ДЕРЕВО — ЕТИМОЛОГІЯ | Горох — українські словники

де́рево

можливо, пов’язане з іє. *der- «дерти» (як «обдерте від кори»);

споріднене з лит. dervà «сосна; смола», лтс. darva «смола», снн. ter(е), дангл. teoru, дісл. tjara «тс.», кімр. derwen «дуб», гр. δόρυ «дерево, брус, спис», δρυς «дерево, дуб», дінд. dāru (dru-) «дерево (матеріал)», ав. dauru «дерево», ірл. deruce «жолудь», хет. taru «дерево»;

псл. *dervo;

р. де́рево, бр. дзе́рова, др. дерево, п. drzewo, ч. dřevo, слц. drevo, вл. нл. drjewo, болг. дря́во, схв. дрȇво, слн. drevó, стсл. дрѣво;

Фонетичні та словотвірні варіанти

дервей «кривавник, деревій, Achillea millefolium L.» (бог.)

дервени́й

дервені́ти

дерви́на

де́рво

дерев'я́ка «дерево; поліно»

дерев'я́ний

дерев'я́ник «жимолость» (бот.)

дерев'я́ниця «дерев’яна нога»

дерев'яні́ти

дерев'я́нка «виготовлений з дерева предмет; [дерев’яна миска; дерев’яний будинок] Ж; (ент.) волохокрилець, Trichoptera Л»

дерев'я́нки «взуття на дерев’яній підошві»

дерев'я́нці «дерев’яні черевики»

дерев'я́ччя «дерева»

дерева́ч «скрипун, усач, Cerambyx; усач домовий, Hylotrupes bajulus; (орн.) дятел» (ент.)

деревей «кривавник» (бот.)

деревені́ти

деревень «тс.»

дереве́ць «довгоносик сосновий, Hylobius» (ент.)

дереви́зна «деревина»

деревий «кривавник» (бот.)

деревина

дереви́на «дерево; зрубане дерево; дерева»

дереви́нний

дереви́стий

деревиця «тс.»

дереви́ще «труна; дерев’яна ручка Ж»

дереві́й «кривавник, Achillea millefolium L.; звіробій, Hypericum perforatum L.» (бот.)

дереві́йка «горілка, настояна на деревії»

дереві́нь «(бот.) кривавник; дерев’яні частини в плузі»

дереві́ти

дере́вка «совка, Xylina» (ент.)

деревки́й «твердий, міцний»

дере́вля́ «зрубані дерева»

деревля́нки «тс.; саморобні дерев’яні ковзани; дерев’яні ґудзики»

деревни́й

деревни́к «(бот.) кривавник; жимолость, Lonicera; (орн.) голуб-синяк, Columba oenas Шарл»

дере́вня «дерева; будівельний матеріал; [дерев’яний будинок]»

дере́вня «дерев’яні частини в плузі»

деревня́к «дерев’яний плуг»

дере́вце́ «частина плуга; весільне гільце»

дирив'я́ «зрубані дерева»

задерев'яні́лий

задереві́лий

здерев'яні́лий

одереві́лий

одереві́ти

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
dauru «дерево»	авестійська
дзе́рова	білоруська
дря́во	болгарська
drjewo	верхньолужицька
δόρυ «дерево, брус, спис»	грецька
teoru	давньоанглійська
dāru «дерево (матеріал)» (dru-)	давньоіндійська
tjara «тс.»	давньоісландська
дерево	давньоруська
*der- «дерти» (як «обдерте від кори»)	індоєвропейська
deruce «жолудь»	ірландська
derwen «дуб»	кімрська
darva «смола»	латиська
dervà «сосна; смола»	литовська
drjewo	нижньолужицька
drzewo	польська
*dervo	праслов’янська
де́рево	російська
дрȇво	сербохорватська
ter(е)	середньонижньонімецька
drevo	словацька
drevó	словенська
дрѣво	старослов’янська
taru «дерево»	хетська
dřevo	чеська
δρυς «дерево, дуб»	?

бі́ждерев «полин польовий, Artemisia campestris L.» (бот.)

