КРОВЕ — ФРАЗЕОЛОГІЯ

кров з молоко́м.

Здоровий, рожевовидий, рум'яний (про людину та її обличчя). Приклади
  • — Якраз мені одна підвернулась.., продавцем у крамниці працювала, кров з молоком (Ю. Збанацький)
  • Гриць… був хлопець незвичайної вроди, кров з молоком (І. Франко)

се́рце обкипа́є (закипа́є, облива́ється, схо́дить і т.ін.) / обкипі́ло (закипі́ло, облило́ся, зійшло́ і т.ін.), кро́в'ю у кого, чиє і без додатка.

Хто-небудь відчуває неспокій, тяжко переживає. Приклади
  • Серце [Раїси] сходило кров'ю (М. Коцюбинський)
  • [Маруся:] Як згадаю свою Україну, то моє серце кров'ю обіллється… Я неначе бачу, над Россю, на горі батьківську хату у вишневому садочку (І. Нечуй-Левицький)
  • — Глузуєш? Та хіба тобі зрозуміти батькове горе… А в мене серце кров'ю обливається, коли подумаю, що ми без коня (П. Рєзніков)
  • Чубенко мовчав, сидячи на коні, серце його закипало кров'ю, перед очима стояла пелена (Ю. Яновський)
  • У неї серце обкипає кров'ю, коли подума вона, яке горе, яку нужду та недостачу терпить її Йосип (Панас Мирний)

до оста́нньої кра́плі кро́ві, зі сл. би́тися, боро́тися, захища́тися і т.ін.

До кінця життя, поки живий. Приклади
  • Бийтеся до останньої краплі крові, товариші, держіться за кожну п'ядь землі (З газети)
  • — Висловлюємо повну готовність стояти до останньої краплі крові за Ради робітничих, солдатських і селянських депутатів (М. Стельмах)

кров уда́рила в лице́ (в обли́ччя, до лиця́ і т.ін.) кому і без додатка.

Хто-небудь перебуває в стані сильного хвилювання, збудження і т.ін. Приклади
  • Марії в обличчя вдарила кров, зіниці стали великі, як дві чорні пасльони (А. Головко)
  • Остапові вдарила кров до лиця. Несила йому слухати синові речі (К. Гордієнко)
  • Серце [Сеспеля] переповнилось радістю, в лице вдарила гаряча кров, очі засяяли (Ю. Збанацький)

кров гра́є / кров загра́ла у кому, у кого і без додатка.

Хто-небудь відчуває приплив сили, енергії і т. ін. Приклади
  • Билося серце і грала кров од передчуття чогось в житті радісного, могучого (С. Васильченко)
  • [Храпко (сам):] Так кров грає, у голову б'є… І дума чоловік от-от щастя запопаду, он де воно криється (Панас Мирний)
  • — Часом так погано, що й на світ не дивився б, а часом чую, як кров у мені грає (М. Коцюбинський)
У кого-небудь виявляються натура, характер, звички, погляди і т.ін. ( перев. батьків чи інших кровних родичів). Приклади
  • [Баба Олена (перехрестилася):] Свят, свят, свят! Ага!.. Ось воно! Ось воно! Заграла й у тобі Петричева кров (Я. Галан)

ви́точити кров з кого--чого.

Знесилити, виснажити, ослабити кого-, що-небудь. Приклади
  • — Я б тобі утер маку, — думав він, — коли б москаль не виточив з мене крові (М. Коцюбинський)
  • Виточить він усю кров з рідної України, щоб запагубити її навіки, щоб дати змогу й силу полякам запанувати на Україні — думала Тодозя, йдучи слідком за князем до палацу (І. Нечуй-Левицький)

розпла́чуватися / розплати́тися кро́в'ю за що.

Зазнавати великих страждань; бути вбитим або покараним за що-небудь. Приклади
  • — А хто кров'ю розплачуватиметься за їхні вчинки? Жінки та діти?.. (І. Головченко, О. Мусієнко)

кров ударя́є (бу́хає) / уда́рила (забу́хала) в го́лову (до голови́ і т.ін.) кому і без додатка.

