ЕКЗЕМПЛЯР — ЕТИМОЛОГІЯ
екземпля́р
запозичення з латинської мови;
лат. exemplar ( ‹*ex-em-lom) «список, копія, взірець, модель» пов’язане з дієсловом eximo ( ‹*ex-emo) «виймаю», утвореним з префікса ex- «з- (ви-)» і дієслова emo «беру», спорідненого з псл. *ęti (*јьmǫ) «брати», укр. [іма́ти];
р. бр. экземпля́р, п. ekzemplarz, ч. exemplár, слц. exemplár, вл. eksemplar, нл. eksemplarny «зразковий», болг. екземпля́р, м. егземпла́р, схв. екзèмплāр, слн. eksemplár;
Фонетичні та словотвірні варіанти
екземпляръ
(1627)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| экземпля́р | білоруська |
| екземпля́р | болгарська |
| eksemplar | верхньолужицька |
| exemplar «список, копія, взірець, модель» ( ‹*ex-em-lom) | латинська |
| егземпла́р | македонська |
| eksemplarny «зразковий» | нижньолужицька |
| ekzemplarz | польська |
| *ęti «брати» (*јьmǫ) | праслов’янська |
| екзèмплāр | сербохорватська |
| exemplár | словацька |
| eksemplár | словенська |
| іма́ти | українська |
| exemplár | чеська |
| *ex-emo «виймаю» | ? |
| ex- «з- (ви-)» | ? |
| emo «беру» | ? |
| экземпля́р | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України