складне слово, утворене з короткої форми прикметника божь (›біж-) «божий» і основи іменника де́рево;

назва зумовлена або позитивними властивостями відповідних рослин, зокрема, приємним бальзамічним запахом божого дерева (Artemisia abrotanum) і його застосуванням як ароматичної і лікарської рослини, або тим, що ця рослина розводилась у монастирських садах чи в’язалась до свячених букетів;

р. [божедре́вко] «Artemisia abrotanum L.», слц. božedrievä «полин; [кущ]», пор. болг. бо́жо дъ́рво «Artemisia camphorata», п. boże drzewko «Artemisia abrotanum», схв. бȍжје дрвце «тс.»;

Фонетичні та словотвірні варіанти

біждерево «тс.; Artemisia abrotanum L. Mak; Artemisia procera L, Mak; авран лікарський, Gratiola offiicinalis L. Mak»

біжде́рко «Ailantus glandulosa» (декоративне дерево)

біздерево «Artemisia procera»

бісдерево «тс.; Artemisia abrotanum»

бождерево

дерев «полин польовий»

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
бо́жо дъ́рво «Artemisia camphorata»	болгарська
boże drzewko «Artemisia abrotanum»	польська
божедре́вко «Artemisia abrotanum L.»	російська
бȍжје дрвце «тс.»	сербохорватська
božedrievä «полин; [кущ]»	словацька
де́рево	?
бо́жо дъ́рво «Artemisia camphorata»	?

бісде́рево «дурман, Datura stramonium L.» (бот.)

назва зумовлена отруйними властивостями рослини;

складна назва, утворена із слів біс і де́рево;

Фонетичні та словотвірні варіанти

бізьдерево

бісдрево

бузьдерево «тс.»

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
біс	?
де́рево	?

бузде́рево «бузок звичайний, Syringa vulgaris L.» (бот.)

складне утворення з основ іменників буз «бузок» і де́рево, зумовлене, очевидно, впливом аналогічних утворень типу біжде́рево, [бузьде́рево];

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
буз «бузок»	?
де́рево	?
біжде́рево	?
бузьде́рево	?

дібро́ва

укр. і в дібро́ва з’явилося нефонетично, пор. ст. доброва (XIV ст.), що виникло внаслідок деетимологізації слова та асиміляції першого складу наступному (Булаховський НЗ КДУ 1946 VI, 102–103);

пов’язується також з гіпотетичним *dondrovā, звідки гр. δένδρεον «дерево», стсл. дрѣво, укр. де́рево (Meillet Études 373), вважається (Skok I 449), що форма dǫbrova первісно була прикметником;

зіставляється з дінд. dhūmráḥ «димний, сірий, темний» (Lehr-Spławiński JP 17, 107–109; Міlewski PF 15, 198–199), з лит. duobe «яма» (Ильинский РФВ 78, 207);

припускається спорідненість псл. *dǫbrъ з гр. δρυμός «ліс» (Machek ESJČ 123; Holub–Kop. 105);

Фасмер (І 548), навпаки, пов’язуючи dǫbrava з dǫbъ, вважає зближення з лтс. dumbrava і под. позбавленим підстав (пор. ЭССЯ 5, 93–94; Bezlaj ESSJ I 106);

зіставляється з балтійськими словами, але заперечується зв’язок з dǫbъ (Brückner 85–86; Vaillant RÉS 14, 223–224; Rozwadowski Studia 55);

розглядається як результат контамінації dǫbъ «дуб» і *dьbrъ (*dьbrъ) «нетрі» (БЕР І 453);

псл. dǫbrava «ліс», dǫbrova «тс.» походять від *dǫbrъ «тс.» (пор. болг. ст. дѫбрь, п. [dąbrza] «дубина», ч. ст. dúbra «полонина»), що дальшої загальноприйнятої етимології не має;

реконструюється іє. *dhumb-r- «багнисте місце, поросле лісом» - «дубовий ліс», звідки виводиться також лтс. dumbrs «багно, багнистий», dumbrava «багнисте місце», dumbrājs «тс.», лит. dumblas «багно, мочар», dumburỹs «вибоїна, калюжа» (Sławski І 140–141);

р. дубро́ва, дубра́ва, бр. дубро́ва, др. дубрава, п. dąbrowa, ч. doubrava, слц. dubrava, вл. нл. dubrawa, болг. дъбра́ва, схв. дýбрава, слн. dobráva, стсл. дѫброва, дѫбрава;

Фонетичні та словотвірні варіанти

дібро́вистий

дубра́к «горлянка, Ajuga L.» (бот.)

дубрівка

дубрі́вка «вовчок лісовий, Myoxus nitela» (зоол.)

дубрі́вник «перстач прямостоячий, калган, Potentilla tormentilla Neck. (P. erecta)» (бот.)

дубро́ва

дубро́вина

дубровка «тс.»

дубро́вник «гриб щирак» (бот.)

піддубровник «айстра степова, Aster amellus L.» (бот.)

