ЗАЛІЗНИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
залі́зо
псл. želězo «залізо»;
споріднене, з одного боку, з лит. geležìs «залізо», жем. gelžìs, лтс. dzèlzs, прус. gelso «тс.», гр. χαλκός «мідь», а з другого – з гр. χέλυς «черепаха», стсл. жєлы, жьлы «тс.», укр. [желва́к] «гуля, наріст»;
іє. *ghel-g̑ho-s, де -g̑ho – давній формант;
первісне значення – «щось тверде, як щит черепахи»;
на українському ґрунті желі́зо перейшло в зелі́зо (внаслідок уподібнення звука ж до наступного з), а це – в залі́зо (внаслідок зближення початкового зе- з префіксом за-);
думка про запозичення цього слова у доіндоєвропейського населення Європи (Меіllet BSL 24, 198; 28, 64–65; Мейе ОЯ 408; Mikkola Balt. u. Slav. 41) потребує переконливої аргументації;
р. желе́зо, [зале́зо, зали́зо], бр. жале́за, [зеле́зо], др. желѣзо, железо, жельзо, п. żelazo, ч. слц. вл. železo, нл. železo, полаб. žil’ozü, болг. желя́зо, м. железо, схв. жèлезо, слн. želézo, стсл. жєлѣзо;
Фонетичні та словотвірні варіанти
жалі́зний
«залізний»
желізє́
«закис заліза»
желізи́нець
«залізний шпат»
желі́зко
«праска»
желі́зний
«залізний; кольору заліза»
желі́зниця
«залізниця; вид пухлини на обличчі (кольору заліза)»
желі́зничий
«залізничний»
желізня́к
«залізняк»
(мін.)
желі́зо
«залізо Ж; залізна кочережка ДзАтл І»
желі́зок
«окис заліза»
заліза
залі́ззя́
«куски заліза або предмети, вироби із заліза; [залізні частини плуга]»
залізина́
«залізна окалина, що відпадає від заліза під час його кування»
залі́зистий
залі́зко
«лезо, наконечник або який-небудь інший предмет із заліза; [праска]»
залі́зний
залізник
«залізні інструменти теслі або столяра»
залізни́ця
залізни́чний
залізни́чник
залізня́к
«мінерал, що містить залізо; добре випалена цегла; річковий сірий рак з широкими клішнями; (заст.) ливарник; (заст.) торговець залізними виробами; [казан; віл темно-червоної масті; міцної будови людина; смуглява людина; хвороба язика у худоби, яку сколюють шилом Я]»
залізнякува́тий
«виготовлений із залізняку (напр., цегла)»
залізовина́
«залізна руда»
залізо́к
«праска»
залі́зуватий
«залізистий»
залі́зце
«залізко (рубанка)»
залізя́ка
залізяний
«залізний»
залізя́нка
«залізниця»
залізя́рня
«залізний виріб»
залізя́стий
«тс.»
зелі́зний
зелізни́к
«тс.»
зелізня́к
«залізний горщик»
зелі́зо
«залізо; залізна кочережка»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| жале́за | білоруська |
| желя́зо | болгарська |
| železo | верхньолужицька |
| χαλκός «мідь» | грецька |
| χέλυς «черепаха» | грецька |
| желѣзо | давньоруська |
| железо | давньоруська |
| жельзо | давньоруська |
| gelžìs | жемайтське |
| *ghel-g̑ho-s | індоєвропейська |
| -g̑ho | індоєвропейська |
| dzèlzs | латиська |
| geležìs «залізо» | литовська |
| железо | македонська |
| železo | нижньолужицька |
| žil'ozü | полабська |
| żelazo | польська |
| želězo «залізо» | праслов’янська |
| gelso «тс.» | прусська |
| желе́зо | російська |
| зале́зо | російська |
| зали́зо | російська |
| жèлезо | сербохорватська |
| železo | словацька |
| želézo | словенська |
| жєлы | старослов’янська |
| жьлы «тс.» | старослов’янська |
| жєлѣзо | старослов’янська |
| желва́к «гуля, наріст» | українська |
| зеле́зо | українська |
| železo | чеська |
| желі́зо (внаслідок уподібнення звука ж до наступного з) | ? |
| зелі́зо (внаслідок уподібнення звука ж до наступного з) | ? |
| залі́зо (внаслідок зближення початкового зе- з префіксом за-) | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України