КРОВЕ — ЕТИМОЛОГІЯ

кров

псл. ‘*kry (зн. в. одн. krьvь);
споріднене з лит. kraũjas «кров», прус. krawian «кров», двн. (h)rao «сирий, незварений» (нвн. roh, англ. raw), дісл hrár «тс.», кімр. crau «кров», ірл. crû «тс.», лат. cruor «кров, зовнішній потік крові», гр. κρέας «м’ясо», ав. xrū- «шматок кривавого сирого м’яса», хrūra- «кривавий, жорстокий», дінд. kravíḥ «сире м’ясо», krūráḥ «кривавий»;
іє. *krū-/kreuə- «закривавлене сире м’ясо»;
р. кровь, бр. кроў, др. кровь, кръвь, п. krew. ч. krev, слц. krv, вл. krej, нл. kšej, [kšeẃ], полаб. karrói, болг. кръв, м. крв, схв. кр́в, слн. krí, стсл. кръкь;
Фонетичні та словотвірні варіанти

безкрі́в'я
знекро́вити
керв'я́нка
керва́ «кров»
керва́вий «кривавий»
керви́стий
крева́вий
крива́вий
крива́вити
крива́ви́ця «здобуте важкою працею»
крів «кров»
крів'яни́й «кривавий»
кріва́вий «тс. »
кріва́ви́ти «наливатися кров’ю»
кріва́ви́ця «здобуте важкою працею»
кріва́вка «закривавлена сорочка»
кріва́вниці «червоне намисто»
крі́вля
крі́вляний «кривавий»
крі́вне «з кров’ю»
крівни́й «кров’яний, дійсний, властивий (кому-н.)»
крі́вця (зменш.)
кров'яна́стий «кров’янистий»
кров'яни́й
кров'яни́стий
кров'яни́ти
кров'яні́ти
кров'я́нка «кров’яна ковбаса; [кров]»
крова́ «тс. »
кровавий «кривавий»
крова́вити
крова́виця «кров; [кровотеча Ж]»
крови́на «тс.»
крови́нка
крови́стий «який має червоне обличчя; здоровий, рожевовидий»
крови́ти
крови́ця
крові́ «місячне»
кро́вка (зменш.)
кро́вний
кровува́тий «багато кровний»
накерва́витися «стати повнокровним»
недокрі́в'я
недокрі́вний
обезкро́вити
покерва́вити «забруднити кров’ю; крпоаво скатувати»
розкерва́вити «тс. »
Етимологічні відповідники

Слово Мова
xrū- «шматок кривавого сирого м’яса» авестійська
хrūra- «кривавий, жорстокий» авестійська
raw англійська
raw англійська
кроў білоруська
кръв болгарська
krej верхньолужицька
κρέας «м’ясо» грецька
(h)rao давньоверхньонімецька
(h)rao давньоверхньонімецька
kravíḥ «сире м’ясо» давньоіндійська
krūráḥ «кривавий» давньоіндійська
hrár «тс.» давньоісландська
кровь давньоруська
кръвь давньоруська
*krū-/kreuə- «закривавлене сире м’ясо» індоєвропейська
crû «тс.» ірландська
crau «кров» кімрська
cruor «кров, зовнішній потік крові» латинська
kraũjas «кров» литовська
крв македонська
kšej нижньолужицька
kšeẃ нижньолужицька
roh нововерхньонімецька
roh нововерхньонімецька
karrói полабська
krew польська
'*kry праслов’янська
krьvь зн. в. одн. праслов’янська
krawian «кров» прусська
кровь російська
кр̑в сербохорватська
krv словацька
krí словенська
кръвь старослов’янська
krev чеська

бра́вий

фр. brave «хоробрий, сміливий, чесний, хороший, славний», bravade «бравада», bravoure «хоробрість» виводяться з італійської та іспанської мов;
менш імовірне припущення (Bloch 99; Kopaliński 142) про походження фр. brave від лат. barbarus «варвар»;
іт. ісп. bravo «хоробрий, сміливий», іт. bravata «зухвалий вчинок, хвастощі», bravura «хоробрість; чванство» походять від слат. bravus «дикий, грубий», яке зводиться до двн. raw, һrао «тс.», спорідненого з англ. raw «сирий», нвн. roh «тс.», лат. crūdus «жорсткий, сирий, твердий», cruor «кров», псл. *kry «кров», укр. кров;
очевидно, через російське і, можливо, німецьке посередництво (н. brav «добрий, чесний, хоробрий») запозичено з французької мови;
р. бра́вый, бр. бра́вы, п. brawować, brawada, болг. брави́рам;
Фонетичні та словотвірні варіанти

брава́да
браві́рувати
бравува́ти
браву́ра
Етимологічні відповідники

Слово Мова
raw «сирий» англійська
бра́вы білоруська
брави́рам болгарська
raw давньоверхньонімецька
bravo «хоробрий, сміливий» іспанська
bravo «хоробрий, сміливий» італійська
bravata «зухвалий вчинок, хвастощі» італійська
barbarus «варвар» латинська
crūdus «жорсткий, сирий, твердий» латинська
roh «тс.» нововерхньонімецька
brawować польська
brawada польська
*kry «кров» праслов’янська
бра́вый російська
bravus «дикий, грубий» середньолатинська
кров українська
brave «хоробрий, сміливий, чесний, хороший, славний» французька
brave французька
bravade «бравада» ?
bravoure «хоробрість» ?
bravura «хоробрість; чванство» ?
һrао «тс.» ?
cruor «кров» ?