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
дубро́ва	білоруська
дъбра́ва	болгарська
dubrawa	верхньолужицька
δένδρεον «дерево»	грецька
δρυμός «ліс»	грецька
dhūmráḥ «димний, сірий, темний»	давньоіндійська
дубрава	давньоруська
*dhumb-r- «багнисте місце, поросле лісом»	індоєвропейська
dumbrava	латиська
dumbrs «багно, багнистий»	латиська
duobe «яма»	литовська
dumblas «багно, мочар»	литовська
dubrawa	нижньолужицька
dąbrowa	польська
*dǫbrъ	праслов’янська
dǫbrava «ліс»	праслов’янська
дýбрава	сербохорватська
dubrava	словацька
dobráva	словенська
дрѣво	старослов’янська
дѫброва	старослов’янська
і	українська
де́рево	українська
дубра́ва	українська
дѫбрава	українська
doubrava	чеська
доброва	?
доброва	?
*dondrovā	?
позбавленим підстав (пор. ЭССЯ 5, 93--94; Bezlaj ESSJ I 106)	?
dьbrъ «нетрі» (dьbrъ)(БЕР І 453)	?
dǫbrъ «тс.» (пор. болг. ст. дѫбрь*, п. [dąbrza] «дубина», ч. ст. dúbra «полонина»)	?
dumbrava «багнисте місце»	?
dumbrājs «тс.»	?
dumburỹs «вибоїна, калюжа»	?
дубро́ва	?

дре́во «дерево» (заст. діал.)

фонетичний варіант повноголосної форми де́рево, що поширився під впливом старослов’янської та західнослов’янських мов;

Фонетичні та словотвірні варіанти

древеси́на

древе́сница «вид метелика» (зоол.)

древе́сный

древи́на́ «деревина»

древі́ночка «дерев’яна мисочка»

дре́вко

дре́вно «гниле дерево»

древо́ «бук, дрючок, кий, дерево»

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
де́рево	?

рел «модрина, Larix Mill.» (бот.)

результат метатези і скорочення запозиченого нім. Lärche «тс.», що походить від лат. larix «модрина», яке є, очевидно, галльським запозиченням, спорідненим з гр. δόρυ «дерево; брус; спис», псл. *dervo, укр. де́рево;

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
δόρυ «дерево; брус; спис»	грецька
larix «модрина»	латинська
Lärche «тс.»	німецька
*dervo	праслов’янська
де́рево	українська

фі́га «інжир, Ficus carica L.; дуля (жест)» (бот.)

запозичене з німецької мови, можливо, через польську;

свн. vīge (двн. fīga) «тс.» походить від пров. figa, яке зводиться до лат. fīcus «тс.; бородавка, наростень», що вважається запозиченням з якоїсь середземноморської або малоазійської мови;

р. фи́га, бр. фі́га, п. слц. вл. нл. figa, ч. fik, схв. кайк. [figa], слн. fíga;

Фонетичні та словотвірні варіанти

дерево (1596)

фига

фи́ґа (1637)

фи́ги

фи́кга (1596)

фі́ґа

фіґус

хви́га

хви́ґа

хви́ги

хві́ґа

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
фі́га	білоруська
figa	верхньолужицька
fīga	давньоверхньонімецька
fīcus «тс.; бородавка, наростень»	латинська
figa	нижньолужицька
figa	польська
figa	провансальська
figa	сербохорватська
vīge «тс.» (двн. fīga)	середньоверхньнімецька
figa	словацька
fíga	словенська
fik	чеська
фи́га	?
figa	?

лєрде́рево «модрина європейська, Larix decidua Mill (Larix europaea)» (бот.)

очевидно, часткова калька нім. Lärbaum, Lärchenbaum «тс.» із збереженням без перекладу першої частини Lär- (Lärchen-), що через свн. larche, lerche, двн. *larihha, *lerihha зводиться до лат. larix (род. в. laricis) «тс.», яке походить, можливо, з кельтських мов альпійського регіону і своїм кінцевим джерелом має іє. *deru̯(o)-, звідки й псл. *derv(o), укр. де́рево;

припускається і неіндоєвропейське походження лат. larix;

ч. lerfán «тс.»;

Фонетичні та словотвірні варіанти

ленде́рево «тс.»

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
*larihha	давньоверхньонімецька
*lerihha	давньоверхньонімецька
*deru̯(o)-	індоєвропейська
larix «тс.» (род. в. laricis)	латинська
laricis	латинська
laricis	латинська
larix	латинська
Lärbaum	німецька
Lär-	німецька
Lärbaum	німецька
Lärchen-	німецька
Lärbaum	німецька
Lärchen-	німецька
Lärbaum	німецька
Lärchen-	німецька
Lärbaum	німецька
Lärchen-	німецька
Lärbaum	німецька
Lärchen-	німецька
*derv(o)	праслов’янська
larche	середньоверхньнімецька
lerche	середньоверхньнімецька
де́рево	українська
lerfán «тс.»	чеська

ядро́ «внутрішня частина плоду (горіха, зерна); внутрішня (щільніша) частина чого-небудь; основна, керівна частина певної групи людей; кулястий снаряд у старовинній артилерії; спортивний снаряд для штовхання»

