КОЛИВО — ЕТИМОЛОГІЯ
ко́ливо «поминальна кутя»
через церковнослов’янське посередництво запозичено в давньоруську мову з грецької;
сгр. κόλλυβα (мн.) «кутя (варена пшениця, що роздавалася парафіянам у церкві в певні дні, як правило, у зв’язку з поминками.); [варена пшениця]» разом із формою чол. р. κόλλυβος «дрібна розмінна монета, мала золота гиря; вексельний курс, завдаток», мабуть, є давнім запозиченням із семітських мов (пор. гебр. hālap «зміна; вексель»);
р.болг. діал. ко́ливо, др. коливо, схв. кȍливо, цсл. коливо «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
колево
ко́лово
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ко́ливо | болгарська |
| hālap | гебрайська |
| коливо | давньоруська |
| κόλλυβος «дрібна розмінна монета, мала золота гиря; вексельний курс, завдаток» | російська |
| ко́ливо | російська |
| кȍљво | сербохорватська |
| κόλλυβα «кутя (варена пшениця, що роздавалася парафіянам у церкві в певні дні, як правило, у зв’язку з поминками.); [варена пшениця]» (мн.) | середньогрецька |
| коливо «тс.» | церковнослов’янська |
| κόλλυβος «дрібна розмінна монета, мала золота гиря; вексельний курс, завдаток» | ? |
| ко́ливо | ? |
ко́ливо «курінь запорізький»
неясне;
можливо, результат видозміни слова [коли́ба] «житло чабанів, пастуший курінь; зимове дерев’яне житло лісорубів» або похідне від ко́ло;
Фонетичні та словотвірні варіанти
колево
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| коли́ба «житло чабанів, пастуший курінь; зимове дерев’яне житло лісорубів» | українська |
| ко́ло | українська |
кали́в'є «бадилля картоплі» (зб.)
неясне;
виведення з цсл. коливо (укр. ко́ливо) «поминальна кутя» (Преобр. І 285) необґрунтоване;
дещо більш імовірне припущення (Фасмер II 166 – 167) про первісно займенниковий характер основи, що могла бути утворена з компонентів ка-Іко-, -ли- і -ва і мати початкове значення «трохи, крихта»;
р. [ка́лива] «кущ картоплі; рослина; стеблинка; дуже мала кількість, крихта, краплина», [ка́лева] «тс.; зернина; ягода (одна)», [ка́ливо] «дрібна зернина; дуже мала кількість, крихта, краплина», бр. ка́ліва «окрема рослина, стеблина, соломина; зернина; дуже мала кількість; трошки», п. [kaliwa, kaliwek, kaliwo] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
каливе́ннє
калі́вʼя
«тс.»
ка́ліва
каліве́шнік
«листя моркви; бадилля гороху»
(зб.)
ка́ліво
«кущ картоплі; половина повісма коноплі, льону»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ка́ліва «окрема рослина, стеблина, соломина; зернина; дуже мала кількість; трошки» | білоруська |
| kaliwa «тс.» | польська |
| kaliwek «тс.» | польська |
| kaliwo «тс.» | польська |
| ка́лива «кущ картоплі; рослина; стеблинка; дуже мала кількість, крихта, краплина» | російська |
| ка́лева «тс.; зернина; ягода (одна)» | російська |
| ка́ливо «дрібна зернина; дуже мала кількість, крихта, краплина» | російська |
| ко́ливо | українська |
| коливо «поминальна кутя» (укр. ко́ливо)(Преобр. І 285) | церковнослов’янська |
| ка-Іко- | ? |
| ли- і -ва «трохи, крихта» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України