Хто-небудь перебуває в стані сильного хвилювання, збудження і т.ін. Приклади
  • Отемнений кінь, спотикаючись, ніс його далі та й далі. І кров уже вдарила в голову (О. Ільченко)
  • Петро Федорович устав; кров ударила в голову; потемніло в очах (Панас Мирний)
  • Кров бухала йому до голови, як морська хвиля (М. Коцюбинський)

точи́ти кров з се́рця чийого.

Завдавати комусь душевного болю, страждань. Приклади
  • кров точи́ло з се́рця, безос. Замикався тісний залізний обруч над нещасливою голівонькою, гострими ранами, замість цвітів [квітів], сипало, кров точило з серця (Г. Хоткевич)
  • [Рябина:] Пане писарю, не точи ти послідньої [останньої] крови [крові] з мого серця! (І. Франко)

вхо́дити / ввійти́ в плоть і [в] кров, книжн.

кого, чого. Ставати невід'ємною складовою частиною, основною особливістю, рисою чи властивістю кого-, чого-небудь. Приклади
  • увійти́ в кров і плоть. Нерозривна єдність літератури російської і української проявляється, цілком зрозуміло, не лише в деклараціях. Вона стала традицією, увійшла в кров і плоть наших письменників (А. Крижанівський)
  • Ідея еволюції матерії, що увійшла вже в плоть і кров усього сучасного природознавства, найбільшого значення набула в біології (Вибр. праці М. Г. Холодного)
Правдиво, природно грати кого-небудь, перевтілюватися в когось. Приклади
  • Актор дуже швидко входив у свою роль.
перев. вхо́дити / ввійти́ в кров, кому і без додатка. Ставати звичним або необхідним для кого-небудь. Приклади
  • Це приятелювання не припинялося з давніх-давен і справді було безкорисливим, увійшло в кров, і друзі рідними поробилися (Іван Ле)
  • Вони всі вже були добре обстріляні, і солдатські суворі звичаї входили їм у кров (О. Гончар)

пусти́ти (спусти́ти) / рідше пуска́ти (спуска́ти) ю́шку (кров) [з но́са] кому, рідко з кого.

Дуже побити кого-небудь, завдаючи побоїв, ран, або вбити когось. Приклади
  • — Що,— каже,— пожив по-людському, одмінив кров? От нехай пущу йому кров з носа, тоді побачу, яка вона в нього тепер (М. Коцюбинський)
  • — Як тебе, Левку, скалічили.— Не плач.. Пустили пани з мене юшку, ну та ще будем з них робити м'ясо (М. Стельмах)
  • Насамперед треба йому пару разів затопити в пику,— думав поручик,— потім пущу йому юшку з носа, відірву вуха, а далі — побачимо (Гашек, перекл. Масляка)
  • — Покиньмо кров врагам пускати. Пора нам відсіль уплітати,— Низ Евріалові сказав (І. Котляревський)

кров від кро́ві.

Рідна дитина. Приклади
  • Синова лайка горіла у ньому.. Хуліган… оселедець… І хто? Кістка од його кості і кров од крові (М. Коцюбинський)

обагри́ти / обагря́ти [свої́] ру́ки кро́в'ю, перев. чиєю, якою.

Учинити вбивство; стати вбивцею. Приклади
  • Обагряли свої руки людською кров'ю поліцаї, що служили… гітлерівським катам. Та не вдалося їм уникнути розплати (З газети)
  • Сплять мертвецьким сном… ті, хто сьогодні ще й дитячою кров'ю руки свої обагрив (О. Гончар)
  • На Кальварію йде велика громада різунів.., що в лютім [місяці] обагрили свої руки кров'ю (І. Франко)

кров кипи́ть (закипа́є, виру́є і т.ін.) / закипі́ла (завирува́ла і т.ін.) [у жи́лах (у скро́нях)] у кому, у кого і без додатка.

Хто-небудь перебуває в стані сильного збентеження, гніву, обурення і т.ін. Приклади
  • Темними ночами, туманними болотами та ярами пробиралися вони до Щорса.. Розповісти всю правду про придушені повстання кращих синів України, та так розповісти, щоб кров завирувала в нього [солдата] у скронях (О. Довженко)
  • Козак скажено крикнув [на мене] і підкинув нагай. Вся кров закипіла в мені (Ю. Яновський)
  • Темної ночі припадали вони до синовніх могил.., кров закипала в благородних бідняцьких жилах (О. Довженко)

[аж] кров ки́нулася до обли́ччя (в обли́ччя, в лице́ і т.ін.) кому.

