КАЛАМАР — ЕТИМОЛОГІЯ

калама́р «чорнильниця, пляшечка»

через посередництво польської мови запозичене з латинської;
лат. calamārius (calamārium) «шкатулка для приладів до писання» походить від calamus «очерет, тростина; знаряддя до писання, перо», яке зводиться до гр. κάλαμος «тс.», спорідненого з двн. halm «стебло, соломинка», лат. culmus «тс.», прус. salme «солома», лтс. salms «стеблина соломи», псл. *solma, укр. соло́ма;
р. [кала́марь] «чорнильниця», бр. калама́р «тс.», п. kałamarz «тс.; писарська шкатулка; чорнило», ч. kalamář «чорнильниця», слц. kalamár, схв. калàмāр, слн. заст. kalamȃriš «тс.», ст. kalimār «писарська шкатулка»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

калама́рок «тс.»
калама́рчик «пляшечка»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
калама́р «тс.» білоруська
κάλαμος «тс.» грецька
halm «стебло, соломинка» давньоверхньонімецька
calamārius «шкатулка для приладів до писання» (calamārium) латинська
calamus «очерет, тростина; знаряддя до писання, перо» латинська
culmus «тс.» латинська
calamārium латинська
salms «стеблина соломи» латиська
kałamarz «тс.; писарська шкатулка; чорнило» польська
*solma праслов’янська
salme «солома» прусська
кала́марь «чорнильниця» російська
калàмāр сербохорватська
kalamár словацька
kalamȃriš «тс.» (заст.) словенська
kalimār «писарська шкатулка» (ст.) словенська
соло́ма українська
kalamář «чорнильниця» чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України