КЛІТКА — ЕТИМОЛОГІЯ
кліть «підіймальний пристрій; [клітка; комара Ж]»
псл. Klě tb «хата, комора, хижка»;
зіставляється з лит. kletis «комора», лтс. klẽts «тс.» або з гал. cдēta «загін», гот. hleiþra «намет» (ЭССЯ 10, 25–27);
вважається також запозиченням з пракельтської мови (пкельт. klēt-) (Мартынов Язык 38–42);
р. клеть «кліть», бр. клець, п. klec «тс.», klatka «клітка», ч. kletka, слц. klietka, вл. нл. klětka, болг. [клет] «тс.», м. клет «льох», схв. клȇт, klìjet «будка, курінь, комора, хижка», слн. klét «льох», стсл. клѣть «хат(к)а»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
клеть
«комора; клітка»
кліти́на
клі́тка
кліткови́на
клітча́стий
клітча́тка
«клітковина»
покліть
«підземна частина колодязного зрубу; рама борони»
при́кліт
«прибудова; ґанок»
(при́кліть)] Нед
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| клець | білоруська |
| клет «тс.» | болгарська |
| klětka | верхньолужицька |
| cēta «загін» | галльська |
| hleiþra «намет» | готська |
| klẽts «тс.» | латиська |
| klė́tis «комора» | литовська |
| клет «льох» | македонська |
| klětka | нижньолужицька |
| kleć «тс.»«клітка» | польська |
| klatka «тс.»«клітка» | польська |
| klēt- | пракельтська |
| klětь «хата, комора, хижка» | праслов’янська |
| клеть «кліть» | російська |
| клȇт «будка, курінь, комора, хижка» | сербохорватська |
| klietka | словацька |
| klét «льох» | словенська |
| клѣть «хат(к)а» | старослов’янська |
| kletka | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України