ЛАМАЙ — ЕТИМОЛОГІЯ

лама́ти

далі зіставляється з лит. lomà «балка», лтс. lãma «улоговина», болг. лам «яма, рів» (ЭССЯ 14, 25 – 26; Būga RR І 450 – 451; Trautmann 162; Mühl. – Endz. II 438; Skok II 316);
іє. *lem-/lom- «ламати; поламаний; м’який»;
споріднене з лит. lãmyti «ламати», lamìnti «м’яти, гнути, ламати», lìmti «надломлюватися, ламатися», lúomas «частина; смуга, ділянка землі», лтс. limt «згинатися під важкою ношею», luôms «раз; улов; пласт, ряд», прус. limtwei «ламати», двн. lam (нвн. lahm) «кульгавий», luōmi «слабий, безсилий», свн. lemen «робити кульгавим», дісл. lami «кульгавий, покалічений»» можливо, також алб. lemë (lamë) «тік; олійниця»;
псл. lomiti, ітератив lamati;
р. лома́ть, ломи́ть, бр. лами́ць, [ломи́ць], др. ламати, ломити, п. łamać, łomić, ч. lámat, lomit, слц. lámať, lomiť, вл. łamać, lemić, нл. łamaś, łomiś, полаб. lümět, болг. ломя́, м. ломи, схв. лòмити, слн. lomíti, стсл. ломити;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ви́лім
ви́лом
відла́мок
відло́мок
за́лім
зало́м
зало́ма «обвалений берег»
зало́ми́стий «звивистий; [стрімкий ВеУг]»
злам
злама́ч (присяги)
зла́мний
зла́мок «уламок»
злім
злом
зло́мок «уламок»
зло́мщик
лама́к «різновид плуга» (заст.)
лама́ка «бительня»
лама́льниця «тс.»
ламане́ць «шматок (хліба)»
ла́маний
ламани́на «ревматизм, ломота»
ламани́ця «терниця»
ла́манка «тс.; складна рушниця О»
ламанці́ «шулики (ламані коржі з маком)»
ла́мань «поламані предмети; сухі гілляки й дерева, що впали на землю»
ла́мар «хмиз»
лама́чка «терниця»
ламкий
ла́мня «бительня»
ламу́ха «тс.»
ламу́чий «ламкий»
лім «уламки; сушняк»
лімки́й «тс.»
лом «тс.; поламані предмети; загострений металевий стрижень»
лома́ґа «ломака»
ломаґува́тий «неотесаний; грубий»
лома́дже «сушняк, хмиз»
лома́ка
ломакува́тий «тс.»
ломанець «ламаний корж (до маку)»
лома́ти
лома́ччя
ломе́ць «ломота»«ломака»
ломиґа́ти «бити ломакою»
ломи́ти
ломі́га «тс.»
ло́між «сушняк, відпалі гілки»
ло́міт «гуркіт; ламання»
ло́мка
ло́мки «місце, де б’ють лід» (льодові)]
ломки́й
ломова́тий «ламкий, крихкий»
ломови́й
ломови́к «візник, що перевозить важкі вантажі; кінь для важких вантажів»
ломови́тий «тс.»
ломо́та
ломота́ти «ламати, сіпати» (про біль у суглобах)
ломоті́ти «тс.»
ломо́тний
ломуля́ «хмиз; ломаччя»
лому́ха «бительня»
надла́м
надло́м
напроло́м
недо́ламок
недо́ло́мок
незла́мний
незло́мний
о́бла́мок
облі́мок «нижня частина рога від його основи» (у гребінників)
обло́м
обло́мок «обвал (гори)» (гори)] Ж
перела́м
перело́м
перело́ма «змова (проти кого)»
пола́мка
поло́м
поломи́ло «незграбна людина, яка все ламає»
поло́мка
поломок «уламок»
приломи́тися «пристосуватися, приловчитися»
прило́мок «вощина, приліплена у вулику, призначеному для поселення роя»
прола́м
проло́м
проло́ми́на
розла́м
розла́мувач
ро́злім
розло́м
ула́мок
ула́мок «уламок»
уло́мний «крихкий, ламкий; кволий»
уло́мність «крихкість, ламкість»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
lemë «тік; олійниця» (lamë) албанська
lamë албанська
лами́ць білоруська
ломи́ць білоруська
лам «яма, рів» болгарська
ломя́ болгарська
łamać верхньолужицька
lemić верхньолужицька
lam «кульгавий» (нвн. lahm) давньоверхньонімецька
luōmi «слабий, безсилий» давньоверхньонімецька
lami «кульгавий, покалічений» давньоісландська
ламати давньоруська
ломити давньоруська
*lem-/lom- «ламати; поламаний; м’який» індоєвропейська
lãma «улоговина» латиська
limt «згинатися під важкою ношею» латиська
luôms «раз; улов; пласт, ряд» латиська
lomà «балка» литовська
lãmyti «ламати» литовська
lamìnti «м’яти, гнути, ламати» литовська
lìmti «надломлюватися, ламатися» литовська
lúomas «частина; смуга, ділянка землі» литовська
ломи македонська
łamaś нижньолужицька
łomiś нижньолужицька
lahm нововерхньонімецька
lahm нововерхньонімецька
lahm нововерхньонімецька
lümět полабська
łamać польська
łomić польська
lomiti праслов’янська
lamati праслов’янська
lamati праслов’янська
lamati праслов’янська
lamati праслов’янська
lamati праслов’янська
lamati праслов’янська
lamati праслов’янська
lamati праслов’янська
limtwei «ламати» прусська
лома́ть російська
ломи́ть російська
лòмити сербохорватська
lemen «робити кульгавим» середньоверхньнімецька
lámať словацька
lomiť словацька
lomíti словенська
ломити старослов’янська
lámat чеська
lomit чеська