Хто-небудь раптово почервонів. Приклади
  • Настя зірвалася з лави. Кров кинулась їй в лице, залила його аж до хустки (М. Коцюбинський)
  • Софія знала добре той дзвінок, він вразив її, аж кров кинулась їй до обличчя (Леся Українка)

псува́ти / зіпсува́ти кров кому.

кому. Завдавати кому-небудь багато неприємностей, клопоту; примушувати нервувати, дратувати когось. Приклади
  • Характером своїм свавільна Орина немало попсувала крові батькам (М. Стельмах)
  • Був у нас в ті роки такий собі шашіль житомирський, клоп грушевий, скільки він мені крові зіпсував… та цур йому! (О. Гончар)
собі. Нервувати, дратуватися. Приклади
  • Там [у степах] нема хапливості. Там кожний знає, що скільки не хапайся. а все тобі буде небо, та степ, та могили. І тому чоловік собі їде, не псуючи крові хапливістю, і, нарешті, приїджає туди, куди йому треба (В. Винниченко)
  • [Кіттельгавс:] Щоб не псувати собі крові ще більше, то чи не доладніше було б, пане начальнику, попробувати якось миром влагодити? (Леся Українка)
  • Всі ці причепки редактора я передбачив, але мені від того не легше і мушу псувати собі кров (М. Коцюбинський)

кро́в'ю схо́дити / зійти́.

Гинути, умирати. Приклади
  • Але як тут улежиш, коли кров'ю сходять твої товариші. Звівся я на руки, бачу: оточили наших трьох захисників десятків зо два гітлерівців (І. Цюпа)

як молоко́ та кров.

Здоровий, з рум'янцем на щоках (про людину). Приклади
  • Я рад сердечно, Що бачу пана, як молоко та кров, Глянь, як погладшали… (Д. Білоус)

пролива́ти / проли́ти кров.

кого, чию. Вбивати когось, воювати з кимсь. Приклади
  • розлива́ти кров. Ти знов благословиш розливати кров твого народу! Слухай, віддай мені моїх синів… (М. Коцюбинський)
  • [Жірондист:] Кров Цезаря проливши, Брут обмив усе болото цезарських тріумфів (Леся Українка)
за кого--що і без додатка. Гинути, вмирати або мужньо воювати, боротись, відстоюючи щось, захищаючи кого-, що-небудь. Приклади
  • Задумались одчайдушні козацькі голови. І зашуміли полковники. — За що гинули, проливали кров наші смільчаки? (Легенди..)
  • Я боротись за правду готов, Рад за волю пролить свою кров (І. Франко)
  • Не раз, Україно, в жорстокім бою Ти кров проливала священну свою (М. Рильський)

зро́шувати / зроси́ти (скропи́ти) [вла́сною (своє́ю)] кро́в'ю зе́млю (шлях).

Бути пораненим або вбитим у боротьбі з ким-, чим-небудь. Приклади
  • Ми йшли по кинутих полях і вперто з боєм виступали, скропили кров'ю зимний шлях, але чужинця не благали (М. Упеник)
  • Хоч химерні були ті юнацькі мрії, а тепер двадцятишестирічному Максиму, котрий сьорбнув і лиха, і кривди, власною кров'ю зросив рідну землю, вони видалися звабними (Н. Рибак)

налива́тися / нали́тися кро́в'ю.

Червоніти від злості, напруження і т.ін. Приклади
  • — Н-н-о!! — прошипів він [Трохим], дрижучи весь і наливаючись кров'ю (В. Винниченко)
  • Стадницький налився кров'ю, та сказати нічого не міг (М. Стельмах)
  • Обличчя товстого Оникія наливається кров'ю (І. Багмут)

[хоч] кров з но́са.

Незважаючи ні на що, ні на які обставини, за будь-яких умов і т.ін. Приклади
  • [Халява:] Коли б ми оце були на Подолі, вже б хоч кров з носа, а добули б хоч по невеликій чарчині (М. Кропивницький)
  • До сходу сонця ми кров з носа повинні бути в таборі (І. Головченко і О. Мусієнко)
  • Кров з носа, а водокачка буде (А. Головко)
  • — Треба нам, кров з носа, командира — в сільраду (І. Микитенко)

тече́ дворя́нська (голуба́, блаки́тна і т.ін.) кров у жи́лах чиїх, кого.

