ЗІНИЦЯ — ЕТИМОЛОГІЯ

зіни́ця

псл. zěnica;
очевидно, пов’язане з *zьjati, *zĕ-) «зяяти» (можливо, через проміжне значення «дивитися, роззявивши рота»; пор. р. [зия́ть] «дивитися», Даль І 706);
виводиться також (Skok III 656) від псл. *zьrěnіса як похідного від zьrěti «бачити» (пор. п. źrenica «зіниця»);
р. болг. зени́ца, бр. [зе́нка], др. зѣница, зеница, ч. zenice, слц. zenica, м. зеница, схв. зȅница, слн. zeníca, стсл. зѣница;
Фонетичні та словотвірні варіанти

зіни́чний
зі́нка
зі́нька
зі́ньки
Етимологічні відповідники

Слово Мова
зе́нка білоруська
зени́ца болгарська
зѣница давньоруська
зеница давньоруська
зеница македонська
źrenica «зіниця» польська
zěnica праслов’янська
*zьjati «зяяти» (можливо, через проміжне значення «дивитися, роззявивши рота»; пор. р. [зия́ть] «дивитися», Даль І 706) праслов’янська
*zĕ- праслов’янська
*zьrěnіса «бачити» (пор. п. źrenica «зіниця») праслов’янська
zьrěti праслов’янська
зени́ца російська
зȅница сербохорватська
zenica словацька
zeníca словенська
зѣница старослов’янська
zenice чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України