ЗВІРІВ — ЕТИМОЛОГІЯ

звір

іє. *ĝhwēr- «тс.»;
споріднене з лит. žvėrìs «звір», лтс. zvę ̑rs, прус. swirins «тс.», гр. ϑήρ/φήρ «хижак, тварина», лат. ferus «дикий»;
псл. zvěr «звір, дика тварина»;
р. зверь, бр. звер, др. звѣрь, п. zwierz, ч. zvěř «звірі», слц. zver, вл. zwěrjo, нл. zwěrje, болг. звяр, м. sвep, схв. звȇр, звȇрка, звȅрка, слн. zvér, стсл. звѣрь;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ви́звіритися
звірʼя
звіра́к «звір»
звіри́на́
звіринець
звіри́нячий
зві́ритися «кидатися»
звірівни́к «звіринець»
звірі́ти
звіркува́тий «звіроподібний»
звірни́к «тс.»
звірно́ «багато хижих звірів»
звірнува́ти «бути звіром»
звірня́ «звірина»
звіро́та
зві́рство
зві́рствувати
звірюва́тий «схожий на звіра»
звіря́
звіря́чий
озві́рений
озві́ритися
озвірі́лий
озвірі́ти
Етимологічні відповідники

Слово Мова
звер білоруська
звяр болгарська
zwěrjo верхньолужицька
ϑήρ «хижак, тварина» грецька
φήρ грецька
звѣрь давньоруська
ferus «дикий» латинська
zvę ̑rs латиська
žvėrìs «звір» литовська
sвep македонська
zwěrje нижньолужицька
zwierz польська
zvěr «звір, дика тварина» праслов’янська
swirins «тс.» прусська
зверь російська
звȇр сербохорватська
звȇрка сербохорватська
звȅрка сербохорватська
zver словацька
zvér словенська
звѣрь старослов’янська
zvěř «звірі» чеська
*ĝhwēr- «тс.» ?

звір «яр, западина, видолинок»

псл. iz-vоrъ, пов’язане з vьrěti «кипіти, вирувати; бити джерелом»;
п. zwór «гірська ущелина», болг. и́звор «місце витоку води», м. извор «джерело, витік річки», схв. ѝзвор «джерело, струмок», слн. izvír;
Фонетичні та словотвірні варіанти

звори́на «притока»
ізві́р «тс.; гірська річка в ущелині Дз SOr 17/3; скупчення кількох сильних джерел води на поверхні землі Me»
ізво́р
Етимологічні відповідники

Слово Мова
и́звор «місце витоку води» болгарська
извор «джерело, витік річки» македонська
zwór «гірська ущелина» польська
iz-vоrъ праслов’янська
vьrěti «кипіти, вирувати; бити джерелом» праслов’янська
ѝзвор «джерело, струмок» сербохорватська
izvír словенська

бе́дзвір «здоровило; звірина»

очевидно, результат контамінації слів [безуві́р] «бузувір» і звір;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
безуві́р «бузувір» ?
звір ?

галадри́ґа «непосида, шелихвіст»

в українській формі проявляється вплив дієслова дри́га́ти;
з другого боку, досить близьким здається лтс. ałdaris «неспокійний, непосида, дурень»;
ч. ст. haladryje «шарлатанка», haladryja, halandryja, halagryča «тс.», слц. [haladra] «крикун», пояснюється як складне утворення з вигукового елемента hala з негативним відтінком значення і другого елемента, пов’язаного з ч. dryáčník «шарлатан, виробник і продавець лікувальних мазей», похідним від dryák «протиотрута, ліки», що походить від слат. tiriaca (thēriaca) «тс.», яке зводиться до гр. θηριακά «ліки з тваринних отрут», похідного від θήρ «звір» (Machek ESJČ 130, 157), спорідненого з псл zvěrь, укр. звір;
можливо, запозичення з чеської мови;
неясне;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
θηριακά «ліки з тваринних отрут» грецька
ałdaris «неспокійний, непосида, дурень» латиська
tiriaca «тс.» (thēriaca) середньолатинська
haladra «крикун» словацька
звір українська
haladryje «шарлатанка» чеська
dryáčník «шарлатан, виробник і продавець лікувальних мазей» чеська
дри́га́ти ?
haladryje «шарлатанка» ?
haladryja ?
halandryja ?
halagryča «тс.» ?
dryák «протиотрута, ліки» ?
θήρ «звір» ?

дрія́ква «цикламен, альпійська фіалка, Cyclamen europaeum L.» (бот.)

п. driakiew «ліки, вживані проти отрути; загоююча мазь; (бот.) Scabiosa L.», drjakiew, dryjakiew, [drejaka, dryjak, dryja], ст. dryjaka, drzakiew, tyrjaka «протиотрута; ліки; (бот.) Scabiosa L.», як і ч. dryák «ліки», ст. driák, dřiák, triák, вл. drjejak, слн. terják «тс.», слц. dryáčnik «шарлатан», походить від свн. drīakel «ліки», trīakel, tyriacke «тс.», яке через фр. ст. tiriaque, triacle і слат. tiriaca ‹ thēriaca, thēriacum зводиться до гр. ϑηριακά «протиотрута, засіб від укусу отруйних змій», (з ϑηριακή ἀντίδοσις або ϑηριακόν ἀντίδοτον «тс.»), утвореного від ϑηριακός «належний до диких чи отруйних тварин», похідного від ϑήρ «звір», спорідненого з псл. zvěrь, укр. звір;
ботанічне значення розвинулося шляхом перенесення назви з препарату (спочатку тваринного, потім рослинного) на рослину;
запозичення з польської мови;
р. дря́ква, дрия́ква «тс.», ст. териак «протиотрута, ліки»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
drjejak верхньолужицька
ϑηριακά «протиотрута, засіб від укусу отруйних змій» грецька
driakiew «ліки, вживані проти отрути; загоююча мазь; (бот.) Scabiosa L.» польська
zvěrь праслов’янська
дря́ква російська
drīakel «ліки» середньоверхньнімецька
tiriaca середньолатинська
dryáčnik «шарлатан» словацька
terják «тс.» словенська
звір українська
дрия́ква «тс.» українська
tiriaque французька
dryák «ліки» чеська
drjakiew ?
dryjakiew ?
drejaka ?
dryjak ?
dryja ?
dryjaka ?
drzakiew ?
tyrjaka «протиотрута; ліки; (бот.) Scabiosa L.» ?
driák ?
dřiák ?
triák ?
trīakel ?
tyriacke «тс.» ?
tiriaque ?
ϑηριακός «належний до диких чи отруйних тварин» ?
ϑήρ «звір» ?
териак «протиотрута, ліки» ?

зворове́ць «валеріана трикрила, Valeriana tripteris L.» (бот.)

неясне;
можливо, пов’язане із [звір] «яр, улоговина» (валеріана росте на болотистих місцях, у долинах річок);
Фонетичні та словотвірні варіанти

зворівни́к
зворо́вий лист «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
звір «яр, улоговина» (валеріана росте на болотистих місцях, у долинах річок) ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України