Хто-небудь має аристократичне, родовите походження. Приклади
  • — Іване Юхимовичу, ви ж благородний; у ваших жилах тече дворянська кров (Панас Мирний)
  • Прийнявши рапорт, Врангель обернувся до юнкерів,. .вони довірливо вручають нині свою долю йому, обрусілому шведові, в жилах якого тече голуба кров вікінгів (О. Гончар)

висиса́ти (висмо́ктувати, випива́ти і т.ін.) / ви́ссати (ви́смоктати, ви́пити і т.ін.) [всю] кров з кого і без додатка.

Жорстоко експлуатувати кого-небудь, доводячи до крайнього виснаження. Приклади
  • Мало ще мною люди поневірялись, всю силу забрали, всю кров виссали, а тепер ще дитину оддай їм… Не дочекають… (М. Коцюбинський)
  • — Я ж працювала на його [посесора] душу; він здер з мене моє грішне тіло, а пан виссав мою кров (І. Нечуй-Левицький)
  • Ольга підводиться, розправляє спину і оглядає поле — то тут, то там біліють хустини жниць. Проклятий рудий пес Никифор, тіун боярський, висмоктує кров (А. Хижняк)
  • — По-моєму, усяк, хто хоч трохи вище став від сірої маси народу,— не лізь у пани, не висисай з народу крові, а віддай народові все те, що через його придбав (Панас Мирний)
Дуже виснажувати, знесилювати кого-небудь. Приклади
  • — Ви бачите, я навіть не червонію, лице моє біле, як і у вас, бо жах висмоктав з мене всю кров (М. Коцюбинський)
  • Рахіра або земля. Се випивало його кров і виводило з рівноваги (О. Кобилянська)
  • Кров висисає оте остогиджене, Прокляте нишком шиття (П. Грабовський)
Завдавати кому-небудь прикрощів, великого клопоту своєю поведінкою, вчинками, ставленням і т.ін. Приклади
  • — Уб'ю гадюку, уб'ю змію!.. Вона [Оксана] з мене кров виссала (Г. Квітка-Основ'яненко)

покропи́ти кро́в'ю (по́том, слізьми́ і т.ін.).

Здобути великими зусиллями, тяжкою працею і т.ін. Приклади
  • [Мамай:] Ось яка вона, значить, наша земля… кров'ю й потом покроплена (Ю. Яновський)
  • покро́плений кро́в'ю [й по́том]. Город над Дунаєм, де кожен камінь покроплений кров'ю, мусив ще раз рятувати людей від смерті (С. Скляренко)

добува́ти (здобува́ти) / добу́ти (здобу́ти) кро́в'ю [та кістка́ми] що.

Досягати чого-небудь, докладаючи великих зусиль, ціною великих жертв. Приклади
  • здобу́тий кро́в'ю. — Ви думаєте, що буде ще колись війна? — запитала, хмурячись, Ясногорська.— Я цього не хотів би… Але наш досвід, здобутий кров'ю, варто зберегти (О. Гончар)
  • — Хто ж її [землю] їм наділяв, як вони своєю кров'ю та кістками її добували? — злюче увернув Пищимуха (Панас Мирний)
  • Потомки козачі копалися в сирій землі, понівечені.., якісь каліки, а не люди, без пам'яті про бувальщину дідів своїх, котрі добували кров'ю.. славу та волю (Панас Мирний)
Завоювати у боротьбі. Приклади
  • — Що діди та батьки кров'ю здобули, те нерушиме (М. Коцюбинський)

заморо́жувати / заморо́зити кров [у жи́лах] у кого, кому.

Викликати почуття жаху. Приклади
  • Мертва душа гляне в очі марою, в жилах мені заморозить всю кров (Леся Українка)
  • Все більше і більше впевнялася [Параскіца], що люди не помиляються, що вона відьма — і ця свідомість заморожувала кров у неї (М. Коцюбинський)

кро́в'ю й (та) по́том, зі сл. здобува́ти, заробля́ти і т.ін.