головолом «багно звичайне, Ledum palustre L.» (бот.)

складне слово, утворене з основ іменника голова́ і дієслова ломи́ти: : лама́ти;
назва зумовлена, очевидно, тим, що ця рослина дуже отруйна і має запаморочливий запах (Нейштадт 428);
р. [головолом];
Етимологічні відповідники

Слово Мова
голова́ ?
ломи́ти ?
лама́ти ?
головолом ?

облама́н «незграбний здоровило»

пов’язане з облама́ти, похідним від лама́ти (див.);
р. [обло́м] «груба і незграбна людина», [обломай] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

обламе́й «здоровило»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
обло́м «груба і незграбна людина» російська
обломай «тс.» українська
облама́ти ?
лама́ти ?

лемі́шка «страва з густо запареного борошна»

висувалася також гіпотеза про походження з нвн. *Leimmus «густий відвар (вівса тощо)» (Karłowicz 340; Matzenauer LF 9, 200), хоча німецьке слово не засвідчене;
форма leměcha виводилася з *lе «тільки, лише» + měxa «мішати» (Machek LF 52, 110 – 111);
неясне;
пов’язується з лемі́ш «рало» (Brückner 294; KZ 48, 201) через схожість грудочок тіста і зораної землі (спочатку лемішкою могла називатися земля, зорана за допомогою лемеша);
припускався зв’язок з лама́ти (Фасмер II 481);
висувалась гіпотеза про запозичення з фінно-угорських мов (пор. фін. liemi «бульйон, суп», вепське l’emuz, уг. lé «соус, підлива, юшка, сік», манс. lǟхm «суп, юшка», мар. lem «тс.» (Kalima 152; Uotila FUF 26, 163 і далі), хоча в такому випадку чекалося б *lēm-, до того ж географічне поширення слова в слов’янських мовах незвичне для фінно-угорських запозичень;
р. [леме́шка] «лемішка», бр. ляме́шка, [леме́ха], п. [lemieszka, lemięszka, lemiszka, lemiecha, lemięcha] «тс.» (з бр. і укр.);
Фонетичні та словотвірні варіанти

леме́ха «лемішка; флегматик»
лемехува́тий «неповороткий, млявий, флегматичний»
леме́шик «земля з глинистим ґрунтом»
леміщаний (з лемішки)
розлемі́шений «грузлий, розмоклий»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ляме́шка білоруська
леме́ха білоруська
l'emuz вепська
l'emuz вепська
l'emuz вепська
l'emuz вепська
lǟхm мансійська
lǟхm мансійська
lem марійська
lem марійська
*Leimmus «густий відвар (вівса тощо)» нововерхньонімецька
lemieszka «тс.»бр. і укр.) польська
lemięszka «тс.»бр. і укр.) польська
lemiszka «тс.»бр. і укр.) польська
lemiecha «тс.»бр. і укр.) польська
lemięcha «тс.»бр. і укр.) польська
leměcha праслов’янська
měxa «мішати» праслов’янська
*lе «тільки, лише» праслов’янська
*lēm- праслов’янська
леме́шка «лемішка» російська
угорська
угорська
угорська
лемі́ш «рало» українська
лама́ти українська
liemi фінська
liemi фінська
liemi фінська
liemi фінська
liemi фінська

лиман «жовтець їдкий, Ranunculus acer L.; жовтець язиковий, Ranunculus lingua L.» (бот.)

не зовсім ясне;
можливо, пов’язане з лама́ти, ломи́ти, оскільки в народній медицині рослину подекуди використовують від болю в ногах;
пор. [ломатник] «жовтець їдкий»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
лама́ти українська
ломи́ти українська
ломатник «жовтець їдкий» українська

ломатник «жовтець їдкий, Ranunculus acer L.» (бот.)

похідне утворення від ломи́ти, лама́ти;
назва зумовлена застосуванням жовтцю в народній медицині для лікування запалення суглобів, ломоти в ногах (Bańkowski–Кuźniewski 49);
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ломи́ти українська
лама́ти українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України