ЗАЧИНАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
поча́ти
псл. počęti (‹*po-čьnti), počinati, na-, za-, похідні від *čęti, пов’язаного чергуванням звуків з konьcь «кінець», konъ «кін»;
споріднене з лтс. cītiês (‹*kinties), cìnîtiês «боротися», дінд. kannaḥ «молодий», гр. καινός «новий, молодий, свіжий», лат. re-cēns «свіжий, молодий, новий», ірл. cinim «випливаю, розпочинаюсь», cét- «перший», гал. cintu- «тс.»;
зіставляється також (Schuster-Šewc 1110–1111) з псл. čędo «чадо, дитина»;
р. [поча́ть], начать, бр. пача́ць, др. почати, п. począć, ч. počíti, слц. počat’, вл. počeć, нл. póceś, болг. по́чна «почну», м. почне «почне», схв. по̀че̄ти «почати», слн. počétі, цсл. почѧти, стсл. почѧти;
Фонетичні та словотвірні варіанти
всча́тися
«початися»
зача́ло
зача́ти
зача́ток
зача́ття
«зародження, виникнення»
за́чи́н
зачина́льник
зачина́ння
зачина́тель
зачина́ти
зачи́нщик
надпоча́ти
надпочина́ти
«тс.»
надча́ти
«почати»
нача́ло
нача́ти
нача́ток
«початок; намір»
начи́н
«початок»
начина́тель
«ініціатор»
начина́ти
поча́тки
«основні положення, принципи; (бот.) кукурудза»
початкі́вець
поча́тко́вий
початку́ючий
поча́ток
поча́тоньки
(пестливе)
почату́ха
«та, що починає»
почи́н
почина́лець
«ініціатор»
почина́льник
почина́ння
почина́ти
почи́нок
«веретено з пряжею; [початок]»
розпоча́тє
«початок»
розпоча́ти
розча́ти
«почати»
розчина́ти
споча́тку
сча́ти
«почати»
счина́ти
уча́ти
учну́ти
«тс.»
чина́ти
«починати»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
пача́ць | білоруська |
по́чна «почну» | болгарська |
počeć | верхньолужицька |
cintu- «тс.» | галльська |
καινός «новий, молодий, свіжий» | грецька |
kanīˊnaḥ «молодий» | давньоіндійська |
почати | давньоруська |
cinim «випливаю, розпочинаюсь» | ірландська |
cét- «перший» | ірландська |
re-cēns «свіжий, молодий, новий» | латинська |
cītiês (‹*kinties) | латиська |
почне «почне» | македонська |
póceś | нижньолужицька |
począć | польська |
počęti (‹*po-čьnti) | праслов’янська |
počinati | праслов’янська |
*čęti | праслов’янська |
konьcь «кінець» | праслов’янська |
konъ «кін» | праслов’янська |
čędo «чадо, дитина» | праслов’янська |
поча́ть | російська |
начать | російська |
по̀че̄ти «почати» | сербохорватська |
počat' | словацька |
počétі | словенська |
пачѧти | старослов’янська |
почѧти | церковнослов’янська |
počíti | чеська |
cìnîtiês «боротися» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України