Важкими зусиллями, непосильною працею; тяжко. Приклади
  • [Тірца:] Чи се ж не та земля, що здобували для нас батьки своєю крів'ю [кров'ю] й потом? (Леся Українка)
  • [Кіндрат Антонович:] То цебто я мушу віддати те, що кров'ю та потом увесь вік здобував? (М. Кропивницький)

кров і плоть.

Єство, сутність. Приклади
  • І вперше він синам сказав: — Товариші, Товариші мої, мої великі діти, Моя і кров і плоть, сподіванка моя! (М. Бажан)
  • плоть і кров. Особистий досвід, пережиті роки разом з рідним народом… дають поетові той життєвий матеріал, що робить його поезію конкретною і правдивою у своїй плоті і крові (З газети)
  • Неси в щільник свій мозок, кров і плоть. Таких, як ти, кипучі міліони (М. Рильський)
Рідна дитина. Приклади
  • ..Їм так і не дали виплакатися як… належить матерям, коли виряджають діточок на самостійне життя.. Без молитви, без хреста благословляли вони кров і плоть свою у стражденну життєву путь… (Ю. Смолич)

пи́ти (смокта́ти, сса́ти і т.ін.) кров з кого, чию.

Знущатися з кого-небудь, кривдити, мучити когось. Приклади
  • Мучилася [Горпина], а далі й схаменулася: Чи я їм справді на глум далася? Один кат кров мою п'є, а та глуха потороча — горілку (Л. Яновська)
  • — І не кричіть! Я свою п'ю, А не кров людськую (Т. Шевченко)
Тяжко визискувати, експлуатувати кого-небудь. Приклади
  • Минулося з снопа восьмого чи десятого, попили [багатії] нашого поту — годі! (А. Головко)
  • попи́ти кро́ві (по́ту) з кого, чиєї, чийого (тривалий час). — Що ж, напанувались, попили.. людської крові, пора й честь знати. Під ці слова в усіх закапелках вагона дрібно подзвонювали збиті заробітчанські коси, що тупились у чужих… степах (М. Стельмах)
  • У селі управа колишня: поміщик панствує, п'є кров з бідняків (Нар. оповідання)
  • Як ссав [панич Льольо] народну кров, так буде і далі ссати (М. Коцюбинський)

кров [рі́ками] ллє́ться (тече́ і т.ін.) / полила́ся (потекла́ і т.ін.) чия і без додатка.

Гинуть люди. Приклади
  • Горить Корсунь, горить Канів… чорним шляхом запалало, І кров полилася (Т. Шевченко)
  • Настане — вірю я — година: Загине розбрат на землі… Воскреснуть правда і любов, зберуть докупи всі народи, Не потече вже більше кров (П. Грабовський)
  • Для чого ллється словацька кров тут, на Поліссі, в горах Кавказу чи на берегах Волги? (І. Головченко і О. Мусієнко)
  • — На фронті кров ріками ллється. Самі подумайте, Варваро Гнатівно… (В. Кучер)

обкипі́ти / обкипа́ти кро́в'ю.

Дістатися тяжкою працею, великими зусиллями, стражданням і т.ін. Приклади
  • Хоч би він [Василько] виріс на своїй землі, хоч би йому не обкипав кров'ю тугий, мов з каменю випечений, наймитський хліб… (М. Стельмах)
  • І скаже суд: — Чи у твоїм доробку хоч одна Сторінка є, що кров'ю обкипіла? (М. Рильський)
  • Служу, наймаюся, заробляю. Що наша копійка? Кров'ю обкипіла! (Марко Вовчок)
  • Воно [добро] в нас кров'ю обкипіло (Марко Вовчок)

точи́ти кров.

з чого. Обкрадати, використовувати з метою наживи. Приклади
  • А той, щедрий та розкошний, Все храми мурує; Та отечество так любить, Так за ним бідкує, Так із його, сердешного, Кров, як воду, точить (Т. Шевченко)
з кого. Експлуатувати, виснажувати кого-небудь тяжкою працею, знущанням і т.ін. Приклади
  • — Кому воля, а кому неволя! — сумно одповів дід.—. .Ще ми мало робили, ще з нас мало.. крові точили (Панас Мирний)
  • — А доки вони нами руки потиратимуть? Ми їх не чіпаємо, ми до них не ліземо, а вони? Що вони з нас кров точать? Чим ми перед ними винуваті? (О. Гончар)
  • точи́ти кров з жил чиїх. В нужді та утисках ми бились, А з наших жил точили кров. Над нами багачі глумились, А ми. ..корилися їм знов (М. Вороний)

душа́ облива́ється кро́в'ю у кого, чия і без додатка.

