ЗАДЛЯ — ЕТИМОЛОГІЯ

результат злиття прийменників за і для;

загальноприйнятої етимології не має;

розглядається як варіант [ді́ля́] (др. дѣля) «для», скорочення якого відбулось у ненаголошеній позиції (Лозбэ ЭИРЯ 6, 75–89; Фасмер I 517; Соболевский Лекции 99; Горяев 92);

виводиться від колишнього іменника dьlja «довжина» (п. ст. ч. ст. dla), пов’язаного з р. длить, длина́, укр. до́вгий, причому як паралель до семантичного розвитку наводиться лат. propter «внаслідок, через», у якому причинне значення розвинулося з просторового (Преобр. І 185–186; Sławski 1 146–147; Brückner 89; Holub–Kop. 98; ЭССЯ 4, 234–235; ESSJ Sl. gr. I 58–59; Bern. l 252–253; Mikl. EW 55);

є спроба розрізнити за походженням ч. dle в причинному значенні (з псл. *dělja, спорідненого з псл. dělo) та в просторовому (з псл. *dьlja – Machek ESJČ 120);

припускається і взаємовплив рефлексів псл. *dьlja та псл. *dělja (Sławski І 147);

р. для, [дле, дли], бр. для, п. dla, dle, ч. слн. dle, слц. dl′a, вл. нл. dla;