КЛІТКА — ЕТИМОЛОГІЯ

кліть «підіймальний пристрій; [клітка; комара Ж]»

псл. Klě tb «хата, комора, хижка»;
зіставляється з лит. kletis «комора», лтс. klẽts «тс.» або з гал. cдēta «загін», гот. hleiþra «намет» (ЭССЯ 10, 25–27);
вважається також запозиченням з пракельтської мови (пкельт. klēt-) (Мартынов Язык 38–42);
р. клеть «кліть», бр. клець, п. klec «тс.», klatka «клітка», ч. kletka, слц. klietka, вл. нл. klětka, болг. [клет] «тс.», м. клет «льох», схв. клȇт, klìjet «будка, курінь, комора, хижка», слн. klét «льох», стсл. клѣть «хат(к)а»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

клеть «комора; клітка»
кліти́на
клі́тка
кліткови́на
клітча́стий
клітча́тка «клітковина»
покліть «підземна частина колодязного зрубу; рама борони»
при́кліт «прибудова; ґанок» (при́кліть)] Нед
Етимологічні відповідники

Слово Мова
клець білоруська
клет «тс.» болгарська
klětka верхньолужицька
cēta «загін» галльська
hleiþra «намет» готська
klẽts «тс.» латиська
klė́tis «комора» литовська
клет «льох» македонська
klětka нижньолужицька
kleć «тс.»«клітка» польська
klatka «тс.»«клітка» польська
klēt- пракельтська
klětь «хата, комора, хижка» праслов’янська
клеть «кліть» російська
клȇт «будка, курінь, комора, хижка» сербохорватська
klietka словацька
klét «льох» словенська
клѣть «хат(к)а» старослов’янська
kletka чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України