ЛАТАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

ла́пики «калюжниця, Caltha palustris L. » (бот.)

пов’язане з [ла́пик] «латка»;
первісно назва стосувалась, очевидно, водяних рослин латаття і глечиків жовтих, листя яких покриває поверхню водойм подібно до латок (БСЭ 23, 593, 596);
пор. лата́ття «Nymphaea; [глечики жовті; калюжниця]», пов’язане з лата́ти, ла́тка;
р. [лапишник] «глечики жовті, Nuphar luteum (L.) Smith.», [лапушки́] «калюжниця», [ла́пушки] «латаття, Nymphaea L. », бр. [лапка] «калюжниця», [лапушок] «тс.», [лопух] «тс.; латаття; глечики жовті»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

лапу́х «глечики, Nuphar L.»
лапу́шша «латаття біле, Nymphaea alba L.» (зб.)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
лапка «калюжниця» білоруська
лапушок «тс.» білоруська
лопух «тс.; латаття; глечики жовті» білоруська
лапишник «глечики жовті, Nuphar luteum (L.) Smith.» російська
лапушки́ «калюжниця» російська
ла́пушки «латаття, Nymphaea L. » російська
ла́пик «латка» українська
лата́ття «Nymphaea; [глечики жовті; калюжниця]» українська
лата́ти українська
ла́тка українська

ла́стівка «вставка в одязі під пахвами»

не зовсім ясне;
можливо, як і назва птаха ла́стівка, походить від псл. Іasъ «темний з білою плямою (латкою) під черевом чи грудьми»;
зіставляється також (Горяев 182; ЭССЯ 14,4 2) з ла́тка, лата́ти ( пор. укр. болг. [латица] «ластка», м. латица, схв. лàтица «тс.»);
р. [ла́ста], ла́стовица, ла́стовка, бр. [ла́стаўка, ла́стка] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ла́стка
ластови́ця «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ла́стаўка білоруська
ла́стка «тс.» білоруська
латица болгарська
латица болгарська
латица болгарська
латица македонська
латица македонська
Іasъ «темний з білою плямою (латкою) під черевом чи грудьми» праслов’янська
ла́ста російська
ла́стовица російська
ла́стовка російська
лàтица сербохорватська
ла́стівка українська
ла́тка українська
лата́ти ( пор. укр. болг. [латица] «ластка», м. латица, схв. лàтица «тс.») українська
латица українська
латица українська
латица українська

ла́та «шматок, яким зашивають дірки; вставка»

споріднене з двн. āla «шило», дінд. ā́ra «тс.»;
інші пояснення не враховують південнослов’янських форм на алт- і виходять з псл. *lata, зіставляючи його з псл. letěti (ЭССЯ 14, 47 – 48), з гр. λω̃μα, -ατος «край одягу» (Bern. I 693; БЕР III 324), з лат. lacer «подертий», гр. λακίς «шматок, лахміття» (Ильинский РФВ 76/2, 245 – 246), з лит. lãtaža, latóžis «розтелепа, тюхтій» (Fraenkel 343, 360);
на праслов’янському ґрунті могло частково змішатися з lasta «ластка»;
псл. *olta «латка», первісно «пришите»;
р. діал. бр. ла́та, п. łata, ч. слц. діал. lata, болг. [лати́ца] «підшивка», [алти́ца] «ластка», м. латица «латка», алти́ца «тс.», схв. лàтица, лȁтица «ластка»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ла́птя «старий одяг»
лат «тс.»
латани́на «повсякчасне латання; річ, яка складається з латок; руб’я»
ла́танка «вив’язування нових очей у сітці замість зіпсованих»
латанці́ «покритий латками одяг»
лата́ти
латати́на «лагодження, штопання; виріб з клаптиків»
лата́ч «лагодільник; кравчик»
ла́ти «лахміття»
лати́ца «ластка»
лати́ш «одяг з багатьма латками»
ла́тка «тс. пляма; [вигідне місце, ласий кусок] ЛЧерк»
латка́тий «плямистий, строкатий»
латня́к «той, що лагодить горшки»
ла́точник «рядно з кольорових шматочків»
латоші́ «лахміття»
ла́тошник «тс.»
лату́н «свита з латками; полатаний піджак»
лату́нник «бідний селянин»
латю́га «голодранець»
ла́тя́нка «одяг з латками; ковдра чи рядно з ганчірок Л»
полата́йко «лагодільник; кравчик»
полату́х «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ла́та (діал.) білоруська
лати́ца «підшивка» болгарська
алти́ца «ластка» болгарська
λω̃μα грецька
-ατος «край одягу» грецька
λακίς «шматок, лахміття» грецька
āla «шило» давньоверхньонімецька
ā́ra «тс.» давньоіндійська
lacer «подертий» латинська
lãtaža литовська
latóžis «розтелепа, тюхтій» литовська
латица «латка» македонська
алти́ца «тс.» македонська
łata польська
*lata праслов’янська
letěti праслов’янська
lasta «ластка» праслов’янська
*olta «латка» праслов’янська
ла́та російська
лàтица сербохорватська
лȁтица «ластка» сербохорватська
lata (діал.) словацька
lata чеська
алт- ?

