КРИТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

споріднене з лит. kráuti «навалювати, накладати», krūvà «купа», лтс. kraũt «вантажити», krava «купа», kràuja «обрив, круча», krūtiês «нав’язуватися», гр. κρύπτω «закриваю, покриваю, приховую», κρύβδην, κρύβδᾱν, κρύβδα «потай», а також, можливо, з дісл. hraukr «купа», ірл. crúach «купа, (зокрема, зерна)», що зводяться до іє. *krəu-: *krā(u)-: *kru- «збирати, зосереджувати, укривати»;

псл. kryti;

криї́вка «захисток, схованка», [кри́тнйк] «покрівельник; очкур Ж», [криття́] «верхній одяг», [кри́ша] «дах», [кришини́на] «підкладка» Ж, кри́шка, [крі́вля] «покрівля», [крове́ць] «приховане місце; притулок; кубло», [кровло́] «дах, покрівля» Ж, [кровля́] «тс.» Ж, [кро́ля] «покривка на лежачий вулик» ВеБа, [крийо́мий] «схований, прихований» Ж, [крове́льний] «даховий» Ж, [кри́йма] «густо покривши», [криткома́] «крадькома», викрива́ти, викрива́льник, викрива́ч, викриття́, викрива́льний, викривни́й, відкрива́ч, відкри́тка, відкриття́, за́кривка, [накри́в] «покришка», [накри́вчина, накри́вочка] «тс.» Ж, накрива́ло, накрива́льник, [накриве́нце] «весільне покривало» Ж, на́кри́вка СУМ, Г, [на́кри́тка] «покритка» Г, Бі, накриття́ «накривання; покрівля; [покривало]», [на́кришка] «накривка; квадратна мережа, якою накривають рибу під час ловлі», накривни́й, накритни́й, [окри́ва] «оболонка, покривало; покришка, покрив» Ж, [окрива́нье] «заступництво, охорона» Бі, [окро́в] «оболонка, обгортка» Ж, [окро́ва] «тс.» Ж, [окрове́ць] «оболоночка » Ж, перекриття́, [підкрі́вний] «який знаходиться під покрівлею», по́крив, [покри́ва] «покрівля», [покрива́йло] «покривало; оболонка, покришка Ж», [покрива́йниця] «молода в обряді покривання голови», [покри́ванка] «тс.», [покрива́льниця] «тс.; покривало», [покрива́лка] «покришка» ДзАтл II, покри́ва́ло «тканина для покривання СУМ, Г; [покришка] ДзАтл II», [по́кривка] «покришка» ДзАтл II, покри́вка, покри́вники «дрібні морські тварини з тілом, покритим оболонкою», по́кри́тка, по́кришка, [покрі́в] «покрова (церковне свято)», покрі́вець «покров; кришка; [марля, якою покривають мерця Mo]», покрі́вля, покро́в, покро́ва́ «церковне свято; [покровительниця]», покрови́тель, покрови́тельство, [покро́вка] «яблуня, плоди якої достигають на кінець вересня», покрива́льний, покривни́й, [покрі́вний] «який стосується покрови», [покрове́ний] «покритий», [прикрива́ло] «покришка, обгортка; віко» Ж, прикриття́, розкриття́, розкривни́й, [скрива́ло] «покривало, яким покривають молоду», [скри́тка] «покритка», [скри́ток] «притулок», скри́ти, скри́тний, укри́ва́ло СУМ, Ж, укрива́льник, укриття́, [укрі́вля́] «покривало; покриття (даху)» Г, Ж;

р. крыть, бр. крыць, др. крыти «крити; обгортати», п. вл. kryć, ч. krýti, слц. kryt’, нл. kšyś, полаб. krajĕ «покриває», болг. кри́я «ховаю», м. крие «криє», схв. крȕти, слн. kríti, стсл. крыти;

очевидно, похідні утворення від кри́ти (див.);

фр. grotte «грот» походить від іт. grotta «тс.», яке через посередництво нар.-лат. crupta (лат. crypta) «коридор, грот» зводиться як запозичення до гр. κρυπτή «критий хід, склепіння, тайник», похідного від κρύπτω «закриваю, ховаю», спорідненого з лит. kráuti «класти одне на друге», укр. кри́ти;

запозичення з французької мови;

р. бр. грот, п. grota, слц. grotta (архіт.) «штучний грот», схв. гро́тло «ущелина, кратер, жерло, горловина»;

зближення з лит. skródžiu, skrósti «розрізувати, розколювати» (Matzenauer LF 9, 3) малообґрунтоване;

вважається також спорідненим з лтс. krāt «збирати, складати, нагромаджувати», krājums «запас», що походять, очевидно, від іє. *krā(u)-/krəu-/ krū˘- «громадити, скупчувати», до яких зводиться також псл. kryti, укр. кри́ти;

реконструюється давніше *kro-d- «іти, ступати в певний спосіб», як спсюіднене з дінд. krā́matі «ступає, іде» (ЭССЯ 12, 102–105);

дальші зв’язки неясні;

псл. krasti (‹*kradti);

зіставлення з гр. χλω̃δις «злодій» (Machek ESJČ 290; Specht 175, 248, 252, 319) непереконливе;

