ЗВОЛІКАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

зволіка́ти «повільно виконувати, затягувати виконання; гаяти час»

похідне утворення від волокти́ з незакономірним переходом о в і, можливо, під впливом форми зволі́кся «зліз», зволі́к «витягнув»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
волокти́ ?
зволі́кся «зліз» ?
зволі́к «витягнув» ?

волокти́

псл. *velkti «волокти, тягти»;
споріднене з лит. vilkti «волокти, тягти», лтс. vìlkt, ав.varǝk-, гр. ἕλκω «тс.», лат. sulcus «борозна», sulcāre «орати», тох. Б sälk- «витягати», алб. helq, heq «смикати, витягати»;
іє. *uel-k-/ *uol-k-, *sel-k-;
обидва ці варіанти кореня розвинулись на базі іє. *suel-k-;
р. воло́чь, бр. валачы́, др. волочи, п. wlec, ч. розм. vléct, слц. розм. vliecť, вл. wlec, нл. wlac, полаб. vlåcĕt «волочити», болг. влека́, вла́ча, м. влече, схв. вýћи, слн. vléčі, стсл. влѣшти;
Фонетичні та словотвірні варіанти

відволіка́ти
волі́чка «шерстяні нитки»
во́лок «вид рибальської сітки; мотузок, яким перетягають копиці сіна або колоди; сволок; місце зближення судноплавних річок, де суходолом перетягали човни від однієї річки до другої»
воло́ка «зав’язка до постолів; площа землі від 8 до 40 десятин; вузька смужка землі Л»
волокани́на «тяганина»
волоки «ремінці до постолів Ж, Пі; пристрій для перетягання плуга Я»
волоки́та
во́локом
волоцю́га «дерев’яний пристрій для перетягування плуга»
волочба́ «боронування»
волочи́льник
волочи́льня
воло́чини «залишки бур’яну в бороні»
волочи́ти
волочи́тися
воло́чка «боронування Дз; кольорові нитки Me»
заволо́ка «волоцюга; тампон; плівка на оці»
зволіка́ти
зволо́к «спуск з гори»
зволоче́ний «спрацьований, зморений»
на́волока
на́волоч
на́волочка
па́волока «шовкова або бавовняна тканина»
па́волоч «зав’язка в постолах»
п́аволочний
піти у розволо́ки «стати волоцюгою»
по́воло́ка
по́волоцьки «волоком» (присл.)
приволо́ка «рибальська сіть»
проволо́ка «гайнування, марнування часу»
про́волока «дріт»
проволоки́та «бурлацтво»
розволо́ка «розширення»
у́воло́ка «міра поля в 20 або 40 гектарів»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
helq албанська
валачы́ білоруська
влека́ болгарська
wlec верхньолужицька
ἕλκω «тс.» грецька
волочи давньоруська
*suel-k- індоєвропейська
sulcus «борозна» латинська
vìlkt латиська
vilkti «волокти, тягти» литовська
влече македонська
wlac нижньолужицька
vlåcĕt «волочити» полабська
wlec польська
*velkti «волокти, тягти» праслов’янська
воло́чь російська
вýћи сербохорватська
vliecť словацька
vléčі словенська
влѣшти старослов’янська
вла́ча українська
vléct чеська
varǝk- ?
sulcāre «орати» ?
Б sälk- «витягати» ?
heq «смикати, витягати» ?
*uel-k-/ ?
*sel-k- ?
vléct ?
vliecť ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України