крива́вник «деревій, Achillea millefolium L.» (бот.)

пов’язане з кров, крива́вий;
назва зумовлена застосуванням деревію як кровоспинного засобу (Носаль 19–22; Попов Лек. раст. 249–250; Нейштадт 559);
р. [кровави́к, крова́вленник, крова́вник, крова́вница], бр. крыва́ўнік, [крыва́вец], п. krwawnik, ч. [krvavnik], схв. [крва́вац] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

кервавник
корвавник
кравни́к
крвавник
кревавник
кріва́вник
кріва́вниця
крова́вник
крованик
кровни́к «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
крыва́ўнік білоруська
крыва́вец білоруська
krwawnik польська
кровави́к російська
крова́вленник російська
крова́вник російська
крова́вница російська
крва́вац «тс.» сербохорватська
кров українська
крива́вий українська
krvavnίk чеська

крива́вник «звіробій звичайний, Hypericum perforatum L.» (бот.)

пор. інші назви звіробою: укр. [заяча крівця], р. [заячья кровца], бр. [заячча кроў];
назви зумовлені тим, що розім’яті пелюстки квіток звіробою забарвлюють у криваво-червоний колір;
похідні утворення від кров;
р. [крова́вец] «звіробій чотиригранний, Hypericum quadrangulatum L.», [крова́вник] «звіробій звичайний», [крововик] «тс.», бр. [крываўнік, кроўка] «тс.», [крывавец] «звіробій плямистий, Hypericum maculatum Crantz.», ч. [krevníček] «звіробій звичайний», схв. крвàвац, слн. krvávec «тс. »;
Фонетичні та словотвірні варіанти

кравни́к
крівник
крівця́
кров
кроваве́ц
кровавник
кровник
кровця «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
заячча кроў білоруська
крываўнік білоруська
кроўка «тс.» білоруська
крывавец «звіробій плямистий, Hypericum maculatum Crantz.» білоруська
заячья кровца російська
крова́вец «звіробій чотиригранний, Hypericum quadrangulatum L.» російська
крова́вник «звіробій звичайний» російська
крововик «тс.» російська
крвàвац сербохорватська
krvávec «тс. » словенська
заяча крівця українська
кров українська
krevníček «звіробій звичайний» чеська

крівавник «вербозілля звичайне, Lysimachia vulgaris L.» (бот.)

пов’язане з кров;
назва могла бути зумовлена застосуванням вербозілля для лікування ран (Machek Jm. rostl. 174) або використанням його в народі для добування жовтої і коричневої фарби (БСЭ2 7, 473);
Етимологічні відповідники

Слово Мова
кров українська

крівавник «ломиніс прямий, Clematis recta L.» (бот.)

назви, пов’язані з кров;
мотивація назв неясна;
назви купини могли бути зумовлені її косметично-фарбувальними властивостями (пор. ч. ličidlo «купина», букв. «косметичний засіб, рум’яна» – Machek Jm. rostl. 270);
Фонетичні та словотвірні варіанти

крвавник «тс.»
крівнок «герань темна, Geranium phaeum L.»
кровавник «купина лікарська, Polygonatum officinale AH.»
кровавниця «тс.»
кровник «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
кров українська
ličidlo чеська

крірва́ти «важко працювати, надриватися»

пов’язане з кров: характер зв’язку неясний;
Фонетичні та словотвірні варіанти

крірвани́на «кривавиця, щось здобуте тяжкою працею»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
кров українська

кровотій «блошниця дизентерійна, Pulicaria dysenterica Gaertn.» (бот.)

складне слово, утворене з основи іменника кров і, очевидно, фонетично видозміненої основи дієслова [толити] «гамувати, тамувати» (*-толь ›*-тіль-тій);
назва зумовлена, можливо, застосуванням блошниці для лікування дизентерії (поносів з кров’ю);
Етимологічні відповідники

Слово Мова
кров українська
толити «гамувати, тамувати» (*-толь ›*-тіль-тій) українська
-толь українська
*-тіль українська
-тій українська

покровка «фуксія, Fuchsia L.» (бот.)

неясне;
можливо, пов’язане з кров з огляду на яскраво-червоне забарвлення квітів окремих сортів фуксії;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
кров українська

ке́рвань «плакун верболистий, Lythrum salicaria L.» (бот.)

повʼязане з кров, крива́вий ([керва́вий]);
назва зумовлена, очевидно, тим, що плакун здавна використовують як кровоспинний засіб;
пор. грецьку назву плакуна λύϑρον букв. «застигла кров»;
п. krwawnica, ч. krvavnice (з п.) «тс.»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
λύϑρον грецька
krwawnica польська
кров українська
крива́вий ([керва́вий]) українська
керва́вий українська
krvavnice «тс.»п.) чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України