р. красть, бр. кра́сці, др. красти, п. kraść, ч. krásti, слц. kradnúť, вл. kradnyć, нл. kšadnuś, болг. крада́, м. краде, схв. крȁсти, слн. krásti, стсл. красти;

запозичення зі старослов’янської мови;

стсл. отъкръвєниѥ утворене на основі отъкръвєнъ, дієприкм. від дієслова отъкрыти, що складається з префікса отъ-, якому відповідає укр. від-, і дієслова крыти, якому відповідає укр. кри́ти (див.);

р. открове́ние;

похідне утворення від скри́ти «заховати», калька латинської наукової назви рослини;

лат. crypsis походить від гр. ϰρύπτω «скриваю, заховую», спорідненого з псл. kryti, укр. кри́ти;

наукова назва зумовлена тим, що суцвіття скритниці знизу до половини ховаються в пазухах верхніх листків;

р. скры́тница, бр. скры́тніца, ч. skrytěnka, слц. skrytka «тс.»;

аконіт і купальниця належать до однієї родини жовтцевих;

очевидно, пов’язане з прикри́тий, похідним від кри́ти;

назва зумовлена тим, що у квітках аконіту внутрішня порожнина прикрита верхнім листочком чашечки;

р. [прикры́т] «тс.», [пригра́д] «аконіт», [пригрид] «тс.»;

назву рослині дано через наявність приквіткових листочків (обгорток) біля основи чашечки;

назва утворена з основ слів ча́ша та кри́ти як калька лат. Calystegia, що походить від гр. χάλυξ (бот.) «чашечка» та στέγη «обгортка»;

споріднене з лит. skŕieti «літати, швидко бігти; повертатися», лтс. skrìet «бігти», дісл. skríða «відходити, іти вперед», свн. schrīten «крокувати; сідати на коня», нвн. schreiten «крокувати, ступати»;

псл. kridlo, *skridlo, суфіксальне утворення від дієслівної основи псл. *skri- (‹іє. *skrei-) «літати»;

др. ы (зам. и), відбите в р. ы, з’явилося внаслідок контамінації з крыти (› р. крыть, крыльцо́);

сумнівне виведення (Schuster-Šewc І 698–699) від псл. *(s)krid-/(s)kryd- з іє. *(s)krī-/ (s)krū- «різати»;

р. бр. крыло́, др. крило «крило; пазуха; фланг», п. skrzydło, [krzydło], ч. křídlo, слц. krídlo, вл. křidło, нл. kśidło, полаб. kreidele, болг. крило́, м. схв. кри́ло, слн. krílo, стсл. крило;

результат перенесення назви пташиного крила на рослину, зумовленого, можливо, деякою подібністю розгалужених стебел астрагалу до розгорнутих орлиних крил (Федченко–Флеров 571; Флора УРСР VI 455);

застигла форма знахідного відмінка однини іменника край (див.);

р. (пд.-зах.) [край] «біля, коло», бр. болг. край, ч. слц. kraj, м. крај «тс.», схв. крај «тс.; при; поряд; незважаючи на», слн. kràj «тс.»;

балт.сл. *krei-vo- розглядається як розширення іє. *(s)ker- «вигинати, кривити, крутити», з яким, можливо, пов’язані також лат. curvus «зігнутий; закривлений, кривий», гр. κυρτός «тс.», ав. skarəna- «круглий»;

споріднене з лит. kreĩvas «кривий, фальшивий», krívis «кривобокий, кривий», [kraĩvas] «кривий, косий», лтс. krails «зігнутий», krievs «кривий», kraitât «хитатися»;

псл. *krivъ «кривий, вигнутий, викривлений, покалічений, кульгавий; несправедливий, поганий; лівий; винний»;

р. криво́й, бр. крывы́, др. кривыи, п. krzywy, ч. křivý, слц. krivý, вл. křiwy, нл. kśiwy, полаб. kraivĕ, болг. м. крив, схв. кри́в «кривий; покалічений», слн. krív, стсл. кривъ;

очевидно, запозичення з російської мови;

р. криво́к «кулик-сорока строката, Haematopus ostralegus L.», як і [криве́ц, кри́вка] «тс.», найвірогідніше, є похідним від криво́й (крив);

мотивація назви не зовсім ясна;

можливо, йдеться про криві голінасті ноги, характерні для куликів взагалі;

через старослов’янську мову запозичене в давньоруську з середньогрецької;

сгр. κληρος «жереб; те, що дісталося за жеребом, частка, спадщина, надбання; (перен.) християнська громада; духівництво» є тим самим словом, до якого зводиться й клір;

первісна форма клирос зазнала зміни, очевидно, під впливом слова крило́ «бік»;

р. [кры́лос, кри́лос], кли́рос, бр. клі́рас, др. крылосъ, крилосъ, клиросъ, болг. м. кли́рос, стсл. клиросъ;

назва зумовлена крилоподібною формою панцира цього равлика;

похідне утворення від крило́;

можливо, часткова калька нім. Flügelschnecke «тс.», що складається з Flügel «крило» та Schnecke «равлик»;

очевидно, пов’язане з крило́;

пор. [рускри́лите] «розвести в сторони» (про руки) Корз;