Хто-небудь дуже страждає з якогось приводу. Приклади
  • Душа його [Ладенкова] обливалася кров'ю від переживань за невдачі на фронтах (П. Автомонов)

обли́ти / облива́ти [своє́] се́рце кро́в'ю.

Багато витерпіти горя; натерпітися, настраждатися. Приклади
  • — Я ж.. облила серце кров'ю, тебе шукаючи! Я ж виплакала очі, тебе виглядаючи! (І. Нечуй-Левицький)
  • обли́те кро́в'ю се́рце. — З таким, кров'ю облитим серцем, зумій стати вище всіх кривд і образ! (О. Гончар)

зми́ти кро́в'ю що.

Власним життям заплатити за щось. Приклади
  • Він кров'ю повинен змити ту ганьбу, яку збагнув лише перед лицем смерті (Л. Дмитерко)
  • Він мусить змити кров'ю свій пекучий сором (М. Коцюбинський)

сиді́ти в крові́ у кого, кому.

Бути притаманним кому-небудь від народження, становити невід'ємну особливість характеру, вдачі і т.ін. Приклади
  • Хома,. .викликав симпатію до себе своїм гумором… що, здається, вже сидів йому в крові (О. Гончар)

хвилюва́ти (бенте́жити, розпа́лювати, бунтува́ти і т.ін.) кров, перев. яку, у кого, кого.

Викликати неспокій, тривогу, розбурхувати почуття, думки. Приклади
  • Плач, злість, досада разом піднімались з душі [Мотрі], бунтували стару кров (Панас Мирний)
  • Весь час Михайлина перебувала під враженням тривожного сну, який бентежив кров та викликав почуття, що одразу обливало всю її істоту, жахало серце (З журналу)
  • Воля, воля і воля! Це чарівне слово.. розпалювало кров у хлопця (М. Коцюбинський)
  • Поперед було незнайоме життя, невідомі зустрічі, пригоди, які так солодко хвилювали юнацьку кров (З газети)

кров за кров.

Відплата, помста вбивством за вбивство. Приклади
  • Девізом нескорених було: Кров за кров! (З газети)
  • — А що ж, вони наших рубатимуть, на рожни підніматимуть, а ми з ними цяцькатись? — говорили бійці загону. — Ні, зуб за зуб! Кров за кров! (О. Гончар)
  • Уб'єм брата! спалим хату! — Сказали, і сталось. Все б, здається, ні, на кару Сироти остались. В сльозах росли, та й виросли; Замучені руки Розв'язались — і кров за кров (Т. Шевченко)

скупа́ти ру́ки в крові́.

Убити кого-небудь або бути причетним до вбивства. Приклади
  • Здавалося йому, що якби знайшов ворога і відомстив, скупав руки у ворожій крові, — все минуло би ся (Г. Хоткевич)

скупа́тися в крові́.

Вчинити багато вбивств або бути винним у вбивстві багатьох людей. Приклади
  • [Голос покликача:] Відпущеник Нартал сказав, що він не хоче знати Риму, що він би хотів скупатись в римській крові, за теє суд його позбавив слова (Леся Українка)

кров заговори́ла (обізва́лася і т.ін.) чия.

У кого-небудь виявляються натура, звички, характер, погляди і т.ін., притаманні комусь. Приклади
  • А наймолодший [син] — мій вогник,. .як він востаннє спалахнув! вся батьківська кров обізвалась! (Леся Українка)
  • Аркадій Петрович уже сміявся над собою: Ха-ха! Заговорила дворянська кров (М. Коцюбинський)

кров холо́не (крижані́є, застига́є) / захоло́ла (засти́гла) у жи́лах.