лата́ття «водяна рослина з великим листям і жовтими або білими квітками, Nymphaea L.» (бот.)

непереконливо зіставлялося з псл. *loky «калюжа» (Machek Jm. rostl. 41), з болг. лати́на (бот.) «крес, настурція», ла́тиф «тс.», схв. лаћуни «Cyclamen europaeum», лàћӯх «гілочка винограду з китицями» (Bern. I 693);
очевидно, пов’язане з ла́та, лата́ти з огляду на велике листя, пор. лата́тий «з великим і широким листям»;
р. [лата́тье] «латаття; глечики жовті; калюжниця болотна», бр. ло́таць «калюжниця», п. łotoć «калюжниця болотна», [łataj, łotocie, łotacz, łołasz, łotocz] (з укр.), ч. [lataj, lotaj, lotač, lotáč] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ваташ «тс.»
латани́на «лист латаття білого»
лататина «калюжниця болотна»
лата́ть «калюжниця болотна, Calthaраlustris L.; латаття біле, Nymphaea alba L.»
латахи́ «водяна рослинність з широким листям»
лата́ч «тс.»
лата́ше «тс.; глечики жовті, Nuphar luteum Sm.»
ло́
ло́тай «калюжниця болотна»
лотайка
ло́так
ло́тань
лотар
ло́татень
лота́тє
лота́ття
ло́та́ть
лота́ч
лотачка
лототь
лотоць
лоточ
ло́точник
лотошки
ло́тошник
ло́цот
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ло́таць «калюжниця» білоруська
лати́на «крес, настурція» (бот.) болгарська
ла́тиф «тс.» болгарська
łotoć «калюжниця болотна» польська
łatajукр.) польська
łotocieукр.) польська
łotaczукр.) польська
łołaszукр.) польська
łotoczукр.) польська
*loky «калюжа» праслов’янська
лата́тье «латаття; глечики жовті; калюжниця болотна» російська
лаћуни «Cyclamen europaeum» сербохорватська
лàћӯх «гілочка винограду з китицями» сербохорватська
ла́та українська
лата́ти українська
лата́тий «з великим і широким листям» українська
lataj «тс.» чеська
lotaj «тс.» чеська
lotač «тс.» чеська
lotáč «тс.» чеська

ла́тень «вид печіночного моху, маршанція, Marchantia» (бот.)

пов’язане з ла́та, лата́ти;
назва могла бути зумовлена формою порівняно великих таломів маршанції, які стеляться по землі (БСЭ 26, 414);
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ла́та українська
лата́ти українська

лихола́та «обірванець; поганий працівник, шарлатан»

не зовсім ясне складне слово;
можливо, результат видозміни давнішого *лахолат, утвореного з основ іменника ла́хи «лахміття» і дієслова лата́ти;
в такому разі первісно означало «той, хто латає лахміття»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

лихола́тник «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
*лахолат українська
ла́хи «лахміття» українська
лата́ти українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України