КРИТИ — СЛОВОВЖИВАННЯ

Правильніше: нічого гріха таїти (крити); правду кажучи; ніде правди дівати; ніде діватися; правду мовити

Правильніше: ховати; приховувати; крити

Усі ці слова синонімічні в переносному значенні («містити, мати в собі щось таке, що може спричинитися до якихось наслідків») і вживаються у сполученні із словами в собі. «Обоє прислухалися до лісової тиші, ніби вона ховала в собі все невисловлене». (О. Донченко.) «Все воно [ювелірні речі] було витерте і старе, з слідами рук хазяїв, тепер вже мертвих, і той померклий метал ховав у собі багато історій». (М. Коцюбинський.)

О, скільки ласк і невичерпних сил
Таїш в собі ти, українська земле!
(Д. Луценко.)

«Ще з дитячих років туркіт горлиці має для мене щось, я сказав би, заворожливе. Лагідний, ласкавий, глухувато-одноманітний, він таїть у собі якийсь особливий чар». (М. Рильський.) «Віктор був певен, що новий метод таїть у собі величезні можливості». (М. Руденко.) «На час купання знято з овечої шиї тронку, і діти чабанські тепер бавляться нею. І Віталик взяв, подзеленчав, розглядав уважно роботу: мідна снарядна гільза сплющена, зігнута вдвоє, наче побувала в руках у якогось силача. Смерть таїла в собі, а стала ніжним степовим дзвіночком…» (О. Гончар.) «Надра України криють в собі величезні запаси такого цінного палива, як буре вугілля». (З газети.) «Легкий туман, що клубочився на протилежному березі Вісли, здавалося, крив у собі якусь оману — чи не димова завіса простяглася понад болотяною низиною?» (С. Журахович.) «Величезні сили — сили впливу на читача — заховує в собі художня література». (Ю. Смолич.)
На численних прикладах можна переконатися, що слова ховати, таїти, крити, заховувати в значенні «містити, мати в собі щось таке, що може спричинитися до якихось наслідків», виступають у сполученні із словами в собі. Інакше вони матимуть буквальне значення («покласти так, щоб інші не змогли взяти») або переносне, але з іншим відтінком («свідомо зберегти в таємниці, зробити непомітним для інших»). Але це вже не відповідатиме справжньому змістові висловлювання, спотворюватиме його. Поширена стилістична помилка саме й виникає через пропущення слів у собі. Порівн.: «Карпати з своїми гірськими ріками таять (треба: таять у собі) невичерпні енергетичні джерела». (З журналу.) «А день таїв (треба: таїв у собі) багато несподіванок, приємних для чесних, покривджених людей і страшних для ворогів». (В. Петльований.)
Отже, з погляду сучасної літературної мови слова ховати, таїти, крити, заховувати в переносному значенні без слів у собі вживати не слід.

На багатьох прикладах з мовної практики переконуємося: всі ці слова в переносному значенні "мати, містити в собі що-небудь зовні непомітне або ще не виявлене, яке може спричинити якісь наслідки, виступають у сполученні з висловом у (в) собі: "Теплі і ніжні, вони (мохи) ховали у собі позолочену сонцем воду літніх дощів, м'яко вгинались і обіймали ногу, як пухова подушка" (Михайло Коцюбинський), "Нічого не крила в собі, бо нічого й не було" (Анатолій Свидницький).
Якщо названі дієслова вжити без в собі, то вони матимуть буквальне значення ("покласти так, щоб хтось не зміг узяти") чи переносне, але з іншим відтінком ("тримати щось у таємниці"). Однак це вже не відповідатиме справжньому змістові висловлювання, спотворюватиме його. Поширена стилістична помилка саме й виникає через пропущення слів у собі. Порівняйте: "Достеменно відомо, що морське дно ховає (треба: ховає в собі) величезні поклади корисних копалин" (з газети), "А день таїв (треба: таїв у собі) багато несподіванок, приємних для чесних, покривджених людей і страшних для ворогів" (Віталій Петльований).

Правильніше: приструнювати; обламувати крила; прикручувати хвоста

Правильніше: він убився в крильця

Правильніше: скринька з секретом

Правильніше: розпростерти крила

Правильніше: загнати на стійло; обламати руки; укрутити (скрутити, утнути) роги (хвоста); обламати крила; збити пиху; узяти в шори та швори

Правильніше: зазнати невдачі в чому; піймати (ухопити, з'їсти) облизня; ухопити шилом патоки (меду); облизати макогона; поживитися, як сірко паскою (як пес макогоном); ухопити, як собака обметиці; халявки попекли; полетіти у прірву; зламати (спалити, обпалити) крила; зломити карк; сісти маком (на мілину, на лід); дулю з маком з'їсти

Правильніше: згортати крила; опускати руки; байдужіти; знеохочуватися; зневірюватися в собі

Правильніше: наснажувати; надихати; пришивати крила

Правильніше: шито й крито

Правильніше: крий, боже! боронь, боже! ховай, боже! хай бог боронить (милує, відвертає)!

Правильніше: відчувати крила за плечима

Правильніше: чути крила за плечима

Перевірте вживання слова закрито і в разі потреби замініть:

зачинено — про вікна, двері;

замкнуто, замкнено — про замок.

АЛЕ:

Закрито дорогу через спалах чуми. Йому закрито кредит.

Ми вже бачили, що багато мовних зворотів, яких ми вживаємо, мають своїх близнят у живій мові народу. Наводимо кілька прикладів.
1. Вислів багато важити заміняють на відігравати велику роль: «У нашому ділі багато важить бригадир». — «У нашому ділі велику роль відіграє бригадир».
2. Вислів жити своєю головою заміняють на бути самостійною людиною: «Вона ніколи не житиме своєю головою». — «Вона ніколи не буде самостійною людиною».
3. Вислів брати (взяти) під своє крило заміняють на брати (взяти) під своє покровительство: «Когось же треба взяти під своє крило». — «Когось же треба взяти під своє покровительство».
4. Вислів як на мене заміняють на згідно з моїми поняттями, вислів як на інших — на згідно з поняттями багатьох: «Як на інших, то хто б став про це говорити». — «Згідно з поняттями багатьох, то хто став би про це говорити».
5. Вислів держати себе заміняють на поводитися: «Держи себе як годиться». — «Поводься, як вимагають правила пристойності».
6. Вислів чого це заміняють на з якої речі: «Чого це я маю пасти задніх?» — «З якої речі я повинен відставати?»
7. Слово по-дурному заміняють на безрезультатно (без жодних результатів), даремно (російське понапрасну): «Ходить він, ходить, і все по-дурному». — «Ходить він, ходить і все без жодних результатів».
8. Вислів краще, ніж хто заміняють на краще, ніж хто-небудь інший, краще, ніж де — на краще, ніж деінде (де-небудь в іншому місці): «У клубі веселіше, ніж де». — «У клубі веселіше, ніж деінде».
9. Вислів так і знай, що заміняють на можна бути впевненим, що: «Так і знай, що буде дощ». — «Можна бути впевненим, що буде дощ».
10. Вислів гострий на язик — кровне близня слову дотепний: «Дивись, який гострий на язик!» — «Дивись, який дотепний».
11. Слово знай — близня слів безупинно, безперестану: «Дівчата, знай, співають». — «Дівчата безупинно співають».
12. Вислів хай там як заміняють на як би не: «Хай там як вороги скачуть, нічого не зроблять». — «Як би вороги не скакали, а нічого не зроблять».
13. Вислів із цього не буде діла заміняють на це абсолютно безперспективно: «З тупого шила не буде діла». — «Тупе шило — абсолютно безперспективний інструмент».
А тепер пригляньмось до наших близнят у невеликому тексті.
1. Багато важило й те, що вона жила своєю головою, нікого не брала під своє крило й з усіма була проста. Як на інших, то й їй не слід було б держати себе так. По-дурному це все. Гостре на язик вуличне інформбюро, знай, переконувало всіх: «Хай там як вона старається — з того всього не буде діла».
2. Велику роль відігравало й те, що вона була самостійною людиною, нікого не брала під своє покровительство й з усіма трималася просто. Згідно з поняттями багатьох, то їй не слід було б поводитися так. Це все не дасть жодних результатів. І дотепне вуличне інформбюро безупинно переконувало всіх: «Як би вона не старалась, її старання — абсолютно безперспективна справа».
Прочитавши обидва уривки, ми ще доходимо висновку, що ніколи не зле, вивчаючи літературну мову, прислухатись і до гомону вічно свіжого джерела, яким є жива народна мова.
Цю нотатку, а з нею ще 11 виявлено в рукописному фонді автора.