Кому-небудь дуже страшно, моторошно, тривожно і т.ін. Приклади
  • Микола Щорс наближався. Стрункий, в сірій кавалерійській шинелі, з нагайкою. Петлюрівці завмерли. Ось він,. . при одному імені якого кров застигла в петлюрівських жилах (О. Довженко)
  • Модель здригнулась у повітрі й клюнула. Серце мов обірвалось, застигла на мить кров у жилах (О. Донченко)
  • Юсуп якусь хвилину стояв, немов закляклий. Батуллі, виходить, сам домовляється в ДПУ!. .Кров крижаніла в жилах (Іван Ле)
  • Не переказати тобі, товаришу, усіх нещасть.. Як згадаю — кров у жилах холоне (В. Логвиненко)

кров залива́є / залила́ обли́ччя (лице́) кому.

Хто-небудь червоніє від чогось. Приклади
  • Зачує кроки Юхимові до клуні. Тоді кинеться враз, лице їй заливає кров (А. Головко)
  • Богдан відчув, як жарка кров вогнем заливає йому обличчя.. Ти син репресованого, син людини, яку названо ворогом народу (О. Гончар)

облива́тися кро́в'ю.

Бути місцем кривавих сутичок, жорстоких боїв і т.ін. Приклади
  • — Київ кров'ю обливається… А війська в нас малувато… (О. Левада)
над чим і без додатка. Мучитися, виконуючи тяжку, непосильну роботу. Приклади
  • Бачив я,.. Як сірома попідтинню Згорблена тулялась; Над роботою за скибку Кров'ю обливалась (Я. Щоголів)

ска́пувати кро́в'ю.

Дуже піклуватися про кого-небудь, переживати за когось, побиватися за кимсь. Приклади
  • Боявся наш батько панського хліба. Не так уже за себе, — за нас, за дітей, кров'ю скапував (П. Козланюк)

обагри́тися / обагря́тися кро́в'ю.

Мати багато жертв, зазнати втрат від убивств, війни; постраждати. Приклади
  • Не вправі [не можемо] ми забувати і того, що… то одна, то інша країна, а іноді й цілі райони світу обагрялися кров'ю, ставали ареною воєнних дій, які забирали життя мільйонів людей (З газети)

поли́тий кро́в'ю.

Який зазнав багато горя, страждань; згорьований. Приклади
  • Рясно полита кров'ю земля Європи за роки двох світових воєн (З газети)
  • Кров'ю галицька земля полита, Вся — неначе згарище одно (Д. Павличко)
  • І постане на згарищах, на руїнах, на кладовищах, на политій кров'ю благородній землі нова наша Україна ще прекрасніша, ще дорожча на радість усьому світові (О. Довженко)
кого. Відвойований, здобутий важкою боротьбою. Приклади
  • Порослі травою окопи не дають забути, що земля ця полита кров'ю наших солдатів, які стояли насмерть (З журналу)

Залізом і кров'ю.

Вислів належить німецькому політичному діячеві О. Бісмарку (1815—1898). Передбачаючи війну з Австрією — ворогом об'єднання Німеччини, він сказав: «Не словами, а кров'ю й залізом буде об'єднана Німеччина». Цей вислів зустрічається також у поемі англійського поета А. Теннісона (1809—1892) «Слово до країни»: «Не мріями, а кров'ю і залізом буде створено націю». Приклади
  • Коли, вкінці, реакція минулася і кров'ю та залізом зліплено нову німецьку державну єдність, то надії на новий розквіт літературної творчості якось не справдилися. (І. Франко, Інтернаціоналізм і націоналізм у сучасних літературах)

Плоть і кров.

За Біблією, Адам після створення Єви з його ребра сказав: «Це кость від кості моєї і плоть від плоті моєї» (Буття, 2, 23).
У переносному вживанні вислів характеризує кровну й духовну близькість між людьми, іноді — органічні зв'язки між предметами, поняттями, ідеями. Іноді виступає як антонім до слів «дух», «душа».
Приклади
  • Ми не іконописці, а історики. Ставимо не іконостас, а галерею типових представників нашого громадського руху, в плоті і крові, в сильних і слабих формах їх діяльності. (М. Грушевський, Костомаров і новітня Україна)
  • На очах історії сильна, освічена і культурна інтелігенція України прийняла в XVI і XVII віках польську національність, і усі оті Четвертинські, Чорторийські, Вишневенькі та Тишкевичі — плоть від плоті нашої і кість від костей наших. (М. Міхновський, Самостійна Україна)
Словник фразеологізмів з походженням, тлумаченням та прикладами вживання