КОРОТКА — ЕТИМОЛОГІЯ

іє. *(s)kert-/*(s)kor̥t- «рубати, різати»;

споріднене з лат. curtus «укорочений, спотворений», ірл. cert «малий», лит. kartùs «гіркий», kir̥sti (kertù) «рубати», дінд. kaṭúḥ «гострий, кусючий», kaṭukaḥ «тс.»;

псл. *kortъkъ(jь), пов’язане чергуванням голосних з *č^ьr̥tǫ «ріжу»;

р. коро́ткий, бр. каро́ткі, п. вл. krótki, ч. krátký, слц. krátky, нл. krotki, болг. кра́тък, м. краток, схв. крáтак, крȁтак, слн. krátek;

запозичено з латинської мови (форми з початковим кол- – через польську);

лат. coriandrum (coriandrus) «коріандр посівний», пізньолат. нар.лат. coriandron «тс. » виводяться від гр. κορίανδρον, що, як і κορίαμβλον (форми -ανδρον і -αμβλον є нез’ясованими, очевидно, народноетимологічними утвореннями), пов’язане з κορίαννον «тс.», середземноморським словом неясного походження, скорочена форма якого κόριον (через блощичний запах коріандру) зазнала зближення з κόρις «блощиця, Сіmех lectularius», букв. «ріжучий» (відповідає р. [корь] «міль»), що перебуває в зв’язку з κείρω «стрижу, зрубую, ріжу; гризу, пожираю; знищую», спорідненим з вірм. k‘erem «скребу, скоблю», хет. karšmi «обрізаю», лит. kir̃sti «рубати; жати; кусати; сильно бити», псл. *čersti (‹*čert-ti) «різати», *č^ьr̥ta «лінія», укр. че́рсти, че́рта́, коро́ткий, та лат. corium «товста шкіра, шкура, оболонка», дінд. cárman- «шкіра, шкура», kṛ́ttiḥ «тс.», лит. kérti «відстати, відділитися» (про шкіру, кору), karnà «липове лико», псл. kora «кора», укр. кора́;

форми з початковим кол- (п. kol-), очевидно, за посередництвом свн. kullander «коріандр» (двн. kullantar, chulluntar) походять від нар.-лат. слат. соliandrum «коріандр», слат. colandrum «тс.», утворених від слат. лат. coriandrum;

р. кориа́ндр (з XVI ст.), заст. коріандеръ, ст. кориандра (XVI ст.), бр. каля́ндра, ст. кориандръ (XVII ст.), кориандровый (1519), п. kolendra (з XVI ст.), kolender, [kolęder, kolander, koleander, kalandra], ст. kolędra (XVII ст.), kolijandr, korijandr, korijander (XV ст.), koryjander (XV–XVIII ст.), каш. k^uolądär, ч. koriandr, [koliandr], рідк. koryandr, ст. koriandr, koliandr, слц. koriander, вл. korjan, korjeń, нл. заст. korbjan (Corbiann), болг. кориа́ндър, рідк. кореа́ндър, [колиа́ндро] «коріандр», ко́ле́ндро́ «біфора промениста, Bifora radiens M. В.», [коле́ндра, коле́дра, коля́ндра, коляндро, колеа́ндро, кале́ндро́] «тс.», схв. korijàndar «коріандр», [korijànder] «тс.», [kolèndra] «біфора», слн. koriánder (korjānder) «коріандр»;

зіставляється з коро́ткий, [коротка година] «рання, раптова смерть»;

припущення про походження з тур. kürtä «короткий одяг» (Горяев 176; Доп. 1, 24; Mikl. EW 148; TEI 2, 113; Nachtr. 2, 161; Tiktin 3, 1398; Hanusz PF І 464) менш прийнятне;

лат. curtus «короткий (слат. – також про одяг); обрізаний; неповний» споріднене з псл. *kortъkъ, укр. коро́ткий;

запозичене, очевидно, через польське і угорське посередництво (уг. kurta «короткий») з латинської мови;

р. [ку́рта] «куртка», ку́ртка, бр. [ку́рта], п. kurta «тс.», ч. заст. kurta «рід короткого верхнього одягу», слц. заст. kurtka «короткий кожушок»;

префіксальне утворення від короткий (про витрачений час);

запозичення з польської мови;

п. [kartać] «намовляти», karcić «дорікати, картати» споріднене з болг. къ́ртя «відламую», схв. ст. kr̀titi «мучити, ламати», можливо, також слн. zakrtíti «строго наказати, доручити», р. карта́вый «гаркавий», сболг. крътѣниѥ «кувікання»;

може бути зведене до псл. *k^ъr̥titi «говорити; говорити неприємним голосом», очевидно, повʼязаного з *korťъ, *kortъkъ, укр. коро́ткий;

споріднене з дінд. kīrtayati «говорить»;

результат видозміни давнішого ви́харашаний, можливо, під впливом коро́ткий, хоро́ший;