ЗЕЛЕНЬ — ЕТИМОЛОГІЯ
зеле́ний
псл. *zеlеnъ(jь);
споріднене з лит. žãlias «зелений», žélti «зеленіти, проростати», žolė˜ «трава, зелень», želˆvas, žalˆsvas «зеленуватий», лтс. zaļš «зелений», zâle «трава», прус. saligan «зелений», sālin «тс.», лат. holus, holeris «зелень», кімр. gledd «зелений дерн»;
іє. *gʼhel - «зеленіти», *ghel- «жовтий», звідки псл. *gьl̥tъ, укр. жо́втий;
р. зелёный, бр. зялёны, др. зеленыи, п. zielony, каш. [zelony], ч. слц. zelený, вл. нл. zeleny, болг. зеле́н, м. зелен, схв. зèлен, слн. zelén, стсл. зєлєнъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
за́зелень
зелена́
«зелень»
зе́ленава
«зелена блювота»
зелена́вий
зелена́стий
зелене́ць
«недостиглий плід; паросток; зелень; [(бот.) деревій звичайний, Achillea millefоlium L. Mak»
зелени́на
«зелень; (бот.) Conferva rivularis Fr. Mak»
зелени́стий
зелени́ти
зелени́ця
«щось зелене; (бот.) кипарис Я; вовчуг, Ononis hircina Jacq. Mak; плаун, Lycopodium Mak; вид грибів ВеБ»
зелені́ти
зелені́тися
зелені́шати
зеле́нка
«фарба; [сорт дині; (бот.) барвінок малий, Vinca minor L. Mak; вид гриба, Agaricus aeruginosus Curt. Mak; огірок, Cucumis melo variet. Mak; зеленчук жовтий, Galeobdolon luteum Huds. Mak]»
зеле́нкавий
зеленкува́тий
зеленни́й
зе́лення
«зелень»
зелено́чок
«брунька, зав’язь»
зеле́нощі
зелену́ха
«деревна жаба, Rana viridis; порода мух»
зелену́шка
«[щось зелене Ж]; (орн.) зеленяк, Fringilla chloris»
зеленце́м
зеле́нчик
«зелений водяник, Astasia euchlorum»
зеленчу́к
«жовта глуха кропива, Galeobdolon luteum Huds.»
(бот.)
зеленчу́ха
«тс.»
зе́лень
зеленька
«плаун»
(бот.)
зеленю́х
«золотий жук»
зеленя́
«зелені поля, сходи хлібів»
зеле́ня́вий
зеленя́к
«(орн.) зеленушка, Fringilla chloris; [(ент.) золотий жук, Cetonia aurata]»
зеленя́р
зеленя́стий
зеленя́тко
«зелене»
зеленя́чка
«деревна жаба»
зели́на
«бур’янина»
зелі́нка
«зелена фарба; [(бот.) плаун колючий, Lycopodium complanatum L. Mak»
зелінки
«зелені яблука»
на́дзелений
на́дзелень
озеле́нювати
озеле́нювач
озеленя́ти
па́зелень
пра́зелень
при́зелений
призеле́нкуватий
про́зеленуватий
«зеленуватий»
про́зелень
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| зялёны | білоруська |
| зеле́н | болгарська |
| zeleny | верхньолужицька |
| зеленыи | давньоруська |
| *gʼhel - «зеленіти» | індоєвропейська |
| *ghel- «жовтий» | індоєвропейська |
| zelony | кашубський |
| gledd «зелений дерн» | кімрська |
| holus | латинська |
| holeris «зелень» | латинська |
| zaļš «зелений» | латиська |
| zâle «трава» | латиська |
| žãlias «зелений» | литовська |
| žélti «зеленіти, проростати» | литовська |
| žolė˜ «трава, зелень» | литовська |
| želˆvas | литовська |
| žalˆsvas «зеленуватий» | литовська |
| зелен | македонська |
| zeleny | нижньолужицька |
| zielony | польська |
| *zеlеnъ(jь) | праслов’янська |
| *g<SUP>ь</SUP>l̥tъ | праслов’янська |
| saligan «зелений» | прусська |
| sālin «тс.» | прусська |
| зелёный | російська |
| зèлен | сербохорватська |
| zelený | словацька |
| zelén | словенська |
| зєлєнъ | старослов’янська |
| жо́втий | українська |
| zelený | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України