлий» | латинська |
| bаlánda «лобода» | литовська |
| bálti «біліти» | литовська |
| báltas «білий» | литовська |
| balánda «лобода» | литовська |
| лобода | македонська |
| Melde «лутига; лобода; Atriplex; «Chenopodium» | нововерхньонімецька |
| lebioda «лобода»«лутига» | польська |
| łoboda «лобода»«лутига» | польська |
| *elboda | праслов’янська |
| *olboda | праслов’янська |
| *elboda | праслов’янська |
| lebeda | праслов’янська |
| loboda | праслов’янська |
| lebeda | праслов’янська |
| loboda | праслов’янська |
| lebeda | праслов’янська |
| loboda | праслов’янська |
| lebeda | праслов’янська |
| loboda | праслов’янська |
| lebeda | праслов’янська |
| loboda | праслов’янська |
| лебеда́ «лутига; лобода» | російська |
| лобода́ | російська |
| лобуда́ «тс.» | російська |
| лобòда | сербохорватська |
| лобуда | сербохорватська |
| лабода | сербохорватська |
| loboda «лутига» | словацька |
| lebeda | словацька |
| lebéda «тс.» | словенська |
| loboda «тс.» | словенська |
| алабота «лобода» | татарська |
| labada «щавель, Rumех alpinus» | турецька |
| мучи́нець | українська |
| мучи́нець | українська |
| мучи́нець | українська |
| мучи́нець | українська |
| ле́бідь | українська |
| lebeda «лутига; [лобода]» | чеська |
| ло- | ? |
| ла- | ? |
| łoboda | ? |
| łobuda | ? |
| łobda | ? |
| łabda | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України