ДІЙТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ді́йшлий «зрілий; досвідчений»
колишній дієприкметник від дієслова дійти́ в значенні «досягти якогось рівня, межі; дозріти»;
пор. також р. у́шлый;
р. до́шлый «зрілий, досвідчений», [дошля́к] «досвідчена людина; пройда», [дошле́ц, дошля́чка] «тс.», [дошлёнок] «шалапут»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ді́йшлість
«зрілість, досвідченість; [здійснення; сучасність Ж]»
дойшлый
«який дійшов»
(XVII ст.)
неді́йшлий
«незрілий, молодий»
неді́шлий
«слабий, хворобливий»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| у́шлый | російська |
| до́шлый «зрілий, досвідчений» | російська |
| дошля́к «досвідчена людина; пройда» | українська |
| дошле́ц | українська |
| дошля́чка «тс.» | українська |
| дошлёнок «шалапут» | українська |
| дійти́ «досягти якогось рівня, межі; дозріти» | ? |
| також | ? |
неді́йдалий «нерозвинений, незручний; негідний»
похідне утворення від [дійдалий] «відповідний; здібний; сміливий; відважний» О, пов’язаного з дієсловом дійти́ (дійду́) у значенні «досягти якогось рівня, якоїсь межі; дозріти»;
щодо семантики пор. ді́йшлий «дозрілий; досвідчений», неді́йшлий «який не досяг свого повного розвитку, зрілого віку; недозрілий», [неді́шлий] «слабий, хворобливий»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
недідавий
«нікчемний; дрантивий; поганий»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| дійдалий «відповідний; здібний; сміливий; відважний» | ? |
| дійти́ «досягти якогось рівня, якоїсь межі; дозріти» (дійду́) | ? |
| ді́йшлий «дозрілий; досвідчений» | ? |
| неді́йшлий «який не досяг свого повного розвитку, зрілого віку; недозрілий» | ? |
| неді́шлий «слабий, хворобливий» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України