ЖДАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
жда́ти
псл. žьdati, -židati (‹*geidatei);
споріднене з лит. geidžiù, geĩsti «пристрасно бажати», лтс. gàidît «чекати», прус. gēidi «чекають», нвн. Geiz «скупість», двн. свн. gīt «користолюбство, жадібність», дангл. gitsian «жадати»;
іє. *gheidh- «вимагати; жадати; бути скупим»;
р. ждать, бр. ждаць, др. жьдати, п. zdać, ч. ždáti, слц. ždať, болг. [жда] «чекаю», [жъда́] «тс.», слн. ždéti, стсл. жидѫ, жьдѫ, жьдати;
Фонетичні та словотвірні варіанти
дожида́льня
«чекальня»
жда́льня
«чекальня»
жда́ники
«те, чого чекають»
жда́нки
жда́нок
«тс.»
ожи́данка
ожида́ти
«очікувати»
піджо́д
«очікування»
пожда́ники
«жданики»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ждаць | білоруська |
| жда «чекаю» | болгарська |
| жъда́ «тс.» | болгарська |
| gitsian «жадати» | давньоанглійська |
| gīt «користолюбство, жадібність» | давньоверхньонімецька |
| жьдати | давньоруська |
| *gheidh- «вимагати; жадати; бути скупим» | індоєвропейська |
| gàidît «чекати» | латиська |
| geidžiù | литовська |
| geĩsti «пристрасно бажати» | литовська |
| Geiz «скупість» | нововерхньонімецька |
| zdać | польська |
| žьdati | праслов’янська |
| -židati (‹*geidatei) | праслов’янська |
| gēidi «чекають» | прусська |
| ждать | російська |
| gīt «користолюбство, жадібність» | середньоверхньнімецька |
| ždať | словацька |
| ždéti | словенська |
| жидѫ | старослов’янська |
| жьдѫ | старослов’янська |
| жьдати | старослов’янська |
| ždáti | чеська |
зго́ді «згодом»
не зовсім ясне;
очевидно, пов’язане чергуванням голосних із жда́ти, хоча реконструкція žьd-‹*gĭd/*geid утруднює зіставлення god- : žьd-;
р. погоди́ть «почекати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
зго́дом
згодя́
перего́дами
перегоди́ти
«перечекати»
перего́дом
перегодя́
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| žьd- | праслов’янська |
| *gĭd | праслов’янська |
| *geid | праслов’янська |
| žьd- | праслов’янська |
| погоди́ть «почекати» | російська |
| жда́ти | ? |
| god- | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України