ЗНЕНАЦЬКА — ЕТИМОЛОГІЯ
знена́цька
запозичення з польської мови;
п. znienacka, як і болг. изненаде́йно, м. изненади, схв. ȕзненāда «тс.», пов’язується з nadzieja (‹псл. naděja) «надія»;
первісно означало «з несподіваного; з такого, що не очікувалось»;
бр. зняна́цку;
Фонетичні та словотвірні варіанти
нана́цько
«тс.»
нена́цек
ненацька
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
зняна́цку | білоруська |
изненаде́йно | болгарська |
изненади | македонська |
znienacka | польська |
nadzieja | польська |
naděja «надія» | праслов’янська |
ȕзненāда «тс.» | сербохорватська |
зне́знімка «зненацька, несподівано»
не зовсім ясне;
очевидно, результат видозміни незафіксованого *знезнамки, пов’язаного із зна́мий, зна́ти і паралельних [зне́вісти], знестя́мки, знена́цька;
Фонетичні та словотвірні варіанти
зне́знімки
знена́знімка
зне́нямки
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
*знезнамки | ? |
зна́мий | ? |
зна́ти | ? |
зне́вісти | ? |
знестя́мки | ? |
знена́цька | ? |
знена́па «зненацька»
очевидно, результат контамінації форм знена́цька і *знезапа, др. изнезапа «тс.»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
изнезапа «тс.» | давньоруська |
знена́цька | ? |
*знезапа | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України