ЗАСЯГАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

сяга́ти

псл. *sęgti, sęgati;
споріднене з лит. sègti «застібати, приколювати», sagá «застібка, ´удзик», sãgas «петля», лтс. segt «покривати, накривати», ірл. suanem «канат», дінд. sájati «прилягає, примикає», дперс. frahanjati «вішає, підвішує»;
далі пов’язується з лит. síekti «досягати; діставати, намагатися дістати», saikìnti «приводити до присяги», síeksnis «сажень» (Machek ESJČ 535; Mikl. EW 291);
р. [сяга́ть] «діставати до чогось, досягати», бр. сяга́ць «іти, рухатися; доходити, досягати», п. sięgać «досягати; простягати руку», ч. sahat «торкати, тягнутися, простягати руку, хапатися; посягати», слц. siahat’ «діставати; залізати; хапатися; звертатися, посягати, простягатися», вл. sahać «діставати; йти великими кроками», нл. segaś «простягати руку, діставати, хапати; швидко йти», болг. пося́гам «простягаю руку», схв. се̏гнути се «потягтися; простягнути руку», слн. séči «простягнути руку; простягатися», ségati «простягатися до, доходити, досягати», стсл. с́гн@ти «простягнути руку»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

досягли́вий «досяжний»
дося́гнення
дося́жний
за́сяг (у виразі [на за́сяг ка́менем] «на кидок каменем»)
засяга́ти «запозичати; дістати, сягнути»
недося́глий
недося́жливий «недосяжний»
недося́жний
неосягне́нний «неосяжний»
неося́жни́й
непереся́глий «який не переходить через щось»
о́бсяг
обсяжни́й «об’ємистий, просторий»
ося́га «обсяг; простір»
ося́жний
по́сяг «замах, посягання, підступний намір»
посяга́тель «який посягає на щось»
посяга́ти
пося́гнення «тс.»
прос(т)яга «простір»
ро́зсяг «простір; відстань польоту»
розся́глий «просторий, розлогий»
сага́ «тс.»
са́жинь
сяг «сажень; сягання; [довжина сягання рук; міра довжини (приблизно 3--4 м); 4 кубометри дров О]»
сяга «сажень (дров) ВеЗа; міра довжини (приблизно 3--4 м) О»
сяга́р «дроворуб, що заготовляє “сягові дрова”»
сяга́ш «той, хто приводить у порядок дрова»
сягни́стий «який широко крокує, який має великий крок; широкий (про крок)»
сягну́ти
сяговина «сажневі дрова»
сягону́ти
сягу́вка «метрові поліна»
ся́жень «сажень (дров)»
ся́жін
сях «лінійна міра»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
сяга́ць «іти, рухатися; доходити, досягати» білоруська
пося́гам «простягаю руку» болгарська
sahać «діставати; йти великими кроками» верхньолужицька
sájati «прилягає, примикає» давньоіндійська
frahanjati «вішає, підвішує» давньоперська
suanem «канат» ірландська
segt «покривати, накривати» латиська
sègti «застібати, приколювати» литовська
síekti «досягати; діставати, намагатися дістати» литовська
segaś «простягати руку, діставати, хапати; швидко йти» нижньолужицька
sięgać «досягати; простягати руку» польська
*sęgti праслов’янська
сяга́ть «діставати до чогось, досягати» російська
гнути се «потягтися; простягнути руку» сербохорватська
siahat' «діставати; залізати; хапатися; звертатися, посягати, простягатися» словацька
séči «простягнути руку; простягатися»«простягатися до, доходити, досягати» словенська
ségati «простягнути руку; простягатися»«простягатися до, доходити, досягати» словенська
с́гн@ти «простягнути руку» старослов’янська
sahat «торкати, тягнутися, простягати руку, хапатися; посягати» чеська
sęgati ?
sagá «застібка, ´удзик» ?
sãgas «петля» ?
saikìnti «приводити до присяги» ?
síeksnis «сажень» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України