псл. (j)ędro;

етимологія остаточно не з’ясована;

найвірогід-ніше, продовжує *en-dr-, де *en- «в, всередині», -dr- формант, що має значення «середина, внутрішнє» (позбавлений індоєвропейських відповідників);

сумнівніші зіставлення з дінд. āṇḍám «яйце» (Фасмер IV 547–548; Mikl. EW 104; Machek KZ 64, 262; Uhlenbeck 5), з гр. ἁδρός «повний; достиглий; сильний» (Bern. I 455–456; Trautmann 107–108; Brückner 203), з дінд. ádriṣ «камінь, зокрема такий, щоб товкти солому» (Lidén Studien 82–83; Charpentier AfSlPh 29, 4), з лтс. īdrs «гнилий стрижень дерева», гр. οἰ˜δος «пухлина» (проти Горяев 434; Преобр. IІ, вып. последний 134–135), з р. [я́глый] «ярий, ретельний, швидкий» (Brückner KZ 45, 307), з дінд. índra «сильний» (Sławski I 536–538; Schuster-Šewc 418–419; Pokorny 774), з лит. [antris] «не обрізаний» (Zubatý Studie II 107), а також пояснення слова як складного, утвореного з компонента, відбитого в псл. *ętro «печінка», який зводиться до іє. *in, і кореня *dereu̯-/dru-, укр. де́рево (Ильинский AfSlPh 28, 451–455);

р. бр. болг. ядро́, др. ядро (переважно мн. ядра) «надра, глибінь; лоно; жіноча утроба; торба, мішок; печінка; плід», п. jądro «ядро; (анат.) яйце», ч. jádro «зерно, кісточка; ядро», слц. jadro «тс.», вл. jadro «зерно, кісточка; ягода винограду; ядро», нл. jědro, [jadro] «ядро», полаб. jǫ̇drě (‹ jędro) «ядро (горіха)», м. jадро «ядро; (перен.) суть», схв. jе́дрo «ядро; осереддя», слн. jêdro «зерно; ядро, кісточка», цсл. ѩдро «ядро»;

Фонетичні та словотвірні варіанти

я́де́рний

я́дра «сім’яники» (мн.)

ядре́ни́й

ядрени́стий

ядре́нники «піреноміцети, Pyrenomycetes Fr.» (мн.)(бот.)

ядри́нка «калитка» (анат.)

я́дриця

ядрі́вка «внутрішня частина деревини»

ядрки́й «ядерний»

ядря́ний «ядерний»

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
ядро́	білоруська
ядро́	болгарська
jadro «зерно, кісточка; ягода винограду; ядро»	верхньолужицька
ἁδρός «повний; достиглий; сильний»	грецька
οἰ˜δος «пухлина» (проти Горяев 434; Преобр. IІ, вып. последний 134--135)	грецька
āṇḍám «яйце»	давньоіндійська
ádriṣ «камінь, зокрема такий, щоб товкти солому»	давньоіндійська
índra «сильний»	давньоіндійська
ядро «надра, глибінь; лоно; жіноча утроба; торба, мішок; печінка; плід» (переважно мн. ядра)	давньоруська
*in	індоєвропейська
īdrs «гнилий стрижень дерева»	латиська
antris «не обрізаний»	литовська
jадро «ядро; (перен.) суть»	македонська
jědro	нижньолужицька
jadro «ядро»	нижньолужицька
jǫ̇drě «ядро (горіха)» (‹ jędro)	полабська
jędro	полабська
jądro «ядро; (анат.) яйце»	польська
(j)ędro	праслов’янська
*en-dr-	праслов’янська
*en- «в, всередині»	праслов’янська
-dr-	праслов’янська
*ętro «печінка»	праслов’янська
*dereu̯-/dru-	праслов’янська
я́глый «ярий, ретельний, швидкий»	російська
ядро́	російська
jе́дрo «ядро; осереддя»	сербохорватська
jadro «тс.»	словацька
jêdro «зерно; ядро, кісточка»	словенська
де́рево	українська
ѩдро «ядро»	церковнослов’янська
jádro «зерно, кісточка; ядро»	чеська

ЗМІСТ

де́рево

бі́ждерев «полин польовий, Artemisia campestris L.» (бот.)

бісде́рево «дурман, Datura stramonium L.» (бот.)

бузде́рево «бузок звичайний, Syringa vulgaris L.» (бот.)

дібро́ва

дре́во «дерево» (заст. діал.)

рел «модрина, Larix Mill.» (бот.)

фі́га «інжир, Ficus carica L.; дуля (жест)» (бот.)

лєрде́рево «модрина європейська, Larix decidua Mill (Larix europaea)» (бот.)