КАТІВНЕЮ — ЕТИМОЛОГІЯ
кат
запозичення з польської мови;
п. kat «кат; (ст.) лихо, дідько; нещастя», як і ч. слц. вл. нл. kat «кат», повʼязується (Jakobson Word 8, 388) з ката́ти, р. ката́ть, з огляду на колишнє знаряддя катування у вигляді колеса;
пор. лат. tortor «кат», похідне від torqueo «кручу, обертаю; катую, беру на тортури»;
виводиться також як запозичення (Трубачев Этимология 1965, 76–77) з ав. kāϑa«відплата, покарання (на страшному суді)»;
спочатку katъ могло бути назвою дії, звідки значення п. «лихо, нещастя»;
менш переконливі повʼязання з ка́яти(ся) (Kořínek LF 17, 347–356), з свн. gat, нвн. Gátte «товариш; (давніше) підручний ката» (Janko Slavia 7, 785–790), з р. хват, п. chwat (Machek ESJČ 245) та ін;
р. [кат] «кат; знаряддя фізичного покарання», бр. кат;
Фонетичні та словотвірні варіанти
зака́тний
«звірячий, лютий»
кати́ня
«жінка-кат; тортури»
каті́вка
«жінка-кат»
катівня́
«тортури»
каті́вня
каті́вство
катува́ти
ка́туш
«вʼязниця»
кату́ша
«тортури, катування»
катю́га
катю́жний
«катівський»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| kāϑa «відплата, покарання (на страшному суді)» | авестійська |
| katъ | авестійська |
| кат | білоруська |
| kat «кат» | верхньолужицька |
| tortor «кат» | латинська |
| torqueo «кручу, обертаю; катую, беру на тортури» | латинська |
| kat «кат» | нижньолужицька |
| Gátte «товариш; (давніше) підручний ката» | нововерхньонімецька |
| kat «кат; (ст.) лихо, дідько; нещастя» | польська |
| chwat | польська |
| ката́ть | російська |
| хват | російська |
| кат «кат; знаряддя фізичного покарання» | російська |
| gat | середньоверхньнімецька |
| kat «кат» | словацька |
| kat «кат» | чеська |
| ката́ти | ? |
| ка́яти(ся) | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України