ЖИРІ — ЕТИМОЛОГІЯ

жир «сало; корм; буковий горіх; жолудь»

псл. žirъ,;
загальноприйнятої етимології не має;
зіставляється з псл. žiti «жити», як ріrъ з piti (Mikl. EW 411; Brückner 669; БЕР I 547; Mühl.–Endz. I 557), або з псл. žьrati, žerti «жерти» (Holub–Kop. 445; Jakobson Word 8, 388);
припускався також зв’язок з вірм. gēr «жирний», гр. χοτρος «порося» (Lidén Mélanges Mikkola 118) або з гр. χιλός «зелений корм» (Machek Изследв. Дечев 54–55);
р. жир, бр. жыр «годівля», др. жиръ «пасовисько; багатство», п. żyr «корм, їжа», żer, ч. слц. žír «тс.», болг. жир «сало; жолудь», м. жир «жолудь», схв. жȗр «тс.», слн. žír «букові горіхи, жолуді для годівлі свиней; родючість», стсл. жиръ «пасовисько; багатство»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

жирва́к «жировий наріст на тілі»
жирі́ти
жирки́ «черви»
жиркува́ти «пастися» (про качок і гусей)
жи́рний
жирнува́тий
жирню́чий
жирови́к (мін., мед.)
жиро́вина «зеленава рідина під час блювоти»
жиро́висько «місце годівлі»
жирови́тий
жи́рови́ця «муха, що надягається на вудку для принади»
жировище «тс.»
жиро́вка (техн., мисл.)
жирува́ти «розкошувати; добувати їжу, пустуючи та гуляючи» (про тварин)
зажирува́тися «добре підхарчуватися»
знежи́рити
обезжи́рити
ожирі́лий
ожирі́ння
прожи́рити
розжирі́лий
Етимологічні відповідники

Слово Мова
жыр «годівля» білоруська
жир «сало; жолудь» болгарська
gēr «жирний» вірменська
χοĩρος «порося» грецька
χιλός «зелений корм» грецька
жиръ «пасовисько; багатство» давньоруська
жир «жолудь» македонська
żyr «корм, їжа» польська
żer «корм, їжа» польська
žirъ праслов’янська
žiti «жити» праслов’янська
žьrati праслов’янська
žerti «жерти» праслов’янська
ріrъ праслов’янська
piti праслов’янська
жир російська
жȗр «тс.» сербохорватська
žír «тс.» словацька
žír «букові горіхи, жолуді для годівлі свиней; родючість» словенська
жиръ «пасовисько; багатство» старослов’янська
žír «тс.» чеська

жир «трефа»

набуло значення назви масті карт через те, що на картах цієї масті малювали жолуді;
пов’язане з жир1 «жолудь, буковий горіх»;
р. [жир] (жаргонна назва карт, що не мають значення при їх лічбі);
Фонетичні та словотвірні варіанти

жирі́вка «тс.»
жиро́вий
Етимологічні відповідники

Слово Мова
жир (жаргонна назва карт, що не мають значення при їх лічбі) російська
жир «жолудь, буковий горіх» українська

жирки́й «вправний, бравий»

очевидно, пов’язане з жир1 «сало; корм» (див.);
Етимологічні відповідники

Слово Мова
жир «сало; корм» українська

жюрі́

фр. jury походить від англ. jury «жюрі», яке зводиться до фр. ст. juree «присяга, клятва», похідного від jurer «присягати, клястися», генетично пов’язаного з лат. jūrāre «тс.», що походить від jus (род. в. juris) «право як сукупність законів»;
запозичення з французької мови;
р. жюри́, бр. журы́, п. ч. слц. јury, болг. жу́ри, м. жири, схв. жùрū, жирŝjа, слн. jiríja;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
jury «жюрі» англійська
журы́ білоруська
жу́ри болгарська
jūrāre «тс.» латинська
juris «право як сукупність законів» латинська
jus латинська
жири македонська
јury польська
жюри́ російська
жùрū сербохорватська
жирùjа сербохорватська
јury словацька
jiríja словенська
jury французька
juree «присяга, клятва» французька
jurer «присягати, клястися» французька
јury чеська

яри́ч «їжак»

утворення, похідне від рум. aríci «їжак», на українському ґрунті вторинно зближеного з я́рий «весняний»;
рум. aríci «їжак» походить від лат. ērīcius «тс.», що продовжує давніше ēr (‹*hēr), споріднене з гр. χοĩρος «свиня (як тварина із щетиною)», які зводяться до іє. *ĝher- «бути твердим, жорстким» (звідки, можливо, також псл. žirъ, укр. жир);
Фонетичні та словотвірні варіанти

яре́й «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
χοĩρος «свиня (як тварина із щетиною)» грецька
*ĝher- «бути твердим, жорстким» (звідки, можливо, також псл. žirъ, укр. жир) індоєвропейська
ērīcius «тс.» латинська
ēr латинська
*hēr латинська
žirъ праслов’янська
aríci «їжак» румунська
aríci «їжак» румунська
я́рий «весняний» українська
жир українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України