КАРБ — ЕТИМОЛОГІЯ

карб «нарізка, зарубка»

через польське посередництво запозичено з німецької мови;
нвн. Kérbe «зарубка, насічка», свн. Kërbe «тс.», повʼязане з дієсловом нвн. kerben «карбувати», двн. *kërfan «тс.», спорідненим з дангл. ceorfan «різати, вирізувати», англ. carve «тс.», гр. γράφω «видряпую; пишу», псл. *žerbь, *žerbьjь, укр. же́реб;
р. [карб] «бирка для рахування овець», бр. карбава́ць «карбувати; робити складки», п. karb «карб, насічка; зморшка», вл. karba «насічка», слц. [karb] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ка́рба «борозна»
ка́рбань «людина з віспуватим обличчям»
карби́р «бирка»
карбі́вка «карбований орнамент; інструмент для карбування; [сушена риба з нарізками]»
карбівни́к «таврувальник»
карбівни́чий «[тс.]; лісник»
карбі́ж «нарізки на дереві для рахунку, позначення та ін. Г; бирка Ж, Пі»
карбова́ль «той, хто карбує»
карбо́ваний
карбова́нка «карбована річ»
карбо́вка «сушена риба з нарізками»
карбо́жити «робити надрізи»
карбува́льний
карбува́льник
карбува́ти
карбу́н «той, хто таврує дерева»
розкарбо́вувач
Етимологічні відповідники

Слово Мова
carve «тс.» англійська
карбава́ць «карбувати; робити складки» білоруська
karba «насічка» верхньолужицька
γράφω «видряпую; пишу» грецька
ceorfan «різати, вирізувати» давньоанглійська
*kërfan «тс.» давньоверхньонімецька
Kérbe «зарубка, насічка» нововерхньонімецька
kerben «карбувати» нововерхньонімецька
karb «карб, насічка; зморшка» польська
*žerbь праслов’янська
*žerbьjь праслов’янська
карб «бирка для рахування овець» російська
Kërbe «тс.» середньоверхньнімецька
karb «тс.» словацька
же́реб українська

шкарб «східець»

очевидно, утворення, пов’язане з карб «нарізка», [ка́рба] «борозна»;
початкове ш- є префіксом експресивного походження;
Фонетичні та словотвірні варіанти

шкарби́ «східці на крутому березі річки»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
карб «нарізка» українська
ка́рба «борозна» українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України