КРИВАВИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
крива́вник «деревій, Achillea millefolium L.» (бот.)
пов’язане з кров, крива́вий;
назва зумовлена застосуванням деревію як кровоспинного засобу (Носаль 19–22; Попов Лек. раст. 249–250; Нейштадт 559);
р. [кровави́к, крова́вленник, крова́вник, крова́вница], бр. крыва́ўнік, [крыва́вец], п. krwawnik, ч. [krvavnik], схв. [крва́вац] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
кервавник
корвавник
кравни́к
крвавник
кревавник
кріва́вник
кріва́вниця
крова́вник
крованик
кровни́к
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
крыва́ўнік | білоруська |
крыва́вец | білоруська |
krwawnik | польська |
кровави́к | російська |
крова́вленник | російська |
крова́вник | російська |
крова́вница | російська |
крва́вац «тс.» | сербохорватська |
кров | українська |
крива́вий | українська |
krvavnίk | чеська |
кров
псл. ‘*kry (зн. в. одн. krьvь);
споріднене з лит. kraũjas «кров», прус. krawian «кров», двн. (h)rao «сирий, незварений» (нвн. roh, англ. raw), дісл hrár «тс.», кімр. crau «кров», ірл. crû «тс.», лат. cruor «кров, зовнішній потік крові», гр. κρέας «м’ясо», ав. xrū- «шматок кривавого сирого м’яса», хrūra- «кривавий, жорстокий», дінд. kravíḥ «сире м’ясо», krūráḥ «кривавий»;
іє. *krū-/kreuə- «закривавлене сире м’ясо»;
р. кровь, бр. кроў, др. кровь, кръвь, п. krew. ч. krev, слц. krv, вл. krej, нл. kšej, [kšeẃ], полаб. karrói, болг. кръв, м. крв, схв. кр́в, слн. krí, стсл. кръкь;
Фонетичні та словотвірні варіанти
безкрі́в'я
знекро́вити
керв'я́нка
керва́
«кров»
керва́вий
«кривавий»
керви́стий
крева́вий
крива́вий
крива́вити
крива́ви́ця
«здобуте важкою працею»
крів
«кров»
крів'яни́й
«кривавий»
кріва́вий
«тс. »
кріва́ви́ти
«наливатися кров’ю»
кріва́ви́ця
«здобуте важкою працею»
кріва́вка
«закривавлена сорочка»
кріва́вниці
«червоне намисто»
крі́вля
крі́вляний
«кривавий»
крі́вне
«з кров’ю»
крівни́й
«кров’яний, дійсний, властивий (кому-н.)»
крі́вця
(зменш.)
кров'яна́стий
«кров’янистий»
кров'яни́й
кров'яни́стий
кров'яни́ти
кров'яні́ти
кров'я́нка
«кров’яна ковбаса; [кров]»
крова́
«тс. »
кровавий
«кривавий»
крова́вити
крова́виця
«кров; [кровотеча Ж]»
крови́на
«тс.»
крови́нка
крови́стий
«який має червоне обличчя; здоровий, рожевовидий»
крови́ти
крови́ця
крові́
«місячне»
кро́вка
(зменш.)
кро́вний
кровува́тий
«багато кровний»
накерва́витися
«стати повнокровним»
недокрі́в'я
недокрі́вний
обезкро́вити
покерва́вити
«забруднити кров’ю; крпоаво скатувати»
розкерва́вити
«тс. »
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
xrū- «шматок кривавого сирого м’яса» | авестійська |
хrūra- «кривавий, жорстокий» | авестійська |
raw | англійська |
raw | англійська |
кроў | білоруська |
кръв | болгарська |
krej | верхньолужицька |
κρέας «м’ясо» | грецька |
(h)rao | давньоверхньонімецька |
(h)rao | давньоверхньонімецька |
kravíḥ «сире м’ясо» | давньоіндійська |
krūráḥ «кривавий» | давньоіндійська |
hrár «тс.» | давньоісландська |
кровь | давньоруська |
кръвь | давньоруська |
*krū-/kreuə- «закривавлене сире м’ясо» | індоєвропейська |
crû «тс.» | ірландська |
crau «кров» | кімрська |
cruor «кров, зовнішній потік крові» | латинська |
kraũjas «кров» | литовська |
крв | македонська |
kšej | нижньолужицька |
kšeẃ | нижньолужицька |
roh | нововерхньонімецька |
roh | нововерхньонімецька |
karrói | полабська |
krew | польська |
'*kry | праслов’янська |
krьvь зн. в. одн. | праслов’янська |
krawian «кров» | прусська |
кровь | російська |
кр̑в | сербохорватська |
krv | словацька |
krí | словенська |
кръвь | старослов’янська |
krev | чеська |
ке́рвань «плакун верболистий, Lythrum salicaria L.» (бот.)
повʼязане з кров, крива́вий ([керва́вий]);
назва зумовлена, очевидно, тим, що плакун здавна використовують як кровоспинний засіб;
пор. грецьку назву плакуна λύϑρον букв. «застигла кров»;
п. krwawnica, ч. krvavnice (з п.) «тс.»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
λύϑρον | грецька |
krwawnica | польська |
кров | українська |
крива́вий ([керва́вий]) | українська |
керва́вий | українська |
krvavnice «тс.